Постанова № 68286559, 14.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року Справа № 904/9644/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс - Клуб"на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2017 р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) та на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 р. (судді: Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) у справі№904/9644/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПершого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс - Клуб" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет-Груп"; 2.Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" провитребування майна за участю представників: від прокуратури Попенко О.С., прокурор відділу ГПУ, сл. посвідчення №042031, вид. 15.03.2016 р. від позивача не з'явилисьвід відповідача не з'явилисьвід третіх осіб1. не з'явились 2. не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2017 р. заявлений у справі №904/9644/16 позов задоволено. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №220, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Тверська, 9 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 65964412101). Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 р. у справі №904/9644/16 вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Підставою для прийняття зазначених судових рішень стало те, що за висновками господарських судів попередніх інстанцій спірне майно є об'єктом комунальної власності, яке вибуло з володіння територіальної громади без волі власника за недійсним договором та в подальшому придбано Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб".

Не погоджуючись з судовими актами господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2017 р. та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Скаржник вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень попередніми судовими інстанціями не вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 330, 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Крім того, за твердженнями відповідача судами не було надано належної правової оцінки заявленому ним клопотанню про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.08.2017 р. касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 14.08.2017 р.

До касаційної скарги заявником було додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в порядку касації.

Враховуючи зміст заявленого клопотання та керуючись приписами ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення даного клопотання.

В судове засідання 14.08.2017 р. з'явився представник прокуратури. Представники позивача, відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке, враховуючи приписи ст.ст. 22, 77 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача, відхиляється колегією суддів Вищого господарського суду України.

Представник прокуратури судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника прокуратури дослідивши доводи, викладені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у справі №904/9644/16 є вимога, заявлена прокурором в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння. Вказана вимога вмотивована тим, що спірне майно є комунальною власністю та незаконно вибуло з володіння територіальної громади.

Здійснюючи судовий розгляд даної справи господарські суди попередніх інстанцій встановили, що нежитлове приміщення №220, розташоване за адресою: вул. Тверська, 9 в м. Дніпро, загальною площею 121.5 кв.м., яке перебувало на балансі Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міськради, прийнято у комунальну власність територіальної громади на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради №232-10/ХХIV від 23.10.2003 р., рішення Дніпропетровської міської ради №11/13 від 19.11.2003 р., акту приймання-передачі від 18.08.2003 р.

Надалі, рішенням Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 р., об'єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств (в тому числі Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя") були передані на баланс Комунально підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

В свою чергу, 23.05.2013 р. проведено державну реєстрацію права комунальної власності на спірне майно.

При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що 06.08.2012 р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження по справі №38/5005/6636/2012 за заявою голови ліквідаційної комісії Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міської ради до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя" Дніпропетровської міськради про визнання банкрутом.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 р. у справі №38/5005/6636/2012 Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Лівобережжя" Дніпропетровської міськради визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У зв'язку з тим, що спірне майно продовжувало обліковуватися на балансі боржника, його було включено до ліквідаційної маси, а в подальшому реалізовано шляхом продажу з відкритих біржових торгів Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркетгруп".

Матеріали справи свідчать, що 17.10.2013 р. спірне нерухоме майно відчужено Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркетгруп" Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" за договором купівлі-продажу №1301.

Відповідно до ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що надає можливість володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього. Вказане закріплено в ст. 330 цього кодексу.

В ст. 388 Цивільного кодексу України викладено умови, за яких власник може витребувати майно у добросовісного набувача.

Так, зокрема, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Керуючись наведеними правовими нормами, місцевий та апеляційний господарські суди дослідили, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016 р. у справі №38/5005/6636/2012 задоволено скаргу прокуратури Дніпропетровської області на дії ліквідатора Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Лівобережжя", визнано неправомірними дії ліквідатора щодо включення до ліквідаційної маси спірного нерухомого об'єкту та його продажу з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати відповідних біржових торгів та визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений за результатами їх проведення.

На підставі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вказані фактичні обставини за висновками господарських судів попередніх інстанцій є такими, що не потребують доведення в процесі розгляду даної судової справи.

При цьому, наведене свідчать про те, що нежитлове приміщення №220, розташоване за адресою: вул. Тверська, 9 в м. Дніпро, загальною площею 121.5 кв.м, незаконно вибуло з володіння територіальної громади.

Таким чином зважаючи на встановлений факт вибуття спірного майна з володіння власника поза його волею, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що спірне майно підлягає витребуванню з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, як це передбачено ст. 388 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з викладеними висновками щодо наявності підстав для задоволення позову заявленого в даній справі.

Доводи викладені в касаційній скарзі відхиляються судовою колегією як такі, що фактично зводяться до самостійного тлумачення скаржником чинних правових норм, зокрема, приписів ст.ст. 330, 388 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, стосовно застосування наслідків спливу строку позовної давності колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд правомірно виходив із того, що положення законодавства про позовну давність до заявлених позовних вимог про витребування майна у порядку ст. 388 Цивільного кодексу України не застосовуються.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 р. у справі №916/2129/15.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, зважаючи на те, що місцевим та апеляційним господарськими судами у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи та таким обставинам надана правильна юридична оцінка, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс - Клуб" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2017 р. у справі №904/9644/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Н.М. Нєсвєтова