Постанова № 68288122, 09.08.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2017 року Справа № 904/3648/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Дармін М.О., Березкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 07.08.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 20.09.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Приватного підприємства "Транс Логістік" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2017 року у справі № 904/3648/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничодобувна компанія "Мінерал", м. Пологи, Запорізька область

до Приватного підприємства "Транс Логістік", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

про відшкодування шкоди в сумі 74 192, 98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2017 року (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з Приватного підприємства «Транс Логістик» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничодобувна компанія «Мінерал» 74 192 грн. 98 коп. матеріальної шкоди, 1 600 судового збору.

Рішення суду мотивовано законністю вимог позивача, оскільки доведено наявність протиправної поведінки у діях водія ОСОБА_3, його вину, наявність шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою позивачу шкодою.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2017 року та припинити провадження у справі, мотивуючи тим, що даний спір є суто цивільним, між сторонами відсутні господарські відносини, а тому вважає, що даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства. У разі відмови суду в припиненні провадження розглянути питання про передачу ПП «Транс Логістик» автобусу пасажирського марки ЛАЗ, модель 42072, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 108419 або зобов`язати позивача передати у власність ПП «Транс Логістик» автобус пасажирський марки ЛАЗ, модель 42072, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САЕ 108419, оскільки господарський суд відмовляючи в передачі транспортного засобу, порушив баланс інтересів.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, що наведені в апеляційній скарзі. Просив її задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що апеляційна скарга є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Дана справа розглянута належним судом і рішення ухвалене відповідно до норм діючого законодавства. Оскільки позивачем стягувалася з відповідача матеріальна шкода, що складає вартість відновлюваного ремонту, то господарський суд правильно не розглядав питання про передачу автобусу відповідачеві. Просить рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

05.08.2016р. на вул. Центральній, с. Інженерне, Запорізької області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «MAN TGM 18.240», реєстраційний номер НОМЕР_2 та який належить Приватному підприємству «Транс Логістик», під керуванням громадянина ОСОБА_3 та автобусом «ЛАЗ 42072», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Гірничодобувна компанія «Мінерал», під керуванням водія ОСОБА_4

В результаті дорожньо-транспортної пригоди настала смерть водія ОСОБА_3 та були пошкоджені транспортні засоби.

По факту ДТП слідчим відділом Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області відкрито кримінальне провадження та проведено досудове розслідування за № 1201608032000976 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В рамках досудового розслідування для визначення наявності порушень Правил дорожнього руху в діях водіїв та причинного зв?язку з дорожньо-транспортною пригодою було призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручили Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

16.09.2016р. старшим судовим експертом сектору автотехнічних досліджень відділу інженерних, економічних, товарознавчих видів досліджень та оціночної діяльності Запорізького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_5 надано висновок № 675/16 від 16.09.2016 р., відповідно до якого встановлено, що в діях водія ОСОБА_3 є невідповідності вимогам п.п. 10.1, 11.3, 12.2, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору, перебуває в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

В той же час, в діях іншого водія ОСОБА_4 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, не виявлено.

30.09.2016р. старшим слідчим СВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 1201608032000976, у зв`язку з тим, що за результатами досудового розслідування встановлено вину водія ОСОБА_3 у ДТП, проте останній загинув.

Позивачем, у зв?язку з пошкодженням в результаті ДТП його транспортного засобу марки «ЛАЗ 42072», було укладено договір на проведення авто товарознавчого дослідження з суб?єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7

Згідно висновку дослідження вартість матеріального збитку, причиненого власнику автобуса «ЛАЗ 42072», реєстраційний номер НОМЕР_1 в наслідок пошкодження його транспортного засобу, на дату оцінки 06.10.2016р. складає 174 192,98 грн.

Так як цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «MAN TGM 18.240» на момент скоєння ДТП була застрахована ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» звернулося до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою щодо виплати страхового відшкодування, надавши всі необхідні докумнети (а.с. 69-71).

15.12.2016р. АТ «СК «АХА Страхування» здійснило виплату позивачу страхового відшкодування в сумі 100 000 грн. (а.с. 73).

У звязку з тим, що розмір невідшкодованої позивачу матеріальної шкоди складає 74 192, 98 грн. позивач звернувся до суду з позовом до власника автомобіля марки MANG «TGM 18.240», в якому просить стягнути з ПП «Транс Логістик» вищезазначену суму.

Відповідно ст.. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Таким чином, особа, яка є володільцем джерела підвищеної небезпеки звільняється від відповідальності лише у випадку, коли транспортний засіб вийшов із володіння поза волею власника (володільця) та у випадку, якщо шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. При цьому тягар доказування вищезазначеного лежить на власникові транспортного засобу.

Згідно ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Матеріалами справи доведено, що водієм відповідача ОСОБА_3 допущено порушення Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв?язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої були пошкоджені транспортні засоби. В діях водія позивача ОСОБА_4 не встановлено невідповідності вимогам Правил дорожнього руху.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Оскільки спричинення шкоди позивачу сталося з вини водія ОСОБА_3 під час виконання трудових обов?язків, то відповідальним за шкоду є ПП «Транс Логістик».

З цих підстав господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача 74 192, 98 грн.

Вимоги заявника апеляційної скарги про необхідність передачі йому позивачем пошкодженого транспортного засобу автобусу ЛАЗ не ґрунтуються на законі, отже правомірно не розглянуті судом.

Що стосується заяви про те, що даний спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, а не господарського то слід зазначити наступне.

В пункті 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що, оскільки у спорах, що виникають із відносин відшкодування шкоди, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи, а також з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини другої статті 118 ЦПК при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа. При цьому позов юридичної особи (фізичної особи - підприємця) до юридичної особи (фізичної особи - підприємця) із залученням фізичної особи - водія як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, з урахуванням положень статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тому справа правильно розглянута в порядку господарського судочинства.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наведених підстав. Рішення суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Транс Логістік" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2017 року у справі № 904/3648/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 14.08.2017р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ О.В. Березкіна

___ ОСОБА_8