Постанова № 68308738, 11.08.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/921/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ісайченко М.А.,

представника позивача - Пістряка М.С.,

представника відповідача - Дудника В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

07.06.2017 приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" (надалі - ПП "ПЛМЗ", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці ДФС (надалі - Полтавська митниця ДФС, відповідач) про визнання протиправними та скасування

- картки відмови у прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2017/00035, виданої Полтавською митницею ДФС 07.02.2017;

- рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2017/000007/2, видане Полтавською митницею ДФС 07.02.2017;

- рішення вих. № 188/10/16-70-19 від 28.04.2017 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що під час митного оформлення товару, ввезеного згідно з договором № 2008/61 від 22.10.2008, укладеного з ТОВ "БелМарк" (м. Бєлгород, Російська Федерація), до митного органу були подані документи, які чітко ідентифікували товар, містили об'єктивні та достовірні дані, які піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу та відмови у митному оформленні товару.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що контролюючим органом правомірно, із застосуванням положень статті 64 Митного кодексу України, визначено митну вартість товару, яка ґрунтується на раніше визнаній митній вартості товару, ввезеного згідно митної декларації №110050004/2016/6506 від 12.12.2016. Відповідач вказував, що підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості послугувало те, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару та виявлено розбіжності у документах, що підтверджують митну вартість товару.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2008 між ПП "ПЛМЗ" (покупець) та ТОВ "БелМарк" /м. Бєлгород, Росія/ (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 2008/61 (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити товар, визначений у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору /пункт 1.1/.

Пунктами 3.1.1., 4.1. Договору встановлювалося, що умови поставки, ціна товару обумовлюються у Специфікаціях.

03.02.2017 сторонами Договору підписано Специфікацію № 65, згідно із якою передбачено поставку наступного товару: каркас сепаратора 026-10 16 шт., вага 550 кг/шт; крильчатка сепаратора 026-10 17 шт., 230 кг/шт; патрубок завантажувальний Тип-1 7 шт., 85 кг/шт; патрубок завантажувальний Тип-2 11 шт., 120 кг/шт; умови поставки FCA Бєлгород, строк поставки - лютий 2017 року (а.с.23).

07.02.2017 декларантом позивача з метою митного оформлення товару "частини до сепаратора по сортуванню щебня, виготовлені з сірого чавуну СЧ-20 методом литва, бувші у використанні, мають % зношення: від 40 до 80%, каркас сепаратора для сортування щебня 026-10 - 16 штук, крильчатка сепаратора для сортування щебня 026-10 - 17 штук, патрубок завантажувальний сепаратора для сортування щебня Тип-1 - 7 штук, патрубок завантажувальний сепаратора Тип-2 - 11 штук" до Полтавської митниці подано митну декларацію №806020002/2017/201283 (а.с.69-70).

Разом з митною декларацією декларантом подано, зокрема, наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 22.10.2008 № 2008/61 із специфікацією №65 від 03.02.2017 та доповненнями до договору, рахунок фактура від 03.02.2017 №3, довідка про транспортні послуги від 02.02.2017 №5, міжнародну товарно-транспорту накладну CMR від 03.02.2017 №599420, договір на перевезення від 28.12.2015 №2015/37, висновок Полтавської ТПП від 06.02.2017 №В-263, рахунок-фактура від 03.02.2017 №03, заявка на транспортне обслуговування від 02.02.2016 №46, договір (контракт) про перевезення від 28.12.2015 №2015/37, копію декларації країни відправлення від 03.02.2017 №10101030/030217/0001310, технічна документація (а.с.22-28, 37-39).

Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Виходячи з вищевикладеного було визначено вартість митного оформлення: мито - 8275,50 грн; ПДВ - 34757,10 грн.

07.02.2017 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2017/00035 (а.с.29) з причин порушення позивачем вимог статті 52 Митного кодексу України в частині правильності визначення митної вартості товару, а також рішення про коригування митної вартості від 07.02.2017 №806020002/2017/000007/2 (а.с.30-31).

У рішенні про коригування митної вартості від 07.02.2017 №806020002/2017/000007/2 митним органом визначено митну вартість товару за резервним методом згідно статті 64 МК України в сумі 1133427,26 рублів Російської Федерації, з розрахунку 77,4993 рублі Російської Федерації за 1 кілограм ваги товару (14625 х 77,4993 = 1133427,26). При цьому за основу визначення митної вартості у вищевказаному розмірі взята митна декларація від 12.12.2016 № 110050004/2016/6506 із визначеною митною вартістю 1,32 долара США за кг.

