Постанова № 6828429, 21.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-14751/08/0570

час прийняття постанови: 15-25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Єнакієвський міський молочний завод», м. Єнакієве

до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве

про визнання незаконними вимоги від 07 липня 2008 року № Ю-281, від 05 вересня 2008 року № Ю-356, від 08 жовтня 2008 року № 356/1, рішень № 351-353, № 355-364 від 14 лютого 2008 року, № 388-390, 392-398 від 15 лютого 2008 року, № 412 від 21 лютого 2008 року, № 1893-1896, № 1950 від 3 червня 2008 року, № 2154 від 18 червня 2008 року, № 2189, № 2190 від 20 червня 2008 року, № 3198 від 17 вересня 2008 року

за участю представників:

від позивача: Іваненко Ю.О., за довір. від 15.09.2009р.

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством «Єнакієвський міський молочний завод» заявлено позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве про визнання незаконними вимоги від 07 липня 2008 року № Ю-281, від 05 вересня 2008 року № Ю-356, від 08 жовтня 2008 року № 356/1 та визнання незаконними рішень № 351-353, № 355-364 від 14 лютого 2008 року, № 388-390, 392-398 від 15 лютого 2008 року, № 412 від 21 лютого 2008 року, № 1893-1896, № 1950 від 3 червня 2008 року, № 2154 від 18 червня 2008 року, № 2189, № 2190 від 20 червня 2008 року, № 3198 від 17 вересня 2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, визнання незаконними дій щодо розподілу та зарахуванню перерахованих обов’язкових платежів.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність віднесення відповідачем на погашення недоїмки, пені та штрафних санкцій іншого періоду сплачених підприємством страхових внесків шляхом зміни призначення платежу, внаслідок чого спірні рішення та вимоги є незаконними.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, через канцелярію суду неодноразово надавав письмові клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку із відсутністю грошових коштів на оплату витрат по відрядженню. В порядку статті 128 КАС України суд дійшов висновку щодо вирішення справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів за відсутності суб’єкта владних повноважень. У письмових запереченнях відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на статтю 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі – Закон № 1058).

Згідно з наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2008 року № 203/к суддею Бахар С.В. змінено прізвище на Смагар у зв'язку із одруженням.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Єнакієвський міський молочний завод» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00445245, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Єнакієве у якості страхувальника.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 1 січня 2004 року, станом на час існування спірних правовідносин (надалі - Закон України № 1058-ІV), закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону України № 1058-ІV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України № 1058-ІV страхувальниками цих осіб є роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Статтею 18 Закону України № 1058-ІV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку встановленому цим Законом.

Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачений наступний порядок обчислення та сплати страхових внесків:

- обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), та які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2);

- сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду (частина 4);

- страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому базовим звітним періодом для позивача, як страхувальника, є календарний місяць (частина 6);

- перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг);

- у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду; у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду (частина 9);

- якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 10).

