Постанова № 68290197, 17.07.2017, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1477/17

2-а/296/195/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2017 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючтого судді Сингаївського О.П.

за участі секретаря судового засідання Галіцької А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в місті Житомирі адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного Управління Національної Поліції в Житомирській області щодо прийняття рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, оформленого листом від 22.08.2016 вих. № 1495/29/05-2016;

- визнати неправомірною бездіяльність Головного Управління Національної Поліції в Житомирській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України документів, передбачених п.8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21 жовтня 2015 року № 850;

- зобов'язати Головне Управління Національної Поліції в Житомирській області направити до Міністерства внутрішніх справи України документи позивача для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21 жовтня 2015 року № 850.

В обґрунтування позову зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ з 2004 року та на підставі наказу МВС України від 05.11.2015 року № 317 о/с був звільнений з органів внутрішніх справ. 07.11.2015 позивача прийнято на службу до Національної поліції. Актом огляду Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 514328 від 22 квітня 2016 року за результатом первинного огляду з 08.04.2016 року позивачу встановлено третю групу інвалідності, внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 241 о/с від 21.10.2016 ОСОБА_1 звільнений з Національної поліції за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». Позивач у встановленому законом порядку в серпні 2016 року звернувся до ГУНП в Житомирській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності. Проте, 22.08.2016 ГУНП в Житомирської області повернуло йому матеріали про призначення одноразової грошової допомоги без розгляду. Позивач вважає, що його права та законні інтереси були порушенні, а тому, звернувся до суду за їх захистом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заву, у якій просив розглядати справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 11.09.2004 по 05.11.2015 проходив службу в УМВС України в Житомирській області, що підтверджується копією трудової книжки (а. с. 10, 11).

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 05.11.2015 № 317 о/с з 05.11.2015 позивача звільнено з органів внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 21 о/с від 07.11.2015 позивача прийнято на службу до Національної поліції.

Актом огляду Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 514328 від 22 квітня 2016 року за результатом первинного огляду з 8 квітня 2016 року позивачу встановлено третю групу інвалідності, внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а. с. 12,13).

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 53 о/с від 25 березня 2016 року ОСОБА_1, інспектор управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції в Житомирській області звільнено з Національної поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» (а. с. 9).

У серпні місяці 2016 року позивач звернувся із заявою до начальника Головного Управління Національної Поліції в Житомирській області про виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, як інваліду 3 групи з 28 листопада 2016 року.

Листом Головного Управління Національної Поліції в Житомирській області від 22.08.2016 № 1495/29/05-2016 ОСОБА_1 повідомлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського передбачено статтями 97-101 Закону України «Про національну поліцію». Рішенням Житомирської обласної МСЕК він визнаний інвалідом третьої групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не з проходженням служби в поліції. Відповідно, дія вказаного Закону на зазначений випадок не поширюється, тому призначити позивачу та виплатити одноразову грошову допомогу правових підстав немає (а. с. 8).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України Постановою № 850 від 21.10.2015 затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок № 850). Дана постанова набрала чинності 31.10.2015.

Відповідно до п.7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає до Міністерства Внутрішніх Справ України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цього Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (п.8 Порядку № 850).

МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 9 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).

Відповідно до абз.3 п.15Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що на відповідача покладено обов'язок надіслати його до МВС для прийняття відповідного рішення, однак, всупереч наведеним положенням, відповідачем повернуто документи.

Також суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

За таких обставин, дії відповідача щодо повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з тих підстав, що дія Закону на зазначений випадок не поширюється, є протиправними.

Щодо вимоги про зобов'язання ГУНП в Житомирській області направити до МВС України документи позивача для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21 жовтня 2015 року № 850, слід зазначити наступне.

Згідно п.2 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.

Враховуючи наведене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З 7 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію".

До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги врегульовано нормами ст.23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850).

Відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної норми Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок № 850.

Відповідно до п.3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п.2 Порядку№ 850).

Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно пункту 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію"(набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Виходячи з викладеного, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Наказом МВС України № 916 від 12 вересня 2016 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 розділу 1 Порядку №4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок в наслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Враховуючи наведені вимоги законодавства, доводи касаційної скарги щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень Порядку № 4, зі змінами, внесеними наказом МВС України № 916 від 12 вересня 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки на час звернення позивача за призначенням одноразової грошової допомоги Порядок № 4 не містив положень, які регулювали порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги особам, яким установлено групу інвалідності чи визначено втрату працездатності, що пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008, постанові ВСУ від 18 березня 2014 у справі № 21-11а14, ВАСУ від 28.07.2015 у справі № К/800/34016/14, ухвали ВАСУ від 15.05.2017 у справі № К/800/10955/17.

Як зазначалось, відповідач повернув матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, тоді як відповідно до п.8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Враховуючи наведене, суд зобов'язує ГУНП в Житомирській області подати МВС в 15-денний строк з дня реєстрації матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Керуючись ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного Управління Національної Поліції в Житомирській області щодо прийняття рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, оформленого листом від 22.08.2016 № 1495/29/05-2016.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного Управління Національної Поліції в Житомирській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України документів, передбачених п.8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21 жовтня 2015 року № 850.

Зобов'язати Головне Управління Національної Поліції в Житомирській області направити до Міністерства внутрішніх справи України документи позивача для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21 жовтня 2015 року № 850.

Стягнути з Головного Управління Національної Поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 00 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. П. Сингаївський