Вищевказане рішення про коригування митної вартості обґрунтовано тим, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 МК України у зв'язку із виявленою розбіжністю та неповнотою відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару. В результаті контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) Подану до митного оформлення заявку на транспортне обслуговування від 02.02.2017 №46 неможливо ідентифікувати та віднести до даної поставки, оскільки в ній відсутні будь-які посилання на договір про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37 між ПП "ПЛМЗ" та ПП "Л.В.С" та не зазначено, згідно з яким товаросупровідним документом здійснено доставку товару (CMR, інвойс);

2) В поданій до митного оформлення заявці на транспортне обслуговування від 02.02.2017 №46 наявні можливі ознаки підробки, печатка ПП "Л.В.С" нанесена на документ шляхом цифрового сканування за допомогою комп'ютерної техніки;

3) В поданому до митного оформлення рахунку про вартість перевезення від 02.02.2016 № 5 відсутні посилання на договір про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37 між ПП "ПЛМЗ" та ПП "Л.В.С", а також у вищевказаному рахунку та довідці про транспортні витрати від 02.02.2017 №5 не зазначено, згідно з яким товаросупровідним документом здійснено доставку товару (CMR, інвойс), що не дає можливості ідентифікувати наданий рахунок та довідку як такі, що стосуються даної поставки;

4) Відсутні будь-які документи із зазначенням інформації про протяжність маршруту в кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює перевірку заявленої вартості транспортних витрат;

5) Наданий до митного оформлення експертний висновок Полтавської ТПП від 06.02.2017 № В-263 базується на цінових умовах контракту від 13.12.2010 № 2010/68 та специфікацій до даного договору №110 від 26.05.2016, №116 від 09.09.2016, №117 від 26.09.2016, які до митного оформлення не подано. Експертом здійснено вартісний аналіз виключно на підставі цінової інформації, що надана ПП "ПЛМЗ" без наведення конкретних джерел, інших постачальників та виробників, що суперечить частині першій статті 61 Кодексу ("товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються" виробником товару є ПП "ПЛМЗ", країна виробництва - Україна). Таким чином, здійснюючи вартісний аналіз товару на підставі зазначених документів, експерт посилається виключно на цінову політику фірми ООО "Белмарк", орієнтовану безпосередньо на ПП "ПЛМЗ", а не на кон'юнктуру ринку в цілому. Експертом не здійснено аналіз цін на подібні (аналогічні) товари, не зазначені конкретні джерела інформації. Тому документ було прийнято до уваги митним органом, але не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

6) 07.02.2017 агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_3. до митного оформлення подано митну декларацію № 806020002/2017/201283 на товар "частини до сепаратора по сортуванню щебня", в гр. 31 вищевказаної МД зазначено, що товар має відсоток зношення: від 40% до 80%. Також до митного оформлення подано Експертний висновок підготовлений Полтавською ТПП від 06.02.2017 № В-263 в якому експертом було визначено, що стан каркасів та крильчаток сепаратора для сортування щебня згідно рахунка-фактури від 03.02.2017 № 03 відповідає фізичному зносу 65%, стан патрубків завантажувальних типу 1 та типу 2 сепаратора для сортування щебеню відповідає фізичному зносу 50%. Проте в гр. 31 митної декларації країни відправлення від 03.02.2017 №10101030/030217/0001310 зазначено, що "износ составляет 30-35%". Митний орган ставить під сумніви-інформацію про стан товару (відсоток зношення).

Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару №1 становить 0,397 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 12.12.2016 №110050004/2016/6506, що визнана митним органом, становить 1,32 дол. США за кг.

На підставі наведеного відповідач дійшов висновку, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини другої статті 58 МК України не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей та містять розбіжності). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку із відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Тому митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України, що ґрунтується на МД від 12.12.2016 №110050004/2016/6506, яка була визнана митним органом.

07.02.2017 митницею здійснено митне оформлення вищевказаних товарів на підставі поданої позивачем митної декларації № 806020002/2017/201319 (а.с.32-33) із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2017 №806020002/2016/000007/2.

При цьому, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості від 07.02.2017 №806020002/2017/000007/2, позивач 21.04.2017 на підставі частини восьмої статті 55 МК України звернувся зі скаргою до Полтавської митниці ДФС.

28.04.2017 Полтавською митницею ДФС прийнято рішення вих. №188/10/16-70-19 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.34-35).

Не погоджуючись із виставленою карткою відмови у митному оформлені (випуску) товарів від 07.02.2017 №806020002/2017/00035, рішенням про коригування митної вартості від 07.02.2017 №806020002/2017/000007/2, а також рішенням Полтавської митниці ДФС від 28.04.2017 №188/10/16-70-19, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, суд виходить із такого.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України (в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947).

Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі закріплено право митних адміністрацій переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки та оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропускається для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга статті 54 МК України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 цього ж Кодексу орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини шостої статті 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (п. 2, 5 частини другої статті 55 МК України).

