Постанова № 68308464, 15.08.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 серпня 2017 рокум. Ужгород№ 807/726/17

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешеня О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та застосованих до нього фінансових санкцій в загальній сумі 301,08 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача за наявними матеріалами у справі. У поданій заяві представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові (а.с.25).

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився та не забезпечив явку свого представника, заперечення на позовну заяву, а також заяви про розгляд справи без його участі суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України: у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України: якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та проаналізувавши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач з 06.12.2004 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та відомості щодо нього включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по отриманому запиту (а.с.37-38).

Окрім цього, відповідач є платником страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон України № 1058), а з 01.01.2011 року також як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За відповідачем рахується непогашена заборгованість в розмірі 301,08 грн. Дана заборгованість виникла на підставі наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону № 1058: страхувальниками відповідно до цього закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Тобто, відповідно до положень даної норми законодавства вищенаведені особи є страхувальниками, тому відповідно до Закону № 1058 вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону 1058 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин): страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058: суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону 1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 9 ст.106 Закону № 1058).

Одночасно, на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Станом на момент звернення позивача до суду, заборгованість відповідача зі сплати фінансових санкцій, яка виникла у зв'язку з невчасним поданням відповідачем обов'язкової звітності до управління ПФУ у м. Ужгороді, становила 208,89 грн. Фінансові санкції було застосовано до відповідача згідно з рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді від 13.10.2009р. № 1410.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058 визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Відповідно до п. 8 Інструкції, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, борг зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені, орган Пенсійного фонду надсилає йому вимогу про сплату боргу.

На підставі вищенаведеної норми, позивачем було сформовано Вимогу про сплату боргу № Ф 682у від 03.12.2010 року, в яку було включено заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмка) у розмірі 92,19 грн. та штрафу в сумі 208,89 грн. (а.с.14).

Наведена вище вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалася ні в судовому, ні в адміністративному порядку.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду, заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та застосованих до відповідача фінансових санкцій складає 301,08 грн., що підтверджується також даними картки особового рахунку страхувальника (а.с.15-18).

Згідно з ч. 15 ст. 106 Закону № 1058: строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Вказана норма є чинною на момент звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства щодо захисту інтересів осіб від порушень з боку органів державної влади та з огляду на положення статей 71, 72 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на позивача.

Позивачем доведено та матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача у сумі 301,08 грн., у зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (заперечення на позовну заяву відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України: у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись статтями 11, 71, 72, 86, 94, 160, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (88017, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 2, КОД ЄДРПОУ 40384233) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та застосованих до нього фінансових санкцій в загальній сумі 301,08 (триста одна гривня вісім копійок) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня