Постанова № 6828377, 12.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-12551/09/0570 час прийняття постанови: 10 г. 00 хв. Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді Буряк І. В. при секретарі                                                  Могілевському А.А. за участю представників сторін:           позивача:                              Ілюхіна С.В. (дов. № 99від 01.09.2009р.)

відповідача-1:                    Дунди В.І. (дов. №37621/10/10-013 від 30.12.08р.)

відповідача-2:                    Вертели М.В. (дов. №3 від 29.12.08 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамресурс»

до                                        Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції,

Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про          стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, нарахованих відсотків та збитків

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамресурс» (надалі – позивач, ТОВ «Керамресурс») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі — відповідач-1, Костянтинівська ОДПІ) та управління Державного казначейства у м. Костянтинівка Головного управління Державного казначейства у Донецькій області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень-листопад 2008 р. у розмірі 814214,00 грн.; відсотків, нарахованих за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень-листопад 2008 р. у розмірі 100718,32 грн.; збитків, що були завдані незаконними діями відповідачів у розмірі 35771,55 грн. та судові витрати у розмірі 1700,00 грн.

Позов мотивовано невиконанням відповідачами приписів ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо своєчасного бюджетного відшкодування сум з податку на додану вартість, а тому позивач має право на отримання відсотків, нарахованих за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, відповідно до п. 6.3. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. № 209/72 та збитків відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2009р. у справі № 2а-12551/09/0570 здійснено заміну неналежного відповідача у справі - Державного казначейства у м.Костянтинівка Головного управління Державного казначейства у Донецькій області на належного відповідача Головне управління Державного казначейства у Донецькій області (надалі – відповідач-2).

У судовому засіданні від 04.09.2009р. оголошувалось про відкладення розгляду справи до 29.09.2009р., у зв’язку з заміною неналежної сторони у справі. У судовому засіданні від 29.09.2009р. оголошувалась перерва до 02.10.2009р., від 02.10.2009р. до 05.10.2009р., від 05.10.2009р. до 09.10.2009р., від 09.10.2009р. до 12.10.2009р. підставі ч.2 ст. 150 КАС України.

В судовому засіданні від 02.10.2009р., представник позивача надав зміни до позовних вимог від 02.10.2009 р. № 119, відповідно до яких, у зв’язку з погашенням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень-листопад 2008 р. у розмірі 814214,00 грн. позивач просить стягнути: відсотки, нараховані за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень-листопад 2008 р. у сумі 121635,75 грн.; збитки, що були завдані незаконними діями відповідачів у розмірі 35771,55 грн. та судові витрати у розмірі 1700,00 грн.

В судовому засіданні від 05.10.2009р. представник позивача надав зміни до позовних вимог від 05.10.2009 р. № 124, відповідно до яких, позивач просить: стягнути бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень-липень 2009 р. у розмірі 220050,00 грн.; стягнути відсотки, нараховані за прострочку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень-листопад 2008 р. у сумі 123214,41 грн.; збитки, що були завдані незаконними діями відповідачів у розмірі 13275,46 грн. та судові витрати у розмірі 1700,00 грн. Ухвалою від 09.10.2009р. у прийнятті зазначених змін до позовної заяви від 05.10.2009 р. №124 відмовлено.

В судовому засіданні від 09.10.2009р. представник позивача надав зміни до позовних вимог від 09.10.2009 р. № 122, відповідно до яких, позивач просить стягнути: відсотки, нараховані за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень-листопад 2008 р. у сумі 120051,99 грн.; збитки, що були завдані незаконними діями відповідачів у розмірі 16437,88 грн. та судові витрати у розмірі 1700,00 грн.

Таким чином, з урахуванням зазначених змін, предметом розгляду цієї справи є стягнення відсотків, нарахованих за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень-листопад 2008 р. у сумі 120051,99 грн.; стягнення збитків, що були завдані незаконними діями відповідачів у розмірі 16437,88 грн. та стягнення судових витрат у розмірі 1700,00 грн.

В судовому засіданні від 12.10.2009р. представник позивача позов підтримав (відповідно вказаних змін) та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач-1 надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував, вважаючи що відповідачем своєчасно виконані всі необхідні умови, передбачені законодавством для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. А вимоги позивача щодо стягнення відсотків та шкоди є не обґрунтованими у зв’язку з відсутністю правових норм для розрахунку відсотку за прострочення, а також у зв’язку з тим, що Цивільний кодекс не регулює бюджетні відносини.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні від 12.10.2009р. проти задоволення позовних вимог (із врахуванням змін) заперечував та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Відповідач-2 надав пояснення заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував, вважаючи що Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено нарахування пені на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість. А відшкодування збитків не передбачено Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» або Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік».

Представник відповідача-2 у судовому засіданні від 12.10.2009р. проти задоволення позовних вимог (із врахуванням змін) заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2008 року позивач подав до Костянтинівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 440 605,00 гривень, визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року.

17 жовтня 2008 року складений акт від 17.10.2008 р. № 912/15-2-34063990 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Керамресурс» достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2008 року. Зазначеним актом встановлена сума для відшкодування позивачу по декларації за серпень 2008 р. у розмірі 438 299,00.

Бюджетне відшкодування за серпень 2008 року у розмірі 438 299,00 грн. позивач отримав 28.05.2009р. про свідчить виписка з особового рахунку позивача за 29.05.2009 р.

20 жовтня 2008 року позивач подав до Костянтинівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 218704,00 грн, визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року.

З 11.11.2008 р. по 19.11.2008 р. відносно ТОВ «Керамресурс» проводилась документальна невиїзна перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року, за наслідками якої складений акт від 19.11.2008 р. № 1032/15-2-34063990. Зазначеною перевіркою встановлена сума ПДВ, яка може бути відшкодована позивачу по податковій декларації за вересень 2008 р., у розмірі 215360,00 грн.

19 листопада 2008 року позивач подав до Костянтинівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 396 746,00 гривень, визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року.

З 09.12.2008 р. по 18.12.2008 р. відносно ТОВ «Керамресурс» проводилась документальна невиїзна перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, за наслідками якої складений акт від 18.12.2008 р. № 1150/15-2-34063990. Зазначеною перевіркою встановлена сума ПДВ, яка може бути відшