Ухвала суду № 68307333, 14.08.2017, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3810/16-ц

провадження №2/619/174/17

УХВАЛА

14 серпня 2017 року Дергачівський районний суд

Харківської області

у складі: головуючого судді Жорняк О.М.,

при секретарі Коротченко А.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просила усунути перешкод в користуванні майном.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 неодноразово викликаємі в судові засідання не з’являлися.

13.07.2017 представником позивача було надано заяву про відкладення судового засідання призначеного на 14.07.2017 у зв’язку з занятістю в іншій справі.

14.08.2017 року позивач та її представник в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зодов?язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з?явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином суд визнає, що позивач та її представник повторно не з?явилися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як зазначено в правовому висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-24063 ск 15), незалежно від причини повторна неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При цьому слід звернути увагу на те, що законодавець вказав суду на те, що позовна заява залишається без розгляду у разі повторної неявки позивача в судове засідання, незалежно від наявності поважних чи неповажних причин.

Крім того, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальним правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.

Судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що позивач та її представник повторно не з'явилися у судове засідання, не направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду.

Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 2ст. 207 ЦПК України).

Керуючись , ч.2 ст. 77, ч.3 ст. 169, п.3 ч.1, ч.2 ст. 207 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном - залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. М. Жорняк