Рішення № 68301702, 14.08.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №335/9511/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Кравченко Л.Ю.

Провадження №22-ц/778/2233/17 Суддя-доповідач: Кримська О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кримської О.М.,

суддів: Гончар М.С.,

Подліянової Г.С.,

секретаря Фесенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулося до суду із вказаним позовом, який обґрунтовували тим, що 05 лютого 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем укладено кредитний договір №2714, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 59 406 доларів США строком на 84 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 05 лютого 2015 року на придбання автомобіля - BMW E60 523i. За користування кредитом, згідно умов кредитного договору було встановлено плату в розмірі 12,5% річних, які повинні сплачуватися щомісячно.

В забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору було укладено нотаріально посвідчений договір застави майна реєстровий №1557 від 07 лютого 2008 року.

Оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання, станом на 23.07.2014 року утворилася загальна заборгованість по кредитному договору яка складає: 17 071,37 доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом 23.07.2014 року складає: 198 785,43 грн., з яких заборгованість за кредитом складає: 6 449 доларів США, заборгованість за відсотками складає: 900,27 доларів США, пеня за прострочення відсотків складає 913,65 доларів США, пеня за прострочення кредиту складає 3 957,09 доларів США, заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту складає: 296,57 доларів США, заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту складає: 938,10 доларів США, сума простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції складає: 3 616,69 доларів США.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором та судовий збір.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» суму заборгованості за кредитним договором № 2714 від 05 лютого 2008 року, яка станом на 23 липня 2014 року складає: 17 071,37 доларів США, із них:

- заборгованість за кредитом складає: 6 449 доларів США;

- заборгованість за відсотками складає: 900,27 доларів США;

- пеня за прострочення відсотків складає 913,65 доларів США;

- пеня за прострочення кредиту складає 3 957,09 доларів США;

- заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту складає: 296,57 доларів США;

- заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту складає: 938,10 доларів США;

- сума простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції складає: 3 616,69 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у розмірі - 1 987,85 грн..

Додатковим рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 300 грн. судових витрат.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, неправильне і неповне дослідження доказів та їх оцінку, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлений про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (а.с.140).

Причини неявки в судове засідання не повідомив, будь - яких письмових клопотань, у тому числі і про перенесення розгляду справи від нього не надходило.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності відповідача, який не прибув в судове засідання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника ПАТ «Державний ощадний банк України», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що за кредитним договором №2714, укладеним 05 лютого 2008 року ОСОБА_3 отримав у ВАТ «Державний ощадний банк» кредит в сумі 59 406 доларів США зі сплатою 12,5 % річних на строк 84 місяців з терміном остаточного погашення не пізніше 05 лютого 2015 року (а.с.13-21).

Відповідно до п. 3.3.4 кредитного договору, позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту щомісячно рівними частинами в сумі 707,21 доларів США, та сплачувати нараховані проценти до 25 числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань.

Згідно з п. 3.3.5 кредитного договору позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановленні цим договором, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому Договору, на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі.

За змістом п. 3.3.6 кредитного договору, у разі порушення умов цього договору позичальник зобов'язаний на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та/або штрафних санкцій в порядку, передбаченому п. п. 2.3, 2.4 цього договору відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.2. кредитного договору - за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасної сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05% від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

За розрахунками позивача заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором станом на 23.07.2014 року складає 17 071,37 доларів США, із них: заборгованість за кредитом - 6 449 доларів США; заборгованість за відсотками - 900,27 доларів США; пеня за прострочення відсотків - 913,65 доларів США; пеня за прострочення кредиту - 3 957,09 доларів США; заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту - 296,57 доларів США; заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту - 938,10 доларів США; сума простроченого боргу з урахуванням індексу інфляції - 3 616,69 доларів США (а.с.23-31).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України», суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору, має невиконанні перед банком зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по поверненню кредиту та відсотків за його користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення, та є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у разі порушення стороною договору своїх грошових зобов'язань законодавство не виключає можливості одночасного стягнення з боржника пені (ч.3 ст. 549 ЦК України) та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином посилання апеляційної скарги на ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме правопорушення є помилковим, оскільки в даній справі позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення процентів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та пені, передбаченої умовами договору, як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки є неспроможними, оскільки з розрахунків заборгованості, наданих позивачем вбачається, що вимоги щодо стягнення пені за прострочення кредиту, пені за прострочення відсотків, заявлені позивачем за період з 22.07.2013 року по 21.07.2014 року, тобто в межах річного строку позовної давності.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету передбачено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність у банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказану обставину, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.

ПАТ «Державний ощадний банк України» на момент укладення кредитного договору мав банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції від НБУ за №148 від 16.01.2002 року та дозвіл №19-18/17-1 від 03.01.2003 року, а отже видача банком кредиту ОСОБА_3 у доларах США не суперечить вимогам чинного законодавства України ( а.с.146-147).

Проте, суд першої інстанції, стягуючи з відповідача пеню та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у валюті кредиту - доларах США, не звернув увагу на наступне.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч. 1, 2 ст. 192 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно з п. 5.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній оплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим Договором, Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,05% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення ( а.с.15).

ОСОБА_3 на підставі кредитного договору від 05 лютого 2008 року отримав кредит в іноземній валюті - доларах США.

У абз. 2, 3 п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення» судам роз'яснено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до приписів ч.2 ст. 192, ч.3 ст. 533 ЦК України статті 5 Декрету, необхідно стягнути пеню в іноземній валюті з переведенням її в національну за курсом, установленим НБУ на час розрахунку.

Банком наведено розрахунки заборгованості за кредитним договором, у тому числі пені, в іноземній валюті з переведенням її в національну за курсом, установленим НБУ на час розрахунку.

Так, пеня за прострочення відсотків по кредиту складає 913,65 дол. США , що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає - 8303,75 грн.; пеня за прострочення кредиту складає 3957,09 дол. США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає 37 457,82 грн. ( а.с.149-157).

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях. Дана норма унормовує питання відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання і з огляду на правову природу трьох процентів річних, передбачених частиною другою цієї статті, як особливої міри відповідальності, їх сума повинна бути визначена до стягнення виключно в національній валюті Україні - гривні (постанова Верховного Суду України у від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1286цс16).

Згідно наданого апеляційному суду розрахунку позивача, не спростованому відповідачем, 3% річних від простроченої суми відсотків по кредитному договору від 05.02.3008 року станом на 23.07.2014 року становить 671 грн. 46 коп., 3 % річних від простроченої суми кредиту - становить 1 209 грн. 85 коп..( а.с.158-181).

Разом з тим, у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

З урахуванням викладеного, судове рішення відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» пені, 3% річних та інфляційних витрат: до стягнення підлягають : пеня за прострочення відсотків по кредиту - 8303,75 грн.; пеня за прострочення кредиту -37 457,82 грн.; 3% річних від простроченої суми відсотків - 671 грн. 46 коп.; 3% річних від простроченої суми кредиту - 1 209 грн. 85 коп. В частині стягнення інфляційних витрат в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 317 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2014 року у цій справі змінити в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, стягнувши з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» пеню за прострочення кредиту -37 457 грн.82 коп. ( тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 82 коп.); пеню за прострочення відсотків по кредиту - 8303 грн. 75 коп. ( вісім тисяч триста три гривні 75 коп.); 671 грн. 46 коп. (шістсот сімдесят одна гривня 46 коп.) - 3% річних від простроченої суми відсотків, 1 209 грн. 85 коп. (одна тисяча двісті дев'ять гривень 85 коп.) - 3% річних від простроченої суми кредиту.

В частині стягнення інфляційних витрат в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: М.С. Гончар

Г.С. Подліянова