Постанова № 68288646, 08.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р. Справа№ 910/27266/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.

за участю представників сторін:

від скаржника: Денисенко М.Д. - довіреність № 02/01-170 від 02.01.2017.

ліквідатор банкрута Реверук П.К. - свідоцтво № 783 від 08.04.2013.

від ОСОБА_4: ОСОБА_5 - довіреність № 590 від 08.09.2015.

розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірми „Ерідон" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року

у справі № 910/27266/15 (суддя Пасько М.В.)

за заявою Малого приватного підприємства Фірма „Ерідон"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року у справі № 910/27266/15 задоволено частково клопотання ліквідатора боржника про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі. Затверджено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. на суму 90 026,05 грн. за час виконання ним обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_4 у справі № 910/27266/15. Стягнуто з МПП Фірма „Ерідон" на користь арбітражного керуючого Реверука П.К. грошову винагороду та відшкодування витрат на суму на суму 90 026,05 грн. за час виконання ним обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_4 у справі № 910/27266/15.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду МПП Фірма „Ерідон" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора боржника про затвердження звіту про нарахування і оплату грошової винагороди та її стягнення в розмірі 90 026,05 грн. з МПП Фірма „Ерідон", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Доманської М.Л., Сотнікова С.В.

Ухвалою суду від 10.07.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу МПП Фірма „Ерідон" у справі № 910/27266/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2017 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від боржника та від ліквідатора банкрута надійшли відзиви на апеляційну скаргу, а від скаржника - додаткові пояснення до апеляційної скарги та клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, за наслідками розгляду якого в судовому засіданні 25.07.2017 року, з урахуванням позиції учасників провадження у справі, відмовлено у його задоволенні у зв'язку з його безпідставністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 08.08.2017 року на підставі ст. 77 ГПК України.

У зв'язку з перебуванням судді Доманської М.Л. у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.08.2017 року для розгляду справи № 910/27266/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 08.08.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу МПП Фірма „Ерідон" прийнято до провадження.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від ліквідатора банкрута надійшли заперечення на додаткові пояснення скаржника, а від апелянта - додаткові пояснення по справі.

Представник скаржника в судовому засіданні 08.08.2017 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора боржника про затвердження звіту про нарахування і оплату грошової винагороди та її стягнення в розмірі 90 026,05 грн. з МПП Фірма „Ерідон".

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Реверук П.К. в судовому засіданні, з урахуванням додаткових пояснень, просив задовольнити апеляційну скаргу кредитора частково, скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та задовольнити клопотання ліквідатора банкрута про затвердження звіту про нарахування і виплату винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. у повному обсязі.

Представник боржника в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року - без змін.

08.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги МПП Фірма „Ерідон" слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, МПП Фірма „Ерідон" звернулося до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 у зв'язку з неспроможністю останньої погасити наявну кредиторську заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2015 року порушено провадження у справі та визнано МПП Фірма „Ерідон" кредитором боржника на загальну суму 803 190,78 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року боржника визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Реверука П.К.

04.04.2017 року до господарського суду міста Києва від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди у справі № 910/27266/15 на загальну суму 90 026,05 грн. та стягнення оплати послуг з МПП Фірма „Ерідон".

13.06.2017 року до господарського суду міста Києва від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди у справі № 910/27266/15 на загальну суму 140 372,72 грн. та стягнення оплати послуг з МПП Фірма „Ерідон", за наслідками розгляду якого ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року заявлене клопотання задоволено частково. Затверджено звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. на суму 90 026,05 грн. за час виконання ним обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_4 у справі № 910/27266/15 та стягнуто відповідну суму з МПП Фірма „Ерідон".

Ухвала господарського суду першої мотивована тим, що праця ліквідатора відбувається на платній основі, а відшкодування витрат понесених ним під час здійснення повноважень за умови відсутності майна у боржника і відповідно до ст. 115 Закону про банкрутство покладається на кредиторів пропорційно визнаним вимогам.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної кредитором ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно положень ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 вказаного закону грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.

Згідно ч. 7 ст. 115 Закону про банкрутство звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

З аналізу вище зазначених норм чинного законодавства можна зробити висновок, що звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів, а звіт за підсумками судових процедур (розпорядження майном, санації, ліквідації) - затверджений господарським судом.

Як підтверджується матеріалами справи, 04.04.2017 року до господарського суду міста Києва від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого Реверука П.К. за час виконання ним обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_4 у справі № 910/27266/15 в період з 22.12.2015 року по 14.02.2017 року на суму 90 026,05 грн., виходячи з розрахунку чотирьох мінімальних розмірів заробітних плат за кожен день виконання обов'язків ліквідатора у зв'язку з відсутністю даних про середньомісячну заробітну платню керівника банкрута за останні дванадцять місяців.

В подальшому, від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого Реверука П.К. за час виконання ним обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_4 у справі № 910/27266/15 в період з 22.12.2015 року по 13.06.2017 року на суму 140 372,72 грн.

Судом встановлено, що протоколом зборів комітету кредиторів ФОП ОСОБА_4 № 1 від 14.02.2017 року, який складений за наслідками зборів комітету кредиторів у складі присутнього кредитора - МПП Фірма „Ерідон", погоджено звіт ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. про нарахування і виплату грошової винагороди в період з 22.12.2015 року по 14.02.2017 року на суму 90 026,05 грн.

Перевіривши даний протокол засідання комітету кредиторів, апеляційний суд не вбачає підстав вважати проведені збори комітету кредиторів неправомірними, а рішення, прийняті на них нелегітимними.