Статтею 57 цього ж Кодексу встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МК України.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів.

За змістом частини дев'ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

За змістом пояснень представника відповідача причинами, через які митниця визнала неможливим визначити митну вартість імпортованих товарів за ціною (договору) імпортованих товарів, послугувало виявлення розбіжностей та зазначення ПП "ПЛМЗ" неповних відомостей про митну вартість товару у документах, що підтверджують митну вартість товару, а надані документи на підтвердження митної вартості цих товарів, на підставі яких проводився розрахунок заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Перелік цих причин наведено відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості (судом наведено вище).

Стосовно зауважень митного органу на заявку на транспортне обслуговування в міжнародному напрямку від 02.02.2017 №46, у якій відсутні посилання на договір про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 №2015/37 між декларантом та ПП "Л.В.С.", що не дає можливості ідентифікувати дану заявку як таку, що стосується даної поставки, суд враховує, що ПП "ПЛМЗ" було надано товарно-транспорту накладну CMR №599420 від 03.02.2017, договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом №2015/37 від 28.12.2015, довідку про транспортні витрати № 5 від 02.02.2017, видану ПП "Л.В.С.", з яких можна встановити, який товар та в якій кількості перевозився, яка вартість перевезення, а також назви підприємства відправника, отримувача та перевізника, маршрут та автомобіль, що здійснював перевезення.

Посилання представника відповідача на те, що в поданій до митного оформлення заявці на транспортне обслуговування від 02.02.2017 №46 наявні можливі ознаки підробки, оскільки печатка ПП "Л.В.С." нанесена на документ шляхом цифрового сканування за допомогою комп'ютерної техніки є лише припущенням, не підтвердженим жодними доказами.

Так, відповідачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів по факту підробки печатки на вказаній заявці, також суду не надано інформацію, що спростовує факт укладання між ПП "ПЛМЗ" та ПП "Л.В.С" заявки на транспортне обслуговування у міжнародному напрямі по маршруту: Бєлгород-Полтава від 02.02.2017 №46.

Щодо посилання відповідача, що в поданому до митного оформлення рахунку про вартість перевезення від 02.02.2016 № 5 відсутні посилання на договір про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37, а також у вищевказаному рахунку та довідці про транспортні витрати від 02.02.2017 №5 не зазначено, згідно з яким товаросупровідним документом здійснено доставку товару (CMR, інвойс), що не дає можливості ідентифікувати наданий рахунок та довідку як такі, що стосуються даної поставки, суд зазначає.

Як вже зазначалося судом, ПП "ПЛМЗ" під час митного оформлення товару було подано ряд документів, а саме: зовнішньоекономічний договір від 22.10.2008 №2008/61 із специфікацією №65 від 03.02.2017 та доповненнями до договору, рахунок фактура від 03.02.2017 №3, довідка про транспортні послуги від 02.02.2017 №5, міжнародну товарно-транспорту накладну CMR від 03.02.2017 №599420, договір на перевезення від 28.12.2015 №2015/37, висновок Полтавської ТПП від 06.02.2017 №В-263, рахунок-фактура від 03.02.2017 №03, заявка на транспортне обслуговування від 02.02.2016 №46, договір (контракт) про перевезення від 28.12.2015 №2015/37, копію декларації країни відправлення від 03.02.2017 №10101030/030217/0001310, технічна документація. Відповідно до даних документів можливо встановити, що рахунок про вартість перевезення від 02.02.2016 № 5 та довідка про транспортні витрати від 02.02.2017 №5 безпосередньо стосуються договору про перевезення автомобільним транспортом від 28.12.2015 №2015/37 та у своїй сукупності вказані документи дають можливість визначити митну вартість товару.

Стосовно неоднакового зазначення відсотку зношення імпортованого товару в експортній та імпортній декларації, а також в експертному висновку від 06.02.2017 №В-263, підготовленому Полтавською ТПП, позивач пояснював тим, що контрагент - ТОВ "БелМарк" при здійсненні митного оформлення не проводив експертної оцінки товарів, що вивозилися, оскільки цього не вимагає законодавство Російської Федерації, а відповідно вказав процент зносу виходячи із особистої думки декларанта, що не є технічним фахівцем, який може оцінити даний показник. Так само як і уповноважена особа декларанта, що заповнював імпортну декларацію до експертного висновку Полтавської ТПП. А задля фахового підтвердження відсоткового показника зносу ПП "ПЛМЗ" було замовлено у Полтавській ТПП експертний висновок, який в свою чергу містить фахові висновки компетентного експерта.

