Рішення № 68302558, 11.08.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7577/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2017 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого-судді Білінської Г.Б.

при секретарі Пірко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської Ради , третьої особи Львівської міської Ради, Третьої Львівської державної нотаріальної контори про встановлення факту та визнання права на спадкування,

у с т а н о в и в

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради ,у якому просить встановити факт її спільного постійного проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 з вересня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті останнього та визнати за позивачкою право на спадкування майна ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з грудня 2010-го року проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 як подружжя в квартирі АДРЕСА_1, мали взаємні права та зобов'язання, спільний бюджет, за який купували продукти, речі побутового вжитку, проводили необхідні ремонтні роботи. Поселилась в квартиру ОСОБА_3 з ініціативи останнього як його фактична дружина у грудні 2010 року, хоча до цього була тривалий час з ним знайома як із сусідом і підтримувала дружні стосунки. Спільно з ОСОБА_3 придбали холодильник, пральну машину, інші дрібні речі побутового вжитку, зробили в квартирі косметичний ремонт. За спільні кошти купували продукти харчування, оплачували за житлово-комунальні послуги. До її доньки ОСОБА_3 відносився як до рідної , разом проводили свята та дні народження . Зазначає, що ОСОБА_3 був людиною похилого віку, хворів і часто перебував у лікарні. В останні роки позивач виконувала всю хатню роботу, ходила до магазину, прибирала, готувала їжу, шукала майстрів для проведення необхідних ремонтів в квартирі, тощо. В лютому 2016 року хвороба ОСОБА_3 загострилася. Після обіду 19.02.2016 його стан погіршився, він втратив свідомість, позивачка викликала швидку допомогу. Медики госпіталізували його до лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_5 займалися його захороненням. Після смерті ОСОБА_3 позивач залишилася проживати в квартирі АДРЕСА_1, самостійно утримує житло. Оскільки проживала з ОСОБА_3 до дня його смерті більше п'яти років однією сім'єю, після його смерті фактично прийняла спадщину, вважає, що набула право на спадкування майна померлого.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та дали пояснення, аналогічні змісту позову.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила ,просить у задоволенні позову відмовити ,посилаючись на недоведеність позивачкою своїх вимог.

Представник третьої особи -Львівської міської Ради просить постановити рішення на підставі поданих суду доказів .

Представник третьої особи Третьої Львівської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, просить справу розглядати у його відсутності.

Заслухавши доводи сторін, пояснення свідків, вивчивши надані суду письмові докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково з наступних міркувань.

Згідно ст. 3 СК України - сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкування, згідно ст.1217 ЦК України, здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1264 ЦК України - у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно п.4.4. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» - у справах про спадкування при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 140 Конституції України - місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 являвся до дня своєї смерті власником кв.АДРЕСА_1, яка складається із одінєї кімнати пл. 18,6 кв.м., кухні та комунальних вигод, що стверджується довідкою ЛКП «Балатон 409» від 05.03.2016р.

Згідно свідоцтва про смерть від 22.02.2016 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні ствердив, що проживає у кв.АДРЕСА_2 .Як сусід він був добре знайомий з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ,часто бував у них в гостях. Свідкові відомо, що ОСОБА_3 жив один, добре відносився до ОСОБА_1 і у 2010 році запропонував їй переселитись до нього в квартиру. Вони жили разом як подружжя, часто запрошували до себе в гості. Свідок займався виробництвом взуття і виготовляв його на їх обох замовлення - приносив у квартиру ОСОБА_3 і бачив, що вони там разом живуть. Всі сусіди знали,що вони чоловік і жінка, жили дружно, сварок між ними не було. Коли ОСОБА_3 почав хворіти , ОСОБА_1 за ним доглядала, ходила в лікарню. А коли помер- вона повністю взяла на себе організацію поховання.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що була присутня на святі ОСОБА_3 у 2010 році ,коли ОСОБА_1 переселилась до ОСОБА_3 в його квартиру в якості дружини. Останній з цього дуже тішився і говорив, що довго цього чекав. Свідок часто бувала у них в гостях, постійно на Дні народження ОСОБА_1 та іменинах ОСОБА_3, які вони сімейно відмічали разом із сім'єю доньки позивачки. Свідок проживає на першому поверсі, а тому часто бачила ОСОБА_1 і ОСОБА_3 як вони йшли на ринок, а потім повертались з продуктами. Бачила, як позивачка перед святом Пасхи мила в спірній квартирі вікна, прала фіранки і все там прибирала. Коли свідок питалась ,коли буде реєстрація шлюбу, ОСОБА_3 розповідав, що просить про це ОСОБА_1, а вона заперечує, що вона вже застара йти під вінець. Коли ОСОБА_3 останні роки почав частіше хворіти, ОСОБА_1 постійно ходила до нього в лікарню і його доглядала.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3, вони жили в одній квартирі №124 більше семи років. Він був вдівцем і давно просив ОСОБА_1, щоб вона переселилась до нього в якості жінки. На свято ОСОБА_3 у 2010 році ОСОБА_1 дала згоду переселитись і вони разом із запрошеними в гості сусідами святкували іменини ОСОБА_3 Жили вони як подружжя дуже дружно, разом гуляли, ходили на ринок за продуктами, отримувати пенсію. Свідок часто бувала в них в гостях і бачила, як ОСОБА_1 опікується ОСОБА_3, готує їсти, прибирає в квартирі. Він їй у цьому допомагав.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є зятем ОСОБА_1 Він з сім'єю жив у кв. АДРЕСА_3, а теща -ОСОБА_1 у 2010 році перейшла жити до ОСОБА_3 у кв.124. ОСОБА_3 часто приходив в гості до тещі ще до 2010 року, і постійно просив її перейти до нього жити - вони були літні люди і хотіли опікуватись одне одним. На свято ОСОБА_3 теща переселилась у спірну квартиру в якості жінки ОСОБА_3 , там же всі вони святкували іменини ОСОБА_3 Жили вони дружно, мали спільний бюджет. Коли ОСОБА_3 почав хворіти теща за ним доглядала.Коли вони збирались на сімейні свята ОСОБА_3 постійно говорив, що потрібно справити ще весілля - його та ОСОБА_11 Рідних у нього нікого не було, тому свідка ОСОБА_10 та його дружину-доньку позивачки ОСОБА_3 називав своїми дітьми. Помер він раптово, тому не встиг розпорядитись своїм майном.

Аналогічні пояснення у судовому засіданні дала свідок ОСОБА_5 - донька позивачки .Зокрема зазначила, що квитанції на поховання ОСОБА_3 оформлені на неї, бо мама сиділа в квартирі біля покійного і займалась поминками.

З долученого до справи акту приймання робіт від 05.08.2015 випливає, що на замовлення ОСОБА_1 було встановлено міжкімнатні двері в квартирі АДРЕСА_1 на суму 1100,00грн.

З долученого до справи Договору - замовлення на організацію та проведення поховання, укладеного 22.02.2016 між ОСОБА_5 та ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» випливає, що ОСОБА_5 -донька позивачки замовила організацію та проведення поховання ОСОБА_3, надання ритуальних послуг тощо. За вказані послуги оплачено 3271,50 грн., що доводиться фіскальним чеком від 22.02.2016. Окрім цього за підготовку тіла ОСОБА_3 до захоронення оплачено 1000,00 грн. ФОП ОСОБА_2, що доводиться товарним чеком від 22.02.2016.

Згідно долученої довідки від 22.11.2016, виданої ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» ОСОБА_3 захоронений 23.02.2016 на Голосківському кладовищі у м. Львові.

ОСОБА_1 ствердила, що протягом всього часу проживання у спірній квартирі та після смерті ОСОБА_3 оплачує за житлово-комунальні послуги в квартирі АДРЕСА_1, що доводиться довідкою балансоутримувача будинку ЛКП «Балатон-409», квитанціями про оплату послуг.

З наданих суду фотографій вбачається, що ОСОБА_3 присутній серед членів сім»ї ОСОБА_1 ,що свідчить про їх близькі стосунки.

Факт звернення в Третю Львівську державну нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 свідчить про прийняття спадщини позивачкою.

Відтак, суд ,оцінивши докази у їх сукупності, вважає доведеним факт проживання позивачки із ОСОБА_3 однією сім'єю з грудня 2010 року по день смерті останнього.

Стосовно вимоги позивачки про визнання її права на спадкування після смерті ОСОБА_3, така до задоволення не підлягає, оскільки оформлення спадкових прав відноситься до компетенції органів нотаріату. Суд не вправі перебирати на себе функції органу, які відповідно до ЗУ «Про нотаріат» уповноважені на виконання таких функцій.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України - завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Позивачем не доведено фактів заперечення її права на прийняття спадщини чи невизнання цього права як відповідачем так і іншими особами. Вимога нотаріуса про необхідність встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем є процедурною вимогою, яка не заперечує жодних прав спадкоємця.

Керуючись ст. ст. 10,62,213-215,218,209 ЦПК України, ст.ст.11, 15, 16, 1258,1264 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім»єю ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з грудня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 - дня смерті останнього.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова протягом десяти днів.