Постанова № 68292586, 03.08.2017, Приморський районний суд м. Одеси

03.08.2017

Cправа № 522/4719/17

Провадження № 2-а/522/1277/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 cерпня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Головне територіальне управління юстиції в Одеській звернулось до суду з вказаним позовом й просить визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області Носенко С.Б. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 щодо винесення постанови про накладення штрафу від 21.02.2017 року за № 53326889 у розмірі 5 100 гривень й скасувати вказану спірну постанову. При цьому, в обґрунтування позову, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилався на таке.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2016 року у справі адміністративної юрисдикції № 522/18158/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із розрахунком 80 % від грошового забезпечення для обчислення пенсії з 01. 07.2016 року на підставі довідки № 10.1-39-154 від 08.09.2016 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії

На виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 02.02.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53326889 з примусового виконання виконавчого листа № 522/18158/16-а, виданого 30.01.2017 Приморським районним судом м. Одеси.

Втім, листом головного управління від 09.02.2017 №1887/03 Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області повідомлено, що згідно з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2016 року, яка набрала чинності відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 року, ОСОБА_1 у січні 2017 року проведено перерахунок пенсійних виплат, виходячи з розрахунку 80% від грошового забезпечення, на підставі довідки від 08.09.2016 року за №10.1-39-154 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.07.2016. Окрім цього, до листа надано копії перерахунків пенсії станом на 01.07.2016 року та 01.02.2017 року. Втім, на думку позивача, зі змісту цих розрахунків вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_1, перевищує максимальний її розмір, визначений статтею 43 Закону України від 09.04.1992 №2262 "Про пенсійне Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому підстави для доплати вказаних пенсійних виплат відсутні та, як наслідок, спірна постанова державного виконавця про накладення адміністративного стягнення на позивача з цього приводу є безпідставною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області у судове засідання не з'явився, подав заяву до суду про розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_1 у судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши надані сторонами документи та матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2016 року у справі адміністративної юрисдикції № 522/18158/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із розрахунком 80 % від грошового забезпечення для обчислення пенсії з 01. 07.2016 року на підставі довідки № 10.1-39-154 від 08.09.2016 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії

На виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 02.02.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53326889 з примусового виконання виконавчого листа № 522/18158/16-а, виданого 30.01.2017 Приморським районним судом м. Одеси.

Втім, листом головного управління від 09.02.2017 №1887/03 Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області повідомлено, що згідно з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2016 року, яка набрала чинності відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 року, ОСОБА_1 у січні 2017 року проведено перерахунок пенсійних виплат, виходячи з розрахунку 80% від грошового забезпечення, на підставі довідки від 08.09.2016 року за №10.1-39-154 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.07.2016. Окрім цього, до листа надано копії перерахунків пенсії станом на 01.07.2016 року та 01.02.2017 року. Втім, на думку позивача, зі змісту цих розрахунків вбачається, що розмір пенсії ОСОБА_1, перевищує максимальний її розмір, визначений статтею 43 Закону України від 09.04.1992 року за №2262 «Про пенсійне Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому підстави для доплати вказаних пенсійних виплат відсутні.

У подальшому постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 21.02.2017 року за № 53326889 накладено штраф у розмірі 5100,0 гривень на головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у зв'язку з невиконанням останнім вимог виконавчого листа по справі № 522/18158/16-а, виданого 30.01.2017 року Приморським районним судом м. Одеси.

Щодо надання правової оцінки діям позивача щодо обмеження пенсійних виплат ОСОБА_1 суд дійшов такого.

Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України).

Конституційним Судом України у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 й абзаці четвертому пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 вказано про необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, що зумовлено, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Окрім цього, рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року встановлено, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Положеннями ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» тимчасово, у період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, обмежено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) сумою, що не може перевищувати 10740 гривень (друге речення частини сьомої статті 43), а також призупинено виплату призначеної пенсії особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів" (перше речення частини першої статті 54).

Втім обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на які посилається позивач в обґрунтування своїх дій з невиплати ОСОБА_1 пенсійних виплат, беручи до увагу зміну редакції статті лише строках запровадження обмежень, суперечать статті 17 Конституції України.

Вказане в повній мірі резюмується з рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме частина сьома статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Втім вказане носить другорядний характер у цьому спорові з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надіслало листа 09 лютого 2017 року, у якому зазначило, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 Проте, при перерахунку пенсії встановлено, що розмір пенсії ОСОБА_1, перевищує максимальний її розмір, визначений статтею 43 Закону України від 09.04.1992 року за №2262 «Про пенсійне Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому пенсія виплачується в попередньому розмірі.

Згідно із пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з частиною 1 статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалюю роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

У разі, якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Таким чином, право звернення до суду з питань роз'яснення виконавчого документу мають як державний виконавець, так і сторони виконавчого провадження.

Зі змісту виконавчого документу й виниклих спірних правовідносин слідує, що резолютивна частина рішення щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 є незрозумілою та потребує роз'яснення.

З відповідною заявою до суду ані державний виконавець, ані сторони виконавчого провадження не звертались (доказів протилежного суду не представлено жодним з учасників спору), отже постанова про накладення штрафу, прийнята державним виконавцем, за наведених обставин є передчасною та, як наслідок, заявлені вимоги позивача у цьому позові є обґрунтованими й такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 25, 34, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160, 163, 170, 181 КАС України, ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» СУД -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця, - задовольнити.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області Носенко С.Б. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 21.02.2017 року за № 53326889 у розмірі 5 100,0 гривень на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області .

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області Носенко С.Б. про накладення штрафу від 21.02.2017 року за № 53326889 у розмірі 5 100,0 гривень на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частини рішення), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ю.Б. Свячена