Ухвала суду № 68293233, 15.08.2017, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/444/17

Справа № 582/1046/17

Копія

У Х В А Л А

"15" серпня 2017 р. смт. Недригайлів

Суддя Недригайлівського районного суду Сумської області, ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, м. Ромни Сумської області, до ОСОБА_3, смт. Недригайлів Сумської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», м. Київ, про стягнення матеріальної та моральної шкоди від ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Недригайлівського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», про стягнення матеріальної та моральної шкоди від ДТП.

Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом заборони відчуження належного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: Сумська бласть, АДРЕСА_1, автомобіля марки МАZDA CX – 7, легковий універсал – В, 2007 року випуску, об`єм двигуна 2261 см. куб., державний номерний знак НОМЕР_1.

Суддя, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; 8) встановленням обов'язку вчинити дії щодо унеможливлення доступу користувачів мережі Інтернет до об'єктів права інтелектуальної власності, правомірність використання (розміщення) яких у мережі Інтернет є предметом спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заявником як причину, у зв`язку з якою необхідно забезпечити позов, вказано невідшкодування завданої йому відповідачем шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що дає йому підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим вико¬нання рішення суду, а в обгрунтування необхідності застосування виду забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, зазначено, що відповідач, з метою ухилення від виконання цивільно - правового зобов'язання, може переоформити належний йому автомобіль на третю особу чи приховати його або пошкодити. На підтвердження викладеного позивачем додано витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, згідно якого автомобіль, який позивач просить заборонити відчужувати, належить відповідачу.

При цьому, заявником не зазначено яким чином невжиття заходів забезпечення позову саме у такий спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки сам лише факт наявності у відповідача автомобіля не є підставою утруднення чи неможливості виконання в майбутньому можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, оскільки відомості щодо наявності чи відсутності у відповідача грошових коштів, рахунків, іншого рухомого чи нерухомого майна, тощо, в матеріалах справи відсутні. Крім того, доказів того, що у відповідача є реальні наміри приховати, переоформити, відчужити автомобіль позивачем суду не надано.

Згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Таким чином, суддею встановлено, що у порушення вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, позивачем у заяві не зазначено відомостей, потрібних для забезпечення позову.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Суддя бере до уваги роз`яснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», де зазначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а в п. 4 вказаної постанови також йдеться про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суддя дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів в підтвердження наявності достатніх підстав для забезпечення позову. Посилання позивача на можливе невиконання рішення суду ґрунтується на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, суддя не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки це буде порушувати законне право відповідача розпоряджатись своїм майном.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Я. Л. Петен