Постанова № 68303540, 01.08.2017, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/55/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2017 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі : головуючої - судді Боголюбової Л.М., за участі секретаря Кондратюк О.А., представника позивача Намистюка О.В., представника відповідача Пасічник М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» до Антонінської селищної ради Красилывського району Хмельницької області про визнання нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

в обгрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що відповідно до рішення Антонінської селищної ради №4 від 09.11.2000 року Антонінською селищною радою видано Державний акт серії І-ХМ №000589 на право постійного користування землею площею 108,00 га в межах згідно з планом землекористування для ведення рибного господарства, що підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2015 року по справі № 924/1299/13.

Дана земельна ділянка розташована на території Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено.

23.11.2016 року ПАТ «Хмельницькрибгосп» звернулося до Антонінської селищної ради із запитом на отримання публічної інформації щодо ставок земельного податку на 2016 рік.

30.12.2016 року було отримано на юридичну адресу товариства лист Антонінської селищної ради від 23.12.2016 року №633 з повідомленням про прийняття рішення про ставки земельного податку до якого було додано рішення Антонінської селищної ради №1 від 10.07.2015 року «Про місцеві податки і збори на 2016 рік» та додаток 3 до даного рішення.

16.01.2017 року ПАТ «Хмельницкрибгосп» отримало на юридичну адресу товариства ще один лист від Антонінської селищної ради №10/01-04 від 04.01.2017 року до якого було додано рішення Антонінської селищної ради №10 від 10.07.2015 року «Про затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки на 2016 рік» та додаток до даного рішення.

Таким чином 30.12.2016 року ПАТ «Хмельницькрибгосп» стало відомо, що 10.07.2015 року Антонінська селищна рада прийняла рішення №1 «Про місцеві податки і збори на 2016 рік», підпунктом 1.1.3 пункту 1 даного рішення Антонінська селищна рада вирішила встановити на території Антонінської селищної ради наступні місцеві податки і збори : податок на майно, що складається з плати за землю.

Пунктом 2.3 пункту 2 зазначеного рішення Антонінська селищна рада Красилівського району затвердила положення про плату за землю.

Пунктом 6 положення про плату за землю, що є додатком до рішення Антонінської селищної ради Красилівського району №1 від 10.07.2015 року «Про місцеві податки та збори на 2016 рік», встановлено ставки податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, у розмірі 5 відсотків від одиниці площі ріллі по Хмельницькій області.

Винесеним рішенням №10 від 10.07.2015 року Антонінська селищна рада встановила ставки податку на земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області.

Вказані рішення вважає неправомірними та просить визнати їх нечинними з моменту прийняття .

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному об»ємі, простть позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що винесені рішення селищної ради прийняті правомірно, їх було оприлюднено на дошці оголошень селищної ради і вони підлягають до виконання.

Окрім того позивачем пропущені строки звернення до суду із вказаним позовом, тому просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд находить позов підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні ПАТ «Хмельницькрибгосп» на підставі рішення Антонінської селищної ради №4 від 09.11.2000 року видано Державний акт серії І-ХМ №000589 на право постійного користування землею, площею 108,00 га в межах згідно з планом землекористування для ведення рибного господарства.

Згідно ч.І ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар сільської, селищної, міської ради: організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших законів; забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 цього Закону встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин в тому числі встановлення місцевих податків і зборів.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 Податкового Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 Податкового кодексу України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього Кодексу.

В силу підпункту 12.3.4. пункту 12.3. статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Частиною 3 статті 27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Таким чином, правила щодо прийняття місцевими радами рішень щодо зміни розмірів податків, які справляються до бюджетів та формують їх доходну частину, що визначені податковим та бюджетним законодавством, є однаковими.

З наведених положень податкового та бюджетного законодавства випливає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Пп. 4.1.9 ст. 4 Податкового кодексу України визначає принцип стабільності, на якому, серед інших принципів, ґрунтується податкове законодавство, а саме: зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Принципи, проголошені у статті 4 Податкового кодексу України повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку.

Так, серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно- правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п.4.1 статті 4 ПК України).

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 акцентується увага на тому, що вищевказана конституційна норма допускає зворотну дію в часі лише нормативно-правових актів, які стосуються скасування чи пом»якшення відповідальності за правопорушення фізичних осіб.

У винесеному рішенні Антонінської селищної ради №1 від 10.07.2015 року « Про затвердження ставок земельного податку на земельні ділянки на 2016 рік» та №10 від 10.07.2015року зазначено про податки і збори, які будуть стягуватись у 2016 році.

Проте вказані рішення не були належним чином оприлюднені, що визнав в судовому засіданні представник Антонінської селищної ради. Дані рішення стосувались об»єкта господарювання, який знаходився за межами Антонінської селищної ради, проте письмово про прийняття таких рішеннь цей об»єкт не повідомлявся, дані рішення в засобах масової інформації не оприлюднювалось.

Посилання представника відповідача про те, що винесені рішення селищної ради від 10.07.2015 року не мали оприлюднюватись в засобах масової інформації згідно ЗУ « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» є безпідставним, оскільки даний нормативний документ стосується рішень, які приймались у 2016 році.

Строки на оскарження винесених рішень Антонінської селищної ради від 10.07.2015 року позивач не пропустив, оскільки дізнався про вказані рішення лише 30.12.2016 року з письмової відповіді відповідача на звернення позивача від 23.11.2016 року.

На підставі наведеного суд находить заявлені позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69,70,79, 138, 143,151, 157-163 КАС України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Податковим Кодексом України, Бюджетним Кодексом України, ЗУ « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», суд-

П О С Т А Н О В И В :

Заявлені вимоги Публічного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» до Антонінської селищної ради Красилывського району Хмельницької області про визнання нечинним рішення задовольнити.

Визнати нечинним рішення Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області від 10.07.2015 року №1 «Про місцеві податки і збори на 2016 рік», в частині визнаня нечиним з моменту прийняття п.6 положення про плату за землю, що є додатком 3 до рішення Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області №1 від 10.07.2015 року, яким встановлено ставку податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області.

Визнати нечинним з моменту його прийнятя рішення Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області №10 від 10.07.2015 року «Про затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки на 2016 рік», в частині визнання нечинним з моменту його прийняття, п.7 положення про плату за землю на території Антонінської селищної ради, що є додатком до рішення Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області №10 від 10.07.2015 року, яким встановлено ставки податку на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Хмельницькій області.

Стягнути з відповідача 3200 (три тисячі двісті) гривень судового збору на користь ПАТ «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.