Частиною 2 статті 106 Закону України № 1058-ІV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України № 1058-ІV передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідачем у справі були прийняті спірні рішення від 14 лютого 2008 року № 351 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1239 грн. 84 коп. та пені у розмірі 371 грн. 95 коп., від 14 лютого 2008 року № 352 про застосування фінансових санкцій у розмірі 9035 грн. 90 коп. та пені у розмірі 2258 грн. 98 коп., від 14 лютого 2008 року № 353 про застосування фінансових санкцій у розмірі 16833 грн. 75 коп. та пені у розмірі 4192 грн. 41 коп., від 14 лютого 2008 року № 355 про застосування фінансових санкцій у розмірі 16638 грн. 84 коп. та пені у розмірі 3760 грн. 38 коп., від 14 лютого 2008 року № 356 про нарахування пені у розмірі 629 грн. 42 коп., від 14 лютого 2008 року № 357 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6339 грн. 31 коп. та пені у розмірі 2599 грн. 12 коп., від 14 лютого 2008 року № 358 про нарахування пені у розмірі 357 грн. 72 коп., від 14 лютого 2008 року № 359 про нарахування пені у розмірі 243 грн. 23 коп., від 14 лютого 2008 року № 360 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6338 грн. 23 коп. та пені у розмірі 1778 грн. 58 коп., від 14 лютого 2008 року № 361 про застосування фінансових санкцій у розмірі 716 грн. 43 коп. та пені у розмірі 214 грн. 93 коп., від 14 лютого 2008 року № 362 про застосування фінансових санкцій у розмірі 3616 грн. 85 коп. та пені у розмірі 687 грн. 20 коп., від 14 лютого 2008 року № 363 про застосування фінансових санкцій у розмірі 2191 грн. 58 коп. та пені у розмірі 490 грн. 33 коп., від 14 лютого 2008 року № 364 про застосування фінансових санкцій у розмірі 410 грн. 94 коп. та пені у розмірі 73 грн. 97 коп., від 15 лютого 2008 року № 388 про застосування фінансових санкцій у розмірі 56 грн. 15 коп. та пені у розмірі 05 грн. 61 коп., від 15 лютого 2008 року № 389 про застосування фінансових санкцій у розмірі 67 грн. 78 коп. та пені у розмірі 20 грн. 24 коп., від 15 лютого 2008 року № 390 про застосування фінансових санкцій у розмірі 336 грн. 88 коп. та пені у розмірі 65 грн. 35 коп., від 15 лютого 2008 року № 392 про застосування фінансових санкцій у розмірі 89 грн. 13 коп. та пені у розмірі 29 грн. 41 коп., від 15 лютого 2008 року № 393 про застосування фінансових санкцій у розмірі 327 грн. 34 коп. та пені у розмірі 79 грн. 87 коп., від 15 лютого 2008 року № 394 про нарахування пені у розмірі 33 грн. 48 коп., від 15 лютого 2008 року № 395 про застосування фінансових санкцій у розмірі 521 грн. 56 коп. та пені у розмірі 136 грн. 95 коп., від 15 лютого 2008 року № 396 про застосування фінансових санкцій у розмірі 559 грн. 82 коп. та пені у розмірі 113 грн. 08 коп., від 15 лютого 2008 року № 397 про застосування фінансових санкцій у розмірі 167 грн. 11 коп. та пені у розмірі 60 грн. 16 коп., від 15 лютого 2008 року № 398 про застосування фінансових санкцій у розмірі 156 грн. 20 коп. та пені 32 грн. 80 коп., від 21 лютого 2008 року № 412 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1794 грн. 77 коп. та пені у розмірі 84 грн. 12 коп., від 3 червня 2008 року № 1893 про нарахування пені у розмірі 50 коп., від 3 червня 2008 року № 1894 про застосування фінансових санкцій у розмірі 2141 грн. 21 коп. та пені у розмірі 107 грн. 06 коп., від 3 червня 2008 року № 1895 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17 коп. та пені у розмірі 03 коп., від 3 червня 2008 року № 1896 про застосування фінансових санкцій у розмірі 136 грн. 68 коп. та пені у розмірі 06 грн. 83 коп., від 3 червня 2008 року № 1950 про застосування фінансових санкцій у розмірі 137 грн. 08 коп. та пені у розмірі 06 грн. 85 коп., від 18 червня 2008 року № 2154 про застосування фінансових санкцій у розмірі 03 грн. 07 коп. та пені у розмірі 49 коп., від 20 червня 2008 року № 2189 про застосування фінансових санкцій у розмірі 133 грн. 58 коп. та пені у розмірі 04 грн. 01 коп., від 20 червня 2008 року № 2190 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1052 грн. 24 коп. та пені у розмірі 94 грн. 70 коп., від 17 вересня 2008 року № 3198 про нарахування пені у розмірі 74 грн. 36 коп.

Позивач зазначає, що фактично страхові внески були сплачені в межах строку сплати, що підтверджується платіжними дорученнями від 23 жовтня 2007 року № 231008, від 25 жовтня 2007 року № 251007, № 251009, від 13 грудня 2007 року № 131201, від 20 грудня 2007 року № 201202, № 201201, від 28 грудня 2007 року № 281203, від 18 січня 2008 року №180102, від 25 січня 2008 року № 250104, № 250103, від 19 лютого 2008 року №190204, від 25 лютого 2008 року № 250202, від 25 березня 2008 року № 250301, № 250302, від 21 квітня 2008 року № 210404, № 210403, від 20 травня 2008 року № 200501, від 23 травня 2008 року № 230507, від 29 травня 2008 року № 290501, від 20 червня 2008 року № 200601, № 200602, в яких чітко визначено призначення платежу, проте у порушення вимог законодавства відповідач зарахував вказаний платіж в порядку календарної черговості в погашення недоїмки позивача зі страхових внесків.

