Ухвала суду № 68289719, 15.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Кравець В.А., Шебуєвої В.А.

при секретарі: Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділу приватизації житла Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання недійсними та скасування розпорядження про приватизацію квартири та свідоцтва про право власності на житло за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року про відмову у відкритті провадження,

в с т а н о в и л а :

Справа № 752/6244/7 Апеляційне провадження: 22-ц-796/8247/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Леонтюк Л.К.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10.04.2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділу приватизації житла Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання недійсними та скасування розпорядження про приватизацію квартири та свідоцтва про право власності на житло.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду. Посилається на те, що суд помилково вважав, що спір є публічно - правовим. ЇЇ позовні вимоги спрямовані на захист права неповнолітньої дитини на житло, яке існувало до приватизації квартири.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки, дослідивши надані матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб`єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб`єктивного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що спори про скасування приватизації житла підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.

Суд не звернув уваги на зазначені положення процесуального законодавства та на предмет спору та помилково вважав, що спір є публічно - правовим.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді