Ухвала суду № 68292887, 14.08.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7041/17

Головуючий у першій інстанції Целух А. П.

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

14 серпня 2017 року м. Одеса

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Дрішлюк А.І., дослідивши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року про відстрочку виконання судового рішення в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення (т. 4, а.с. 62-63).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року було задоволено заяву ОСОБА_2 (т. 4, а.с. 68-70).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою 31 липня 2017 року засобами поштового зв'язку ПАТ «Дельта Банк» направили до апеляційну скаргу (т. 4, а.с. 74-77).

Відповідно до ч.1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу суду було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апелянт вказує, що про наявність оскаржуваної ухвали йому стало відомо лише 24 липня 2017 року при ознайомлені з матеріалами справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, при постановлені оскаржуваної ухвали апелянт присутнім не був. З матеріалами справи представник апелянта за довіреністю Бугор Надія Іванівна ознайомилася 24 липня 2017 року, що підтверджується розпискою (т. 4, а.с. 71-72), апеляційну скаргу було направлено 31 липня 2017 року, що підтверджується штампом на конверті (т. 4, а.с. 77). Таким чином, апеляційна скарга подана в межах встановленого законом строку.

Окрім цього, апеляційна скарга не відповідає ч. 2 ст. 295 ЦПК України згідно з якою в апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження; 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Тому апелянту необхідно подати до суду уточнену редакцію апеляційної скарги.

Крім цього, апелянтом було надано копію квитанції про сплату судового збору в сумі 1600 грн (т. 4, а.с. 76), однак варто звернути увагу на те, що пленум Вищого Спеціалізованого суду України в своїй постанові № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати в цивільних справах», а саме п. 26 роз'яснив, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)). Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Згідно до ст. ст. 121, 297 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 ЦПК України, а також у разі несплати судового збору, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє апелянта та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання апелянтом ухвали.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для виправлення недоліків. В разі невиконання апелянтом у передбачений законом строк вимог закону, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 121, 293, 294, 295, 297 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року про відстрочку виконання судового рішення в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Повідомити апелянта про необхідність виправити недоліки апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз'яснити апелянту, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

14.08.2017 року м. Одеса