Рішення № 68287717, 27.07.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2017 р. Справа № 925/796/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Поліщук Ю.В., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубна металургійна компанія - Дніпро" до Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод" про стягнення 319220 грн. 32 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубна металургійна компанія - Дніпро" звернувся в господарський суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки № 1008/2015 від 10.08.2015 року, 264 051 грн. 64 коп. основного боргу, 34912 грн. 67 коп. пені, 3884 грн. 81 коп. 3% річних, 16371 грн. 20 коп. інфляційних втрат, що разом складає 319 220 грн. 32 коп., та відшкодування судових витрат.

27.07.2017 року позивач в особі свого представника подав заяву про збільшення розміру (уточнення) позовних вимог (вх. № 16176), в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача 264 051 грн. 64 коп. основного боргу, та, у зв’язку зі збільшенням періоду заборгованості, 38937 грн. 11 коп. пені, 3884 грн. 81 коп. 3% річних, 16371 грн. 20 коп. інфляційних, що разом складає 323 244 грн. 76 коп., відшкодувати понесені судові витрати. Розгляд справи позивач просив здійснити без участі його представника.

Ухвалою суду від 27.07.2017 року (в протоколі судового засідання) заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята до провадження.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку своїх представників в засідання суду без поважних причин повторно не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

В засідання суду 27.07.2017 року сторони явку своїх представників не забезпечили, наявні у справі матеріали суд визнав достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті, тому, з урахуванням вимог норм статей 69, 75, 77 ГПК України щодо обов’язку суду вирішити спір в розумні процесуальні строки і права суду вирішити спір без участі представників сторін за наявними матеріалами, суд розглянув справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

10.08.2015 року позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубна металургійна компанія - Дніпро", як продавець, і відповідач – Публічне акціонерне товариство "Монастирищенський машинобудівний завод", як покупець, уклали договір поставки № 1008/15 (далі – Договір), за умовами якого продавець зобов’язався продати, а покупець купити товар, асортимент, ціни та умови оплати якого визначаються умовами додатків (Специфікацій) до Договору, які є його невід’ємною частиною (п. 1.1 Договору) (а.с. 35-37).

Пунктами 2.1, 3.1, 3.2, 4.1-4.2 Договору сторони погодили, що ціна та асортимент товару визначаються у додатках (Специфікаціях), які є невід’ємною частиною Договору, товар поставляється на умовах ЕXW (Інкотермс-2000) склад продавця, можливі інші умови поставки; датою поставки товару вважається дата виписки накладної на відпуск товару; покупець здійснює 100% передплату партії товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку, можливі інші умови розрахунків, які погоджуються сторонами додатково.

Згідно п. 7.2 Договору у разі недотримання покупцем строків оплати товару, згідно п. 4.1, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого в строк товару за кожний день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту (дати) підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від проведення розрахунків по ньому (п.п. 11.1, 11.2 Договору).

Згідно Специфікації (додаток № 6 до Договору) від 22.03.2016 та рахунку – фактури № СФ-132 від 18.03.2016 року встановлена ціна товару на суму 82 650 грн. 50 коп., відповідно до видаткової накладної № РН-321 від 05.07.2016р. товар поставлено на суму 82 650 грн. 50 коп. (а.с. 38,39,50).

Згідно Специфікації (додаток № 7 до Договору) від 16.05.2016 року та рахунку – фактури № СФ-218 від 16.05.2016 року встановлена ціна товару на суму 38 191 грн. 99 коп., відповідно до видаткової накладної № РН-322 від 05.07.2016р. товар поставлено на суму 38 191 грн. 99 коп. (а.с. 40,41,51).

Згідно Специфікації (додаток № 8 до Договору) від 21.06.2016 року та рахунку – фактури № СФ-251 від 21.06.2016 року встановлена ціна товару на суму 179 687 грн. 98 коп., відповідно до видаткової накладної № РН-323 від 05.07.2016р. товар поставлено на суму 179 687 грн. 98 коп. (а.с.42,43,52).

Згідно Специфікації (додаток № 9 до Договору) від 01.07.2016 року та рахунку – фактури № СФ-259 від 01.07.2016 року встановлена ціна товару на суму 45 028 грн. 19 коп., відповідно до видаткової накладної № РН-271 від 04.07.2016р. товар поставлено на суму 45 028 грн. 19 коп. (а.с. 44,45,47).

Згідно Специфікації (додаток № 10 до Договору) від 25.07.2016 року та рахунку – фактури № СФ-282 від 25.07.2016 року встановлена ціна товару на суму 60 493 грн. 24 коп., відповідно до видаткової накладної № РН-365 від 28.07.2016р. товар поставлено на суму 60 295 грн. 01 коп. (а.с. 54,55,66).

