Рішення № 68292133, 11.08.2017, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.08.2017

Справа № 497/515/17

Провадження № 2/497/462/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2017 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

при секретарі судового засідання Бекметовій Х.В.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1 і ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон", третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, - про розірвання договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

11.04.2017 р. позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просив розірвати договори оренди землі, що були укладені 15.03.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон» та:

- ОСОБА_6, - щодо земельної ділянки площею 2,0 га, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акту серії ЯЛ№733802, реєстр №512140001001695 від 06.03.2012 року, реєстраційний №512140004005367 від 18.04.2012 року;

- ОСОБА_7, - щодо земельної ділянки площею 2,0 га, яка належала ОСОБА_7 на підставі державного акту серії ЯЛ №733801, реєстр. №512140001001694 від 06.03.2012 року, реєстраційний № 512140004005361 від 18.04.2012 року;

- ОСОБА_8, - щодо земельної ділянки площею 2,0 га, яка належала ОСОБА_8 на підставі державного акту серії ЯЛ №733803, реєстр. №512140001001696 від 06.03.2012 року, реєстраційний № 512140004005360 від 18.04.2012 року;

- ОСОБА_9, - щодо земельної ділянки площею 2,0 га, яка належала ОСОБА_9 на підставі державного акту серії ЯЛ №733805, реєстр. №512140001001698 від 06.03.2012 року, реєстраційний № 512140004005363 від 18.04.2012 року;

- ОСОБА_10, - щодо земельної ділянки площею 2,0 га, яка належала ОСОБА_10 на підставі державного акту серії ЯЛ №733804, реєстр. №512140001001697 від 06.03.2012 року, реєстраційний № 512140004005362 від 18.04.2012 року.

Також позивач просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон» на його, позивача, користь, - заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2013 року по теперішній час, та встановити, що рішення суду є підставою для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна - щодо суб'єкта - про припинення права оренди за товариством за обмеженою відповідальністю «Оріон» відносно вказаних земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимога позивач посилається на те, що зазначені земельні ділянки були передані їхніми власниками в оренду строком на 49 років ТОВ "Оріон» згідно договорів оренди землі, укладених 15.03.2012 року та зареєстрованих у відділі Держкомзему у Болградському району Одеської області.

28.12.2012 між позивачем та власниками вказаних земельних ділянок укладено договори дарування, які також були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.9 вищевказаних договорів оренди землі від 15.03.2012 року, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі по відповідній сільській раді, один раз на рік – строком до 31 грудня поточного року. В той же час, з моменту набуття позивачем права власності на вищевказані земельні ділянки, вона, позивач, - жодного разу не отримала орендну плату за користування цими земельними ділянками, орендну плату за земельні ділянки протягом цього ж часу не отримували також й їхні колишні власники. У зв’язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельними ділянками в 2012-2016 роках, - є невиконанням обов’язків ТОВ «Оріон» передбачених договором оренди землі, що, відповідно до ст.32 ЗК «Про оренду землі», - є підставою для розірвання вищевказаних договорів оренди землі від 15.03.2012р.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позову, пояснивши, що позивач не бажає продовжувати договірні відносини з відповідачем, має намір використовувати земельну ділянку за своїм розсудом.

Представник третьої особи у поясненнях, підтвердивши реєстрацію переходу права власності зазначених у позові земельних ділянок до позивача, а також існування зареєстрованих договорів оренди між відповідачем і колишніми власниками земельних ділянок, зазначив, що у позові йдеться про землі приватної власності, і це питання не стосується Головного управління держгеокадастру в Одеській області, оскільки воно відає землями державної власності. Також у поясненнях представник третьої особи наголосив, що за нормою ч.4ст.32 ЗУ «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (в тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря – НЕ Є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Також представник третьої особи повідомив, що предмет позову жодним чином не торкається прав та обов’язків третьої особи.

