Рішення № 68286797, 14.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.2017 Справа № 904/6864/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ОБЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ", м. Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "ОБЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ", м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧЕСЛАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", м. Покров, Дніпропетровська область

про стягнення 215 262,27 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 006/16 від 08.12.2016)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. №11 від 01.05.2017)

ОСОБА_3 - представник (дов. № 10 від 01.05.2017)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ОБЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ", м. Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "ОБЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧЕСЛАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості у розмірі 215 262,27 грн. за договором № 496-2 від 20.05.2016, з яких 145667,20 грн. авансовий внесок, 69 595,07 грн. сума пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором поставки товарів №496-2 від 20.05.2016, в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.07.2017.

У межах строків встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладався з 11.07.2017 на 07.08.2017 та з 07.08.2017 на 14.08.2017.

14.08.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пунктом 5.2. договору встановлено, що строк передачі товару до 15.12.2016, а не впродовж 60 робочих днів з моменту 50% передоплати за кожну партію товару, як вказує позивач. У зв'язку з чим, період прострочення поставки товару визначено позивачем невірно. Також, відповідач зазначив, що зобов'язання з поставки товарів є грошовим зобов'язанням, а тому при розрахунку пені повинна бути застосована подвійна облікова ставка НБУ. За розрахунком відповідача сума пені складає 21 050,19 грн.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2016 між Державним підприємством "ОБЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ", в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Державного підприємства "ОБЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" ( правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОБЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ", в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "ОБЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ") (позивач - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЧЕСЛАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (відповідач - постачальник) укладено договір поставки товарів № 496-2 (а.с. 10-12).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобовязується передати у встановлені строки запасні частини до сушильних барабанів (товар) у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Асортимент товару, що підлягає передачі за цим договором, його кількість, одиниця виміру, ціна, зазначені у специфікаціях, які оформляються у вигляді додатків до договору і є невідємною частиною його.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, визначений у цьому договорі.

Пунктом 4.2. договору встановлено умови розрахунків: 50% передоплата від суми заявленої партії товару, 50% впродовж 30 календарних днів з моменту передачі товару на склад покупця. Підставою для оплати є рахунок постачальника, який надається протягом 3-х календарних днів з моменту отримання заявки покупця.

Відповідно до п. 5.1. договору встановлено умови поставки товару: склад покупця за адресою: вул. Степова, буд. 1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700. Оплата транспортних послуг здійснюється за рахунок постачальника.

Строк передачі товару: з моменту укладення договору до 15.12.2016. Передача товару здійснюється партіями впродовж 60 робочих днів з моменту 50% передоплати за кожну партію товару. Обсяг кожної партії уточнюється у заявці (п. 5.2. договору).

Датою передачі товару постачальником покупцю є дата накладної на відпуск товару (п. 5.4. договору).

20.05.2016 між сторонами було укладено специфікацію №1 до договору (а.с.13).

Листом вих. №341 від 11.07.2016 відповідач повідомив позивача про можливість поставки запчастин до сушильних барабанів з максимальною ціновою знижкою, а саме:

-Вінець зубчастий m=22, z = 130, кр. 55-00 (індекс Б2271) 1 шт. 143 654,40 грн.;

-Шестерня підвенцова m=22, z = 24, кр. С052-0000-00511 2 шт. 58 000,00 грн.;

-Шестерня підвенцова m=22, z = 23, кр. С052.0000.00510 1 шт. 26 000,00 грн.;

-Бандаж кр.3349-13 2 шт. 320080,00 грн.

-Ролик опорний Ш 700, кр. 47-01 (індекс Б2261) 2 шт. 83000,00 грн.;

-Ролик упорний Ш 410, кр. 5179-6-1-3 1 шт. 5400,00 грн.

Всього на 636 134,40 грн.(а.с. 15).

03.08.2016 позивач, листом №27/01-25 надіслав відповідачу заявку про поставку товару на загальну суму 636 134,40 грн., а саме: вінець зубчастий m=22, z = 130, кр. 55-00 (індекс Б2271) 1 шт. 143 654,40 грн.; шестерня підвенцова m=22, z = 24, кр. С052-0000-00511 2 шт. 58 000,00 грн.; шестерня підвенцова m=22, z = 23, кр. С052.0000.00510 1 шт. 26 000,00 грн.; бандаж кр.3349-13 2 шт. 320080,00 грн., ролик опорний Ш 700, кр. 47-01 (індекс Б2261) 2 шт. 83000,00 грн.; ролик упорний Ш 410, кр. 5179-6-1-3 1 шт. 5400,00 грн. (а.с.16).

