Ухвала суду № 68308664, 16.08.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

16 серпня 2017 року 810/2792/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П. за участю представника позивача, представників відповідача розглянувши у судовому засіданні в м. Києві подання Головного управління Державної фіскальної служби у Київський області про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Український племінний кролівницький комплекс”,

УХВАЛИВ:

15 серпня 2017 року о 09 год. 30 хв. до Київського окружного адміністративного суду з поданням звернулось ГУ ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Український племінний кролівницький комплекс» застосованого рішенням заступника начальника ГУ ДФС у Київській області від 14.08.2017.

Судом встановлено, що на підставі пунктів п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів виданий наказ №1437 від 07.08.2017 про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Український племінний кролівницький комплекс» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

На підставі вказаного Наказу, ГУ ДФС у Київській області видано направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Український племінний кролівницький комплекс» від 10.08.2017 №1865, №1866.

Працівниками податкового органу здійснено виїзд до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український племінний кролівницький комплекс”, за адресою: вул. Соборна, буд.2-Б, с. Лебедівка, Вишгородського району, Київської обл., 07360. Однак, представників ДПІ не допущено до проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Український племінний кролівницький комплекс», оскільки відповідач вважає, що наказ №1437 прийнятий ГУ ДФС у Київській області без жодних на те правових підстав та супереч положенню ПК України.

Факт не допуску 10.08.2017 посадових осіб ДПІ зафіксовано в акті від 10.08.2017 № 512/10/32402865 «Про відмову у допуску до проведення перевірки ТОВ «Український племінний кролівницький комплекс», а також актом від 10.08.2017 № 509/10/32402865 «Про відмову в отриманні наказу». У зв’язку з цим податковим органом застосовано адміністративний арешт майна платника податків.

15.08.2017 В.о. начальника ГУ ДФС у Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Український племінний кролівницький комплекс».

Під час розгляду подання встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 відкрито провадження у справі №810/2773/17 за позовом ТОВ «Український племінний кролівницький комплекс» до Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління від 07.08.2017 № 1437 та призначено справу до судового розгляду на 07.09.2017 р. о 10:00 год., а тому вказані обставини засвідчують факт існування спору про право, що засвідчує необгрунтованість подання про застосування арешту активів платника податків, мотивуючи наступни.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-3 КАС України провадження за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Пунктом 2 частини 5 статті 183-3 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо

Згідно п.94.1 ст.94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

В силу вимог підпункту 94.2.3 пункту 94.2 ст.94 ПК України відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби є підставою для арешту майна платника.

Згідно з пунктом 94.10 цієї статті названого Кодексу арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

За змістом частини першої статті 183-3 КАС підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст.183-3 КАС суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 названого Кодексу.

Зокрема, на думку суду спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Слід зазначити, що у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин підлягає оцінці форма вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема письмових заперечень представника відповідача наданих у судовому засіданні, відповідач не погоджується із Рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 14.08.2017, та наказом Головного управління ДФС у Київській області від 07.08.2017 № 1437, який був підставою для виникнення обставин передбачених п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового Кодексу України.

За даних обставин висловлення платником у цій справі усної та письмової незгоди щодо наявності законних підстав для проведення перевірки, а також не допуск перевіряючих до перевірки за умови оскарження ним рішення про визнання протиправним та скасування наказу Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки № 1437 від 07.08.2017, в судовому порядку, свідчить про наявність спору про право.

Відповідно до п.9 листа Вищого адміністративного суду України «Щодо особливостей провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби» №149/11/13-11 від 02.02.2011 передбачено, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті - 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Наявність спору про право у вказаній справі була виявлена після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.

Таким чином, у зв'язку з наявним спором про право, що виражається незгодою відповідача (платника податків) з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

Керуючись п.1 ч.1 ст.157, п.2 ч.4 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

1. Провадження в адміністративній справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у Київський області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Український племінний кролівницький комплекс”- закрити.

2. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Роз'яснити заявнику, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернення до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.