Згідно Специфікації (додаток № 11 до Договору) від 25.07.2016 року та рахунку – фактури № СФ-283 від 25.07.2016 року встановлена ціна товару на суму 103 755 грн., відповідно до видаткової накладної № РН-364 від 28.07.2016р. товар поставлено на суму 102 612 грн. 49 коп. (а.с. 53,56,67).

Згідно Специфікації (додаток № 12 до Договору) від 27.07.2016 року та рахунку – фактури № СФ-290 від 27.07.2016 року встановлена ціна товару на суму 3 766 грн. 45 коп., відповідно до видаткової накладної № РН-367 від 28.07.2016р. товар поставлено на суму 3 766 грн. 45 коп. (а.с. 58,59,68).

Згідно Специфікації (додаток № 13 до Договору) від 14.10.2016 року та рахунку – фактури № СФ-481 від 14.11.2016 року встановлена ціна товару на суму 76 806 грн. 34 коп., відповідно до видаткової накладної № РН-658 від 02.12.2016р. товар поставлено на суму 73 631 грн. 50 коп. (а.с. 58,59,68).

На виконання зобов’язань за Договором позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 585 864 грн. 11 коп., що підтверджується вищевказаними видатковими накладними.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями № 626 від 04.07.2016 року, № 665 від 27.07.2016 року, № 664 від 27.07.2016 року, № 783 від 01.12.2016 року (а.с.48,60,61,75)

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних підтверджують факт вчинення господарських операцій з поставок товару та прийняття товару у позивача без будь-яких зауважень до оформлення видаткових накладних.

Відповідач в порушення умов Договору своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання не виконав, за отриманий товар розрахувався частково на суму 321 720 грн. 07 коп., що підтверджується банківськими виписками від 04.07.2016 року, 27.07.2016 року, 28.07.2016 року, 01.12.2016 року (а.с. 46, 57, 62, 73) та платіжними дорученнями № 760 від 04.07.2016 року, №№ 915, 916, 917 від 27.07.2016 року, №№ 932, 933 від 28.07.2016 року, №2561 від 01.12.2016 року (а.с. 49, 63-65, 69-70, 74).

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача становить в сумі 264 051 грн. 64 коп., що також відображено в Акті звірки взаєморозрахунків станом на 04.01.2017 року (а.с. 77).

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. № 34 від 31.01.2017 року, з вимогою погасити існуючий борг протягом 5 календарних днів від дня отримання претензії (а.с. 78-87), проте відповідач залишив претензію без відповіді та виконання.

В ході розгляду спору, позивач на виконання вимог суду, надіслав відповідачу 24.07.2017 року Акт звірки взаєморозрахунків (докази надіслання містяться в матеріалах справи), який залишений без відповіді та задоволення (а.с.102-103).

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки № 1008/15 від 10.08.2015 року, Договір є укладеним, частково виконаний сторонами, вимоги позивача ґрунтуються на правах і обов’язках сторін цього Договору.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов’язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов’язання і договір – розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов’язання, відповідальність за порушення зобов’язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки; підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов’язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов’язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в розмірі 264 051 грн. 64 коп. позивачем обґрунтовані та підтверджені наданими документами, відповідачем допустимими доказами не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем строків оплати товару, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача 38 937 грн. 11 коп. пені на підставі п. 7.2 Договору за період з 10.07.2016 по 08.01.2017 року, 16 371 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 3 884 грн. 81 коп. 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов’язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідає п. 7.2 Договору, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч.6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані на суму фактичного прострочення за вказаний період, їх розрахунок судом перевірений, визнаний вірним, тому вказані вимоги підлягають задоволенню також у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, відповідач безпідставно явку своїх представників в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору клопотань не заявляв, витребувані судом документи не подав, внаслідок чого судом прийнято рішення на підставі матеріалів, наявних у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов’язання щодо порядку розрахунків за поставлений товар, прострочив їх оплату, тому позовні вимоги про стягнення 264 051 грн. 64 коп. основного боргу, 38 937 грн. 11 коп. пені, 16 371 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 3 884 грн. 81 коп. 3% річних, судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 4 848 грн. 67 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод" код ЄДРПОУ 00255289, місцезнаходження: 19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна (Леніна), буд. 122 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубна металургійна компанія - Дніпро" код ЄДРПОУ 39120314, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля (Кірова), 103, оф. 315 - 264 051 грн. 64 коп. основного боргу, 38937 грн. 11 коп. пені, 16 371 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 3 884 грн. 81 коп. 3% річних та 4848 грн. 67 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 14.08.2017 року.

Суддя В.М. Грачов