03.08.2016 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №35 на суму 636 134,40 грн.(а.с.17).

На підставі п. 4.2. договору, позивач здійснив 50%-ву передплату товару у сумі 318067,20 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення №103027 від 05.08.2016 та №103111 від 08.08.2016 (а.с.18-19).

Враховуючи, умови п.5.2. договору, поставка товару повинна була відбутись до 02.11.2016 включно.

26.12.2016 відповідач поставив позивачу товар на суму 172 400 грн., про що свідчить наявна у справі видаткова накладна №40 (а.с.20). Товар на суму 463 734,40 грн. відповідач позивачу не поставив, попередню оплату у розмірі 145 667,20 грн. позивачу не повернув.

09.03.2017 позивач направив на адресу відповідача претензію №10 вих. №01-38/1120 від 07.03.2017, якою просив відповідача повернути суму попередньої оплати в розмірі 145 667,20 грн.(а.с.21). Вказана претензія була отримана відповідачем 14.03.2017, але залишена без відповіді та без задоволення, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У ч. 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Факт попередньої оплати за товар з боку позивача доводиться матеріалами справи.

Доводи відповідача стосовно того, що строк поставки товару визначено у п. 5.2. договору, а саме: до 15.12.2016, суд вважає необґрунтованими, оскільки в цій частині пункту п. 5.2. встановлено строк передачі усіх партій товару за договором. Водночас, п. 5.2. договору повинен застосовуватись у повному обсязі. Також у п. 5.2. зазначено, що передача товару здійснюється партіями впродовж 60 робочих днів з моменту 50% передоплати за кожну партію товару. Обсяг кожної партії уточнюється у заявці.

Враховуючи, що позивач 08.08.2016 здійснив попередню оплату товару у розмірі 50% на суму 318 067,20 грн., а умовами п. 5.2 договору, передбачена поставка товару потягом 60 робочих днів з дати отримання передоплати, таким чином поставка товару повинна була відбутись у строк до 02.11.2016 включно.

Матеріалами справи доводиться факт поставки товару на суму 172 400 грн. (а.с.20).

Станом на час розгляду справи доказів поставки товару або повернення попередньої оплати у розмірі 145 667,20 грн. від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 145 667,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.3. договору встановлено, що за порушення постачальником строків передачі товару, які передбачені цим договором, постачальник зобовязаний сплатити покупцю неустойку (пеню) в розмірі 0,1 % від вартості недопоставленого товару за кожен день такого прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України, насамперед, загальні положення про забезпечення виконання зобовязання, встановлені його статтями 546-548. Проте, норми Цивільного кодексу України не повністю поширюються на господарсько-правові штрафні санкції.

У частині першій статті 230 Господарського кодексу України поняття "неустойка" вживається як різновид штрафних санкцій. Господарський кодекс України не містить визначення штрафу і пені, як не містить і обмежень щодо застосування пені як санкції за порушення лише грошових зобовязань.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 69 595,07 грн. за період прострочення з 03.11.2016 по 12.03.2017 (а.с.28).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 69 595,07 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача з приводу необхідності застосування у розрахунку пені подвійної облікової ставки НБУ, з посиланням на положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та на те, що зобов'язання з поставки товарів є грошовим зобов'язанням суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке:

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Судом встановлено, що зобов'язання відповідача щодо повернення передплати не є грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору, щодо здійснення поставки товару.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошовій одиниці України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті). Така правова позиція підтверджується й практикою Верховного Суду України (постанова від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12).

За викладених обставин заперечення відповідача є необгрунтованими.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧЕСЛАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Г.Тикви, 53, код 39925212) на користь Публічного акціонерного товариства "ОБЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" (03035, м. Київ, Соломянський район, вул. Сурікова, б.3, код 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "ОБЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, 1, код 39389830) 145 667,20 грн. авансового внеску, 69 595,07 грн. пені та 3228 грн. 93 коп. судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.08.2017

Суддя ОСОБА_4