Доводи скаржника про те, що його представник не підписував протоколи зборів кредиторів та комітету кредиторів боржника від 14.02.2017 року спростовується наявними у справі матеріалами.

Так, в матеріалах справи наявні протокол № 1 зборів кредиторів ФОП ОСОБА_4 від 14.02.0017 року та протокол № 1 засідання комітету кредиторів ФОП ОСОБА_4 від 14.02.2017 року.

На зазначених протоколах міститься підпис представника МПП Фірма „Ерідон" Денисенка М.Д., який є повноважним представником кредитора та діє на підставі довіреності від 02.01.2017 року, яка також наявна в матеріалах справи. Отже, твердження скаржника про відсутність довіреності на представництво інтересів кредитора є безпідставними.

Доводи щодо відсутності печатки МПП Фірма „Ерідон" на відповідних протоколах спростовуються тим, що згідно довіреності представник кредитора - Денисенко М.Д. наділений правом підпису від імені підприємства будь-які необхідні документи. При цьому Закон про банкрутство не вимагає обов'язковості проставляння печатки кредитора на відповідних протоколах.

Таким чином, з урахуванням норм чинного законодавства та рішення комітету кредиторів, здійснивши перерахунок заявлених до затвердження сум, враховуючи, що комітетом кредиторів погоджено звіт про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого Реверука П.К. лише у розмірі 90 026,05 грн., та беручи до уваги відсутність погодження іншої суми грошової винагороди, судом першої інстанції правомірно задоволено заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Реверука П.К. частково та затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_4 у розмірі 90 026,05 грн. Відтак, посилання ліквідатора у своїх запереченнях на необхідність затвердження звіту у повному обсязі на суму 140 372,72 грн. безпідставні.

Згідно ч. 5 ст. 115 Закону про банкрутство сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено судом та не заперечується скаржником, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором ніяких майнових активів банкрута, які б належали йому на праві приватної власності або повного господарського відання та за рахунок яких можна б було відшкодувати витрати арбітражному керуючому, виявлено не було, а тому, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.04.2013 року у справі № 5020-544/2011).

Разом з тим, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог, суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 18.08.2010 року у справі № 11/Б-1056 та від 22.04.2015 року у справі № 01/555 та від 27.10.2015 року у справі № 911/1056/13).

З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо доцільності покладення обов'язку оплати послуг ліквідатора на всіх виявлених кредиторів у такій справі пропорційно визнаним кредиторським вимогам.

З огляду на те, що єдиним кредитором у справі виступає МПП Фірма „Ерідон" та враховуючи, що майна боржника не було виявлено, виробнича діяльність боржником не здійснювалася і кошти внаслідок цього не одержувались, з урахуванням вимог ст. 115 Закону щодо того, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує свої повноваження на платній основі, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про стягнення грошової винагороди на користь ліквідатора з ініціюючого кредитора.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт зазначає, що при затверджені звіту про нарахування та виплату грошової винагороди судом першої інстанції проігноровано наявність проекту договору про виконання арбітражним керуючим функцій ліквідатора банкрута від 24.12.2015 року, відповідно до умов якого за надання ліквідатором послуг йому сплачується грошова винагорода у розмірі 35 000,00 грн., а також залишено поза увагою Акт приймання наданих послуг за договором від 01.06.2017 року, підписаного з боку арбітражного керуючого, в якому зазначено, що винагорода за надання послуг становить 35 000,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з Договору та акту приймання послуг, вони не підписані з боку замовника - МПП Фірма „Ерідон", а відтак не є належними доказами у справі та колегією суддів до уваги не беруться.

Доводи скаржника щодо неналежного виконання арбітражними керуючим Реверуком П.К. своїх обов'язків, що в свою чергу є підставою для відмови в оплаті їх послуг, колегією суддів відхиляються, як такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи, а скаржником, в свою чергу, у відповідності до ст. 33 ГПК України, не доведено належним чином зазначені обставини.

Натомість, жодних скарг на дії ліквідатора під час виконання останнім своїх обов'язків матеріали справи не містять та рішень з приводу неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків судом першої інстанції не приймалось.

Більш того, на засіданні комітету кредиторів № 1 від 14.02.2017 року, арбітражним керуючим надано звіт про проведену роботу під час виконання повноважень ліквідатора банкрута з відповідними додатками та повідомлено, що за наслідками ліквідаційної процедури майнових активів боржника не виявлено.

Комітет кредиторів вирішив схвалити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута та зазначив, що ліквідатором повністю дотримано вимоги Закону про банкрутство та судові рішення у справі № 910/27266/15 та в результаті доручив останньому подати на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Посилання скаржника на відсутність у нього коштів на оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у даній справі колегією суддів відхиляються, оскільки законодавець не ставить визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора (Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 30.10.2014 року у справі 927/1048/14).

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року у даній справі прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 8 Закону про банкрутство у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.

В інших випадках (при оскарженні інших судових рішень, прийнятих у справі про банкрутство, але не передбачених нормами частини 3 статті 8 Закону про банкрутство) касаційне оскарження таких судових рішень в касаційному порядку та здійснення касаційного провадження не допускається.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому положення частини третьої статті 8 Закону про банкрутство слід розуміти як такі, що встановлюють деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, що полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання ним своїх обов'язків у справі, а також про відшкодування сум грошової винагороди арбітражному керуючому із завершенням апеляційного провадження (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23.12.2015 року у справі № 903/33/15 та від 27.01.2016 року у справі № 922/4908/13).

За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду є остаточною та не підлягає оскарженню до Вищого господарського суду України.

Керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірми „Ерідон" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року у справі № 910/27266/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року у справі № 910/27266/15 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 910/27266/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

А.А. Верховець