Рішення № 68289914, 10.08.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 318/2303/16Головуючий у 1-й інстанції Степаненко Ю.А.Пр. № 22-ц/778/1089/17Суддя-доповідач Гончар М.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Маловічко С.В., Кочеткової І.В.

за участі секретаря Ващенко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 04 січня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "СК "ЮНІВЕС" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення коштів в порядку регресу,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ПрАТ СК "ЮНІВЕС" звернулось до суду із вищезазначеним позовом, якому просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь виплачену суму страхового відшкодування в розмірі 39136,39 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 12.03.2016 року в м. Запоріжжі по вул. Складська, 8, ОСОБА_3, керуючи автомобілем ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, допустив зіткнення з автомобілями Фольксваген реєстраціний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, та Мазда, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5 Постановою Комунарського суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 130 КУпАП. Автомобіль ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_2, відповідальність якого, як страхувальника, а також водіїв, яким власник передав право керування, застрахована ПрАТ "СК "ЮНІВЕС". За умовами договору страхування позивач виплатив власнику пошкодженого автомобіля Фольксваген реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодування в сумі 39136,39 грн. ОСОБА_3 керував автомобілем ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1, не маючи посвідчення водія та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що дає підстави вимагати від страхувальника ОСОБА_2 суму сплаченого страхового відшкодування.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 04 січня 2017 року (а.с.109-111) позовні вимоги ПАТ "СК "ЮНІВЕС" задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "СК "ЮНІВЕС" суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 39136,00 грн. та судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Позивач та третя особа із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 117-119) просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, покласти судові витрати на позивача.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 127), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 128).

У судовому засіданні 23 березня 2017 року (а.с. 147-148) розгляд цієї справи було розпочато за відсутності представника позивача та третьої особи: заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та представника останнього, у розгляді цієї справи оголошено перерву у зв'язку із викликом ухвалою апеляційного суду (а.с. 153) для надання усних пояснень представника ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" у наступне судове засідання у цій справі, яке призначено на 11 травня 2017 року, чи надання останньому можливості письмово через засоби зв'язку надати апеляційному суду відповіді на наступні питання:

- коли саме ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» (конкретна дата) і в якій спосіб було здійснено виплату на користь потерпілої особи - ОСОБА_6 (Фольксваген р/н НОМЕР_2) страхове відшкодування саме в сумі 39136,39 грн. і чим це підтверджується (платіжне доручення № від якої дати тощо, надати апеляційному суду належним чином завірену копію останнього);

- чи з'ясовувався ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» той факт, чи мав (не мав) ОСОБА_3 при собі на час ДТП 12.03.2016 року свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль ЗАЗ р/н НОМЕР_1, яким він керував, оскільки згідно із постановою поліції від 12.03.2016 року (копія а.с. 20) ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КпАП України лише за керування 12.03.2016 року транспортним засобом ЗАЗ р/н НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії (не має взагалі);

- які відносини у даному випадку мають місце між сторонами у цій справі: «в порядку регресу» (Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») чи «в порядку суброгації» (ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування»);

- якій саме конкретний випадок має місце у цій справі, передбачений п. а) чи п. б) п. 38.1 ст. 38 ст. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Копію цієї ухвали надіслано ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» для відома та виконання (а.с.155).

Встановлено строк для виконання цієї ухвали до 11 травня 2017 року до 11 години 40 хвилини.

Однак, розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 11 травня 2017 року, не відбувся та був відкладений (а.с. 160-161), оскільки ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» не була виконана вищезазначена ухвала апеляційного суду від 23 березня 2017 року, про причини невиконання ухвали позивач апеляційний суд не сповістив.

У зв'язку із чим, ухвалою від 11 травня 2017 року (а.с. 164) апеляційним судом повторно витребувано у ПрАТ "СК "ЮНІВЕС» письмові відповіді на наступні питання, та зокрема: коли саме ПАТ «СК «ЮНІВЕС» (конкретна дата) і в якій спосіб було здійснено виплату на користь потерпілої особи - ОСОБА_6 (Фольксваген р/н НОМЕР_2) страхове відшкодування саме в сумі 39136,39 грн. і чим це підтверджується (платіжне доручення № від якої дати тощо, надати апеляційному суду належним чином завірену копію останнього).

Копію цієї ухвали надіслано ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» для відома та виконання.

Встановлено строк для виконання цієї ухвали до 01 червня 2017 року.

Також постановлено окрему ухвалу на адресу керівника позивача ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» (а.с. 165) з приводу невиконання працівниками ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» законних вимог вищезазначеної ухвали апеляційного суду.

У період з 12 червня по 30 червня 2017 року включно суддя-доповідач Гончар М.С. перебувала у відпустці (а.с.177).

06 червня 2017 року на виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду від 11 травня 2017 року позивачем ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» поштою надані відповідні документи та відповіді на поставлені питання (а.с. 178-184), зокрема:

- надано належним чином завірені копії платіжного доручення № 6799 від 27.05.2016р. на суму 20000,00 грн. та платіжного доручення № 6818 від 30.05.2016р. на суму 19136,39 грн. про виплату страхового відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_6 (Фольксваген р/н НОМЕР_2) на загальну суму 39136,39 грн., які на час розгляду цієї справи судом першої інстанції та ухвалення оскаржуємого рішення у цій справі взагалі у матеріалах цієї справи були відсутні,

- надано відповіді на питання, за змістом яких:

= ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» не з'ясовувався факт наявності (відсутності) при собі у ОСОБА_3 на час ДТП 12.03.2016р. свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль ЗАЗ р/н НОМЕР_1, тобто права керування автомобілем, яким він керував;

= 15.03.2017р. до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» звернувся ОСОБА_3 з повідомленням про ДТП та особисто надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 на автомобіль ЗАЗ р/н НОМЕР_1;

= відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються спеціальним законом; відповідно до п. п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;

= ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» користуючись своїм правом, звернулось в порядку регресу за п.п б) п.п 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»;

= постановою поліції від 12.03.2016 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КпАП України за керування 12.03.2016 року транспортним засобом ЗАЗ р/н НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії (не має взагалі).

У судове засідання 10 серпня 2017 року повідомлені апеляційним судом про час та місце розгляду цієї справи належним чином, з додержанням вимог ст. 74-77 ЦПК України (а.с. 171, 173-175, 186) представник позивача та третя особа втретє не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Згідно із ст. 77 ЦПК України:

- сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи; у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (ч.1);

- сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання; у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч.2).

В силу вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажними причини неявки у дане судове засідання представника позивача та третьої особи і на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України ухвалила продовжити розгляд даної справи апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю відповідача ОСОБА_2 та представника останнього за договором - адвоката (а.с. 145-146) Середа А.А.

Заслухавши у судовому засіданні 10 серпня 2017 року доповідь судді-доповідача,

-пояснення відповідача ОСОБА_2 та представника останнього - Середа А.А., які у тому числі на запитання колегії суддів в категоричній формі заперечували факт передачі ОСОБА_2 права керування автомобілем реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 ОСОБА_3 взагалі та станом на час ДТП 12.03.2016 року у тому числі, та зокрема свідоцтва про реєстрацію на цей автомобіль та страхового полісу,

-пояснення свідка ОСОБА_9 (а.с. 187), якій у тому числі пояснив, що він є знайомим ОСОБА_2, це він порекомендував ОСОБА_2 ремонтника ОСОБА_3, оскільки сам свого часу ремонтував у нього свій автомобіль, у день ДТП автомобіль ОСОБА_2 та ключі від останнього перебували у ОСОБА_3, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс від автомобілю ОСОБА_2, якій перебував за межами м. Запоріжжя, перебували у нього - ОСОБА_9, ОСОБА_2 залишив їх йому на випадок, якщо відремонтований автомобіль треба буде забрати у ОСОБА_3 під час його відсутності у м. Запоріжжі, ОСОБА_3 одразу після ДТП зателефонував йому - ОСОБА_9, щоб він привіз йому для складання працівниками міліції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс від автомобілю ОСОБА_2, ОСОБА_9 їх привіз і вони були надані саме ОСОБА_9 працівникам поліції, також копії цих документів надавались ОСОБА_3 при подачі останнім відповідної заяви до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС»,

перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право його скасувати і ухвалити нове рішення по суті.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що задовольняючи позов позивача ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» у цій справі у повному обсязі, суд першої інстанції керувався Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 979 - 999 ЦК України, ст. ст. 10 - 11, 58 - 61, 64, 79 - 80, 88, 208 - 209, 212 - 215 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_2 у цій справі.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції у цій справі вказаним вимогам не відповідає.

Має місце у цій справі неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Так, хоча судом першої інстанції було правильно встановлено, що 06.02.2016 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК Юнівec» укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АЕ/7402911 (копія а.с. 2), згідно якого, застраховано цивільно-правову відповідальність всіх водіїв при керуванні автомобілем ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Власником автомобіля ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - є ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (копія а.с. 25 зворот).

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2016 року (копія а.с. 3) встановлено, що 12.03.2016 року о 14 годині 15 хвилині ОСОБА_3 по вул. Складська біля буд.8, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, керуючи автомобілем ЗАЗ, д/р/н НОМЕР_1, при виникненні небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості руху, в результаті чого, скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д/р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та після зіткнення автомобіль ЗАЗ продовжив некерований рух та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Мазда» д/р/н НОМЕР_3, водій якого - ОСОБА_5 Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено, постраждалих немає.

ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постанова набрала законної сили - 05.04.2016 року, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вона є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою інспектора Ленінського ВП м. Запоріжжя від 12.03.2016 року (копія а.с. 20 зворот) ОСОБА_3 також за результатом вищевказаної ДТП, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом без посвідчення водія, яке він не отримував, на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Внаслідок ДТП автомобіль «Фольксваген» д/р/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (копія а.с. 5), було пошкоджено, що підтверджено вищевказаною постановою суду від 24.03.2016 року.

Розмір матеріальної (майнової) шкоди, заподіяної ОСОБА_6 в результаті пошкодження автомобіля, складає - 40136,39 грн., що підтверджується звітом про оцінку (копія а.с. 6-14).

06.04.2016 року ОСОБА_6 звернувся до ПрАТ СК «ЮНІВЕС» із заявою про відшкодування шкоди (а.с. 4).

Зазначена ДТП була визнана ПрАТ СК «ЮНІВЕС» страховим випадком, у зв'язку з чим, складено страхові акти, копії яких є у справі, відповідно до яких, на підставі заяви ОСОБА_6 - власника автомобіля Фольксваген р/н НОМЕР_2, Звіту № 110416-1 від 11.04.2016 року про оцінку розміру матеріального збитку, страхових актів ГО-2215/ЗП від 26.05.16 року та ГО-22152/ЗП від 27.05.16 року (а.с. 16-17), ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» сплатило власнику пошкодженого автомобіля, відповідно до умов полісу обов'язкового страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхове відшкодування в сумі 39136,39 грн. (копії платіжних доручень № 6799 від 27.05.2016р. на суму 20000,00 грн. (а.с. 180) та № 6818 від 30.05.2016р. на суму 19136,39 грн. (а.с. 181) про виплату страхового відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_6 (Фольксваген р/н НОМЕР_2), які були надані у цій справі лише апеляційному суду позивачем ПрАТ СК «ЮНІВЕС» на виконання ухвали апеляційного суду, можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі як докази, передбачені ст. 303 ч. 2 ЦПК України, на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України).

Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що саме ОСОБА_2, як власник автомобілю ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 21 зворот) та страхувальник за полісом № АЕ/7402911 (а.с. 2), якій не керував цим автомобілем на час ДТП 12.03.2016 року та не передавав останній для керування ОСОБА_3, а лише для ремонту (договір від 11.03.2016 року про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу а.с. 82-84), не передавав ОСОБА_3 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та страхового полісу (покази свідка ОСОБА_9 а.с. 187, надані апеляційному суду, які можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі як доказ, передбачений ст. 303 ч. 2 ЦПК України, на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України), недбалості якого (ОСОБА_2.), як власника, в неправомірному керуванні ОСОБА_3 вищезазначеним автомобілем на час ДТП немає, якій (ОСОБА_2.) не спричиняв дорожньо-транспортну пригоду, вини якого (ОСОБА_2.) в ДТП 12.03.2016 року немає, якій (ОСОБА_2.) не керував транспортним засобом станом на ДТП без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не перебував у стані наркотичного сп'яніння на час ДТП, оскільки винним у ДТП визнаний лише виключно ОСОБА_3, належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні, є належним відповідачем у цій справі.

Оскільки, встановлено, що суд першої інстанції при вищевикладених обставинах у порушення вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи взагалі.

Крім того, суд першої інстанції не мав застосовувати до правовідносини у цій справі: «про стягнення суми в порядку регресу» нормативно-правові акти, що регулюють відносини «про стягнення суми в порядку суброгації» (Закон України «Про страхування» та зокрема ст. 27, ст. ст. 993, 979 ЦК України, що регулюють добровільне майнове страхування), а мав застосовувати у цій справі саме Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порідку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди … майну третьої особи.

Наявність права у страховика на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, передбачена ст. 38 Закону України (регресний позов страховика), зокрема п. 38.1 п.п. 38.1.1:

38.1. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:

38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:

а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Встановлено, що позивач ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» у своєму позові в обґрунтування свого позову посилався на п. а) ст. 38.1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.1 зворот позов), а у відповіді апеляційному суду на виконання ухвали апеляційного суду - на п. б) ст. 38.1.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.179).

Суд першої інстанції в оскаржуємому рішення суду у цій справі послався на обидва вищезазначені пункти.

Однак, це не мало значення для правильного вирішення цієї справи, так як апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 при вищевикладених обставинах є неналежним відповідачем за вищезазначеним позовом ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» у цій справі та суд першої інстанції мав, у зв'язку із цим, відмовити позивачу у задоволенні його вищезазначеного позову до відповідача ОСОБА_2 у цій справі у повному обсязі.

За таких обставин, доводи відповідача ОСОБА_2, як особи, яка подала апеляційну скаргу, ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 213-214 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.

За таких обставин, доводи відповідача ОСОБА_2, як особи, яка подала апеляційну скаргу, ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 213-214 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Тому, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити; рішення Василівського районного суду Запорізької області від 04 січня 2017 року у цій справі слід скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення коштів в порядку регресу слід відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ч. ч. 1, 5 ЦПК України у разі відмови ПрАТ "СК "ЮНІВЕС", як позивачеві, у задоволенні його позову у цій справі у повному обсязі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача ОСОБА_2 у цій справі будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, зокрема у вигляді судового збору у сумі 1378,00 грн. (а.с. 31), сплаченого ним при подачі вищезазначеного позову до суду першої інстанції.

При цьому, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача апеляційним судом у цій справі, з ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" на користь ОСОБА_2 слід стягнути понесені останнім документально підтверджені судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи апеляційним судом, у належному розмірі 1515,80 грн. (розрахунок: 110 % від сплаченого позивачем судового збору при подачі позову до суду першої інстанції у розмірі 1378,00 грн., квитанція про сплату судового збору на суму 1516,00 грн. а.с. 120).

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Разом із тим, колегія суддів апеляційного суду вважає за доцільне роз'яснити ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», що відмова у задоволенні позову у цій справі при вищевикладених обставинах, не є перешкодою для вирішення питання ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» про стягнення виплаченої суми страхового відшкодування в порядку регресу у подальшому окремо від цієї справи з належного відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 04 січня 2017 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "СК "ЮНІВЕС" до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення коштів в порядку регресу відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СК "ЮНІВЕС" (ЄДРПОУ 32638319) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_5) судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи апеляційним судом у розмірі 1515,80 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Маловічко С.В.Кочеткова І.В.