Крім того, представник третьої особи повідомив письмово і підтвердив це у судовому засіданні, що договори оренди вказаних у позові земельних ділянок в межах кримінального провадження №12015160270000843 від 25.12.2015р., - були вилучені з приміщення відділу Держгеокадастру у Болградському районі Одеської області прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури та до теперішнього часу не повернуті (а.с.48-50).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Вважає, що позивач не отримував орендну плату з власної ініціативи навмисно, з метою утворення штучної ситуації для формального набуття права для розірвання орендного договору з метою заволодіння багаторічними насадженнями (виноградники), оскільки на цих спірних землях відповідачем висаджено молоді виноградники. Крім того, представник відповідача, згадуючи положення частини 1 ст. 32 закону України "Про оренду землі" - не виконання з боку орендаря власних обов’язків, визначених положеннями ст. 25 закону України "Про оренду землі", стверджує, що ця законодавча норма не може бути застосована в даному випадку, оскільки позивач з власної ініціативи не отримує орендну плату. Так, згідно договору з колишніми власниками земельних ділянок, вони одержували орендну плату в касі підприємства, оскільки про перерахунок орендної плати на банківські рахунки в договорі мова не йшла. Позивач же, жодного разу не зверталася письмово до відповідача з пропозицією змінити ці умови, а на письмові пропозиції відповідача щодо отримання орендної плати не відгукувалася. Крім того, новий власник не повідомив відповідача про зміну земельними ділянками власника, не надавши своїх реквізитів. 15.03.2013 року орендодавцям відповідач виплатив орендну плату, що підтверджується видатковими ордерами (а.с.61-63), але коли протягом 2014 року та опісля орендодавці не з’явилися за орендною платою, на їхні адреси були надіслані листи з запрошенням її отримати. Відповідач, дізнавшись самостійно реквізити нового власника, у квітні 2017 року на її адресу надіслав лист з проханням представити номер рахунку для перерахування орендної плати, проте новий власних земельних ділянок – позивач – так і не з’явився за грошима до каси, а також не відповів на листа та не зазначив будь-якого рахунку, у зв’язку з цим йому орендна плата направлена поштовим переводом. Оскільки законодавчими нормами передбачено, що прострочення боржника не настає в разі, якщо зобов’язання не може бути виконаним не з його волі, - відповідач не вчиняв дії, що перешкоджали позивачу отримати орендну плату за земельні ділянки, тому підстави для розірвання договорів оренди відсутні.

Крім того, представник відповідача пояснив, що надати більше доказів на підтвердження своєї правоти не може, оскільки в межах декількох кримінальних проваджень з офісу ТОВ «Оріон» біли вилучені усі документи та комп’ютерні носії інформації – що є фактично рейдерським захопленням, оскільки за рішенням судів ці провадження мали б вже давно бути закриті і майно відповідача йому повернуте, проте до цих пір цього не сталося з невідомих причин, - спори продовжуються у судах вже з прокуратурою Кіровоградської області, куди матеріали були передані з прокуратури Одеської області. Хоча й по діям прокуратури Кіровоградської області вже є рішення судів – першої і другої інстанцій – на користь ТОВ «Оріон» (а.с.86-102). Вимога позивача і небажання ним отримувати орендну плату, що передбачена договором оренди з попередніми власниками земельних ділянок, на думку відповідача, не виключно, що може бути також частиною рейдерського захоплення підприємства. Щодо надсилання на адресу позивача листів про отримання орендної плати, надати доказів немає можливості, оскільки майже уся документація відповідача вилучена правоохоронними органами в межах незаконних та безпідставних кримінальних проваджень, а у поштових відділеннях інформація про поштові відправлення зберігається не більш, ніж шість місяців, що підтверджується листом Укрпошти на його адвокатський запит №07-81-1653 від 21.07.2017р.

Вислухавши представників сторін у судовому засіданні, розглянувши представлені суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Так, згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 15 березня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон» були укладені договори оренди земельних ділянок з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9.

Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статей 13,21 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до положень частин 1,2 статті 22 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з пунктом 36 спірного договору оренди землі, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Згідно пункту 35 Договору оренди землі від 15.03.2012 року, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Відповідно до частин 1,2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За статтею 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України (частина 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного Кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної несплати орендної плати, як підстави для розірвання договору оренди.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року № 6-146цс12, яка є обов'язковою у право застосуванні судами. № 6-146цс12, яка відповідно до положень статей 214,360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норм до спірних правовідносин.

Заявляючи вимоги про розірвання договору, позивач посилався на систематичність несплати орендної плати йому упродовж 2013-2017 років, проте позивачем не наведено жодної підстави, яка б в розумінні положень ст.ст. 32,25 Закону України "Про оренду землі" була б достатньою підставою для розірвання договору. ТОВ «Оріон» - є таким, що належним чином виконує свої зобов’язання, передбачені договором оренди та нормами чинного законодавства України, оскільки суду не надано відомостей щодо порушення ним умов договорів з іншими власниками земельних ділянок у виді несвоєчасної сплати орендної плати за користування землею. Не представив таких доказів й позивач, оскільки представниками позивача суду не надано жодного підтвердження звернень чи хоча б одного звернення позивачем до відповідача щодо надання інформації про зміну власника спірних земельних ділянок, а також щодо пропозицій зі змін умов орендних договорів чи умов виплати орендної плати. Не надав суду позивач або його представники доказів щодо відмови відповідача виплатити позивачу орендну плату в касі підприємства. У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що позивач отримав поштове повідомлення про перевод йому орендної плати поштою, а також пояснив, що позивач ще не вирішив – чи отримувати їй ці кошти.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність достатніх доказів на підтвердження позовних вимог позивача, тому не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,209,212-215,223, 292,294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон", третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, - про розірвання договорів оренди землі, - залишити без задоволення в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене зацікавленими особами шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя А.В.Кравцова