Суд не приймає висновок судової економічної експертизи з огляду на нижчевикладене, а також на те, що висновки про несвоєчасну сплату позивачем страхових внесків не у повному обсязі відповідають призначенню платежу, визначеному у платіжних дорученнях позивача, а саме 20 липня 2007 року позивачем сплачені страхові внески за червень 2007 року в сумі 33667 грн. 50 коп. у повному обсязі платіжним дорученням № 200701, однак експерт враховує тільки суму 11436 грн. 78 коп., посилаючись на призначення платежу, а суми у розмірі 20000 грн. та 2230 грн. 72 коп., які сплачені позивачем за призначенням платежу версень 2007 року, визначає як сплату за червень 2007 року.

Частиною 5 статті 106 Закону України № 1058-ІV передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Суд вважає, що вказана норма, на яку посилається відповідач, не встановлює право чи обов'язок органу Пенсійного фонду при зарахуванні страхових внесків самостійно сплачених платником, змінювати призначення платежу та напрямок його зарахування.

Суд зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, може вчинити щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності та обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії, інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарської діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідач, перерозподіляючи самостійно без врахування призначення платежу, перераховані позивачем грошові кошти, якими він має право вільно користуватись, здійснюючи підприємницьку діяльність, фактично порушило право позивача на власність, яке гарантується та охороняється вищенаведеними нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно статті 19 Конституції України посадові особи суб'єктів владних повноважень, якими є й податкові органи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність прийнятих рішень від № 351-353, № 355-364 від 14 лютого 2008 року, № 388-390, 392-398 від 15 лютого 2008 року, № 412 від 21 лютого 2008 року, № 1893-1896, № 1950 від 3 червня 2008 року, № 2154 від 18 червня 2008 року, № 2189, № 2190 від 20 червня 2008 року, № 3198 від 17 вересня 2008 року «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду».

Згідно з нормами статті 106 Закону України № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Враховуючи, що суми фінансових санкцій та пені увійшли до суми зборгованості за спірними вимогами, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними рішень про застосування фінансових санкцій, нарахування пені, та вимог про сплату боргу.

Суд зазначає, що правові наслідки для позивача створили саме рішення про застосування фінансових санкцій, нарахування пені, та вимоги про сплату боргу, будь-які дії, в тому числі щодо розподілу та зарахуванню відповідачем перерахованих позивачем обов’язкових платежів, в межах спірних правовідносин не створили, не змінили і не припинили права та обов’язки для позивача, внаслідок чого суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними дій щодо розподілу та зарахуванню відповідачем перерахованих обов’язкових платежів.

Оскільки всі спірні рішення прийняті відповідачем за однією правовою підставою, взаємопов’язані між собою, і їх спільний розгляд не ускладнив вирішення справи, суд вважає за можливе не роз’єднувати позовні вимоги у даній адміністративній справі у самостійні провадження в порядку статті 116 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Єнакієвський міський молочний завод» до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве про визнання незаконними вимоги від 07 липня 2008 року № Ю-281, від 05 вересня 2008 року № Ю-356, від 08 жовтня 2008 року № 356/1 та визнання незаконними рішень № 351-353, № 355-364 від 14 лютого 2008 року, № 388-390, 392-398 від 15 лютого 2008 року, № 412 від 21 лютого 2008 року, № 1893-1896, № 1950 від 3 червня 2008 року, № 2154 від 18 червня 2008 року, № 2189, № 2190 від 20 червня 2008 року, № 3198 від 17 вересня 2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, визнання незаконними дій щодо розподілу та зарахуванню перерахованих обов’язкових платежів, задовольнити частково.

Визнати незаконними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве від 14 лютого 2008 року № 351 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1239 грн. 84 коп. та пені у розмірі 371 грн. 95 коп., від 14 лютого 2008 року № 352 про застосування фінансових санкцій у розмірі 9035 грн. 90 коп. та пені у розмірі 2258 грн. 98 коп., від 14 лютого 2008 року № 353 про застосування фінансових санкцій у розмірі 16833 грн. 75 коп. та пені у розмірі 4192 грн. 41 коп., від 14 лютого 2008 року № 355 про застосування фінансових санкцій у розмірі 16638 грн. 84 коп. та пені у розмірі 3760 грн. 38 коп., від 14 лютого 2008 року № 356 про нарахування пені у розмірі 629 грн. 42 коп., від 14 лютого 2008 року № 357 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6339 грн. 31 коп. та пені у розмірі 2599 грн. 12 коп., від 14 лютого 2008 року № 358 про нарахування пені у розмірі 357 грн. 72 коп., від 14 лютого 2008 року № 359 про нарахування пені у розмірі 243 грн. 23 коп., від 14 лютого 2008 року № 360 про застосування фінансових санкцій у розмірі 6338 грн. 23 коп. та пені у розмірі 1778 грн. 58 коп., від 14 лютого 2008 року № 361 про застосування фінансових санкцій у розмірі 716 грн. 43 коп. та пені у розмірі 214 грн. 93 коп., від 14 лютого 2008 року № 362 про застосування фінансових санкцій у розмірі 3616 грн. 85 коп. та пені у розмірі 687 грн. 20 коп., від 14 лютого 2008 року № 363 про застосування фінансових санкцій у розмірі 2191 грн. 58 коп. та пені у розмірі 490 грн. 33 коп., від 14 лютого 2008 року № 364 про застосування фінансових санкцій у розмірі 410 грн. 94 коп. та пені у розмірі 73 грн. 97 коп., від 15 лютого 2008 року № 388 про застосування фінансових санкцій у розмірі 56 грн. 15 коп. та пені у розмірі 05 грн. 61 коп., від 15 лютого 2008 року № 389 про застосування фінансових санкцій у розмірі 67 грн. 78 коп. та пені у розмірі 20 грн. 24 коп., від 15 лютого 2008 року № 390 про застосування фінансових санкцій у розмірі 336 грн. 88 коп. та пені у розмірі 65 грн. 35 коп., від 15 лютого 2008 року № 392 про застосування фінансових санкцій у розмірі 89 грн. 13 коп. та пені у розмірі 29 грн. 41 коп., від 15 лютого 2008 року № 393 про застосування фінансових санкцій у розмірі 327 грн. 34 коп. та пені у розмірі 79 грн. 87 коп., від 15 лютого 2008 року № 394 про нарахування пені у розмірі 33 грн. 48 коп., від 15 лютого 2008 року № 395 про застосування фінансових санкцій у розмірі 521 грн. 56 коп. та пені у розмірі 136 грн. 95 коп., від 15 лютого 2008 року № 396 про застосування фінансових санкцій у розмірі 559 грн. 82 коп. та пені у розмірі 113 грн. 08 коп., від 15 лютого 2008 року № 397 про застосування фінансових санкцій у розмірі 167 грн. 11 коп. та пені у розмірі 60 грн. 16 коп., від 15 лютого 2008 року № 398 про застосування фінансових санкцій у розмірі 156 грн. 20 коп. та пені 32 грн. 80 коп., від 21 лютого 2008 року № 412 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1794 грн. 77 коп. та пені у розмірі 84 грн. 12 коп., від 3 червня 2008 року № 1893 про нарахування пені у розмірі 50 коп., від 3 червня 2008 року № 1894 про застосування фінансових санкцій у розмірі 2141 грн. 21 коп. та пені у розмірі 107 грн. 06 коп., від 3 червня 2008 року № 1895 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17 коп. та пені у розмірі 03 коп., від 3 червня 2008 року № 1896 про застосування фінансових санкцій у розмірі 136 грн. 68 коп. та пені у розмірі 06 грн. 83 коп., від 3 червня 2008 року № 1950 про застосування фінансових санкцій у розмірі 137 грн. 08 коп. та пені у розмірі 06 грн. 85 коп., від 18 червня 2008 року № 2154 про застосування фінансових санкцій у розмірі 03 грн. 07 коп. та пені у розмірі 49 коп., від 20 червня 2008 року № 2189 про застосування фінансових санкцій у розмірі 133 грн. 58 коп. та пені у розмірі 04 грн. 01 коп., від 20 червня 2008 року № 2190 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1052 грн. 24 коп. та пені у розмірі 94 грн. 70 коп., від 17 вересня 2008 року № 3198 про нарахування пені у розмірі 74 грн. 36 коп.

Визнати незаконними вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве від 07 липня 2008 року № Ю-281, від 05 вересня 2008 року № Ю-356, від 08 жовтня 2008 року № 356/1.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Єнакієвський міський молочний завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 жовтня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 26 жовтня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.