Рішення № 68286612, 07.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.08.2017 Справа № 904/6134/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСЕРВІС", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м.Дніпро

про стягнення 405 947,85 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 14 від 07.07.17;

від відповідача: ОСОБА_2. - довіреність № 3-53 юр від 11.01.17;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецсервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" про стягнення 405 947,85 грн., з яких 309942, 32 грн. основний борг, 48952, 53 грн. пеня, 38195, 70 грн. інфляційні втрати та 8857, 30 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором підряду на виконання робіт о ремонту електрообладнання № 136/5 від 25.11.2015 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 порушено провадження у справі та призначено її розгляд у засіданні 12.07.2017.

Представник позивача 12.07.2017 подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на пятнадцять днів.

Ухвалою суду від 12.07.2017 продовжено строк розгляду справи на 15 днів та її розгляд відкладено на 02.08.2017.

Через канцелярію суду 02.08.2017 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 410463, 43 грн., з яких 309942, 32 грн. основний борг, 42050, 95 грн. пеня, 48573, 27 грн. інфляційні втрати, 9896, 89 грн. 3% річних.

Дана заява була прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 02.08.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 07.08.2017.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 07.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» (далі позивач, підрядник) та Публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» (далі відповідач, замовник) 25.11.2015 було укладено договір на виконання робіт з ремонту електрообладнання № 136/5 (далі - договір). Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає та сплачує, а підрядник зобовязується виконати ремонт електрообладнання. Замовник зобовязується своєчасно надати електрообладнання у ремонт, прийняти з ремонту, сплатити вартість ремонту та витрачених підрядником матеріалів у строки встановлені договором (п. 1.2 договору). Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2016 року (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Пунктом 3.1 договору, підрядник виставляє замовнику рахунок на суму авансового платежу у розмірі 100% вартості ремонту електрообладнання. Замовник зобовязаний здійснити авансовий платіж протягом 10 банківських днів, починаючи з дати виставлення підрядником зазначеного рахунку.

Для оплати виконаних ТОВ «Укрспецсервіс» робіт позивач відповідачу було виставлено наступні рахунки:

- № 429 від 23.11.2015 року на суму 35 543,84 грн.,

- № 94 від 22.03.2016 року на суму 22 262,20 грн.;

- № 129 від 08.04.2016 року на суму 28 654,80 грн.;

- № 130 від 11.04.2016 року на суму 74 124,88 грн.;

- № 133 від 11.04.2016 року на суму 63 877,26 грн.;

- № 174 від 25.05.2016 року на суму 165 544,80 грн.;

- № 175 від 25.05.2016 року на суму 16 124,12 грн.;

- № 176 від 25.05.2016 року на суму 15 637,20 грн.;

- № 177 від 25.05.2016 року на суму 12 807,65 грн.;

- № 225 від 23.06.2016 року на суму 10 457,65 грн.;

- № 226 від 23.06.2016 року на суму 8 790,47 грн.;

- № 227 від 23.06.2016 року на суму 72 505,2б'грн.;

- № 260 від 20.07.2016 року на суму 53 254,66 грн.;

- №262 від 20.07.2016 року на суму 4 820,51 грн.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату вартості ремонту електрообладнання:

-по рахунку № 429 від 23.11.2015 в сумі 35 543,84 грн. - до 07.12.2015;

-по рахунку № 94 від 22.03.2016 в сумі 22 262,20 грн. - до 05.04.2016;

-по рахунку № 129 від 08.04.2016 в сумі 28 654,80 грн. - до 22.04.2016;

-по рахунку № 130 від 11.04.2016 в сумі 74 124,88 грн.- до 25.04.2016;

-по рахунку № 133 від 11.04.2016 в сумі 63 877,26 грн. -до 25.04.2016;

-по рахунку № 174 від 25.05.2016 в сумі 165 544,80 грн. - до 08.06.2016;

-по рахунку № 175 від 25.05.2016 в сумі 16124,12 грн. - до 08.06.2016;

-по рахунку № 176 від 25.05.2016 в сумі 15 637,20 грн. - до 08.06.2016;

-по рахунку № 177 від 25.05.2016 в сумі 12 807,65 грн. - до 08.06.2016;

-по рахунку № 225 від 23.06.2016 в сумі 10 457,65 грн. - до 07.07.2016;

-по рахунку № 226 від 23.06.2016 в сумі 8 790,47 грн. - до 07.07.2016;

-по рахунку № 227 від 23.06.2016 в сумі 72 505,26 грн. - до 07.07.2016;

-по рахунку № 260 від 20.07.2016 в сумі 53 254,66 грн. - до 03.08.2016;

-по рахунку № 262 від 20.07.2016 в сумі 4 820,51 грн. - до 03.08.2016.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За виконані роботи відповідач здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт у сумі 274 462,98 грн., а саме:

- за рахунком № 429 від 23.11.2015 в повному обсязі (35543,84 грн.) - 09.12.2015;

- за рахунком № 94 від 22.03.2016 в повному обсязі (22262,20 грн.) - 14.04.2016;

- за рахунком № 129 від 08.04.2016 в повному обсязі (28654,80 грн.) - 14.04.2016;

- за рахунком № 130 від 11.04.2016 в повному обсязі (74124,88 грн.) - 14.04.2016;

- за рахунком № 133 від 11.04.2016 в повному обсязі (63877,26 грн.)- 26.05.2016;

- за рахунком № 174 від 25.05.2016 частково (50000,00 грн.) - 29.07.2016, що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії який містяться у матеріалах справи (а.с. 95-101).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 ЦК України).

Приймання електрообладнання у ремонт та видача з ремонту оформлюється двостороннім актом приймання-передачі (а.с. 5.1 договору).

Позивач виконав свої зобов'язання за договором і виконав роботи на загальну суму 584405, 30 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт:

-№ 450 за грудень 2015 року на суму 35543, 84 грн.;

-№ 106 за квітень 2016 року на суму 22262,20 грн.;

-№ 107 за квітень 2016 року на суму 28654,80 грн.;

-№ 108 за квітень 2016 року на суму 74124,88 грн.;

-№ 109 за травень 2016 року на суму 63877,26 грн.;

-№ 222 від 30.06.2016 року на суму 165544,80 грн.;

-№ 220 від 30.06.2016 року на суму 16124,12 грн.;

-№ 221 від 30.06.2016 року на суму 15637,20 грн.;

-№ 223 від 30.06.2016 року на суму 12807,65 грн.;

-№ 224 від 29.07.2016 року на суму 10457,65 грн.;

-№ 226 від 29.07.2016 року на суму 8790,47 грн.;

-№ 227 від 29.07.2016 року на суму 72505,26 грн.;

-№ 270 від 29.07.2016 року на суму 53254,66 грн.;

-№ 248 від 29.07.2016 року на суму 4820,51 грн. (а.с. 20-94).

Однак, відповідач порушив умови договору і не оплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі. Внаслідок цього, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 309942, 32 грн.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 309942, 32 грн. є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що за неоплату або несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожний день просрочки.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення відповідачем умов договору щодо строку оплати виконаних робіт, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 42050, 95 грн. за період з 01.07.2016 по 02.08.2017.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд зазначає таке.

Позивачем при здійсненні нарахування пені не було враховано наступне:

- за рахунками №№ 260, 262 від 20.07.2016 строк прострочення виконання зобовязання настав лише з 04.08.2016 (а тому нарахування пені за рахунками № 260, 262 від 20.07.2016 за період з 30.07.2016 по 03.08.2016 є безпідставним);

- за рахунками №№ 174-177 порушення зобовязання, на підставі п. 3.1 договору, почалось з 09.06.2016, а тому нарахування пені, з урахуванням положень ст. 232 ЦК України, повинно закінчитись 09.12.2016;

- за рахунками №№ 225-227 порушення зобовязання, на підставі п. 3.1 договору, почалось з 07.07.2016, а тому нарахування пені, з урахуванням положень ст. 232 ЦК України, повинно закінчитись 07.01.2017.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням вищевикладених обставин,суд встановив, що розмір пені складає 42948, 86 грн.

Відповідно до п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 з огляду на вимоги частини першої статті47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, зокрема, за межі заявленої позивачем суми пені, суд, здійснивши перерахунок пені з урахуванням вищевикладеного, задовольняє вимогу про стягнення пені повністю у розмірі 42050, 95 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних сумі 9896, 89 грн. за період з 01.07.2016 по 02.08.2017 та суму інфляційних втрат в розмірі 48573, 27 грн. за період серпень 2016 червень 2017.

Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує період нарахування та не містить арифметичних помилок. Тому, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3% річних у 9896,89 грн., ця вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 9860,93 грн. Оскільки позивачем при здійсненні нарахування 3% річних не було враховано, що 2016 рік мав 366 днів та за рахунками № 260, 262 від 20.07.2016 строк прострочення виконання зобовязання настав лише з 04.08.2016 (а тому нарахування 3% річних за рахунками № 260, 262 від 20.07.2016 за період з 30.07.20 по 03.08.2016 є безпідставним).

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 6156, 41 грн.

Керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625, 837, 879 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31; ідентифікаційний код 05393122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» (49000, м. Дніпро, пр. Героїв, 17/239; ідентифікаційний код 19088807) основний борг у розмірі 309942, 32 грн., пеню у розмірі 42050, 95 грн., 3% річних у розмірі 9860, 93 грн., інфляційні втрати у розмірі 48573, 27 грн. та 6156, 41 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 14.08.2017

Суддя М.О. Ніколенко