Так, в експертному висновку №В-263 від 06.02.2017 (а.с.26-28) зазначено, що частини сепаратора у кількості 51 штука були в експлуатації, мають фізичний знос що характеризується видимим руйнуванням металу та погіршенням їх технічних властивостей у результаті експлуатації. Каркас сепаратора для сортування щебню 026-10 та крильчатка сепаратора для сортування щебню 026-10 відповідає фізичному зносу 65-80%. Патрубок завантажувальний сепаратора для сортування щебня Тип-1 та Тип-2 відповідає фізичному зносу 40-60%.

Керуючись тим, що знос запчастин не однаковий та принципом "розумної обережності" експерт прийняв знос вищезазначених запчастин 65%, а вартість нових частин сепаратора для сортування щебеню експерт приймав згідно наданих планових калькуляцій виробника - ПП "ПЛМЗ". Виходячи із співставлення вартості нових запчастин згідно планових калькуляцій виробника та визначеного відсотку зношення, експертом Натрусним В.В. і було обраховано вартість імпортованих товарів, що відображено в експертному висновку №В-263 від 06.02.2017.

Відповідно до специфікації до договору №65 від 03.02.2017 сторонами визначено умови поставки FCA - Бєлгород.

Крім того, зазначений декларантом знос придбаних запчастин був менший, ніж визначений експертом, відповідно, митна вартість ввезеного товару мала бути меншою, ніж визначено декларантом в поданих до митного оформлення документах.

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця.

Враховуючи наведене, за умовами договору від 22.10.2008 № 2008/61 та специфікації №65 від 03.02.2017 позивач (покупець) зобов'язаний був нести витрати із перевезення товару від м. Белгород, Російська Федерація.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а саме, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з пунктом 2 частини одинадцятої статті 58 Митного кодексу України до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, а саме: витрати на транспортування після ввезення.

До митного оформлення позивачем подано транспортний (перевізний) документ - товарно-транспорту накладну CMR від 03.02.2017 №599420, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів-договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 28.12.2015 № 2015/37, укладений позивачем із ПП "Л.В.С." (перевізник); довідку про транспортні витрати № 5 від 02.02.2017, видану ПП "Л.В.С."; рахунок на оплату міжнародних перевезень від 02.02.2017 №5, заявку від 02.02.2017 № 46.

У довідці ПП "Л.В.С." від 02.02.2017 №5 (а.с.37) зазначалося, що транспортні витрати автомобіля НОМЕР_1 п/п НОМЕР_2 згідно договору 2015/37 від 28.12.2015, прямуючого по маршруту м. Бєлгород (Росія) - м. Полтава (Україна) складають: - від місця завантаження м. Бєлгород (Росія) до п/перех. Гоптовка - Нехотєєвка - 3150 грн, від Гоптовка - Нехотєєвка до місця доставки м. Полтава (Україна) - 7150 грн, загальна сума транспортних витрат - 10300 грн.

При цьому, автомобіль НОМЕР_1 п/п НОМЕР_2 був вказаний у CMR від 03.02.2017 №599420 (а.с.22) та інших вищевказаних документах.

Таким чином, позивачем були надані до митного оформлення транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП "ПЛМЗ" подано відповідачу всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

З приводу посилань контролюючого органу на відомості про вартість товарів зі схожими характеристиками, ввезеного позивачем згідно з митною декларацією від 12.12.2016 №110050004/2016/6506, то суд звертає увагу на те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів зі схожими характеристиками, що розмитнювались іншою або цією ж особою у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене в ході судового розгляду справи судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та, як наслідок, судом не встановлено порушення вимог статті 52 МК України в частині правильності визначення митної вартості товару.

Відтак рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2017 №806020002/2017/000007/2 не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови призначення №806020002/2017/00035), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2017 №806020002/2017/00035 мотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості від 07.02.2017 №806020002/2017/000007/2, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи. За таких обставин картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно частини першої статті 25 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Предметом оскарження є, зокрема, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні

Тож рішення Полтавської митниці ДФС від 28.04.2017 № 188/10/16-70-19 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів №806020002/2016/000007/2 від 07.02.2017 може бути предметом оскарження.

Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом (частина перша статті 29 МК України).

Як видно із оскаржуваного рішення Полтавської митниці ДФС, останньою не взято до уваги вищенаведене.

Таким чином, рішення Полтавської митниці ДФС від 28.04.2017 №188/10/16-70-19 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Полтавської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №806020002/2017/00035, виданої Полтавською митницею ДФС 07.02.2017.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 806020002/2017/000007/2, видане Полтавською митницею ДФС 07.02.2017.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці ДФС №188/10/16-70-19 від 28.04.2017 про відмову у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці ДФС на користь приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" (код ЄДРПОУ 31495420) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4800,00 (чотири тисячі вісімсот) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 серпня 2017 року.

Суддя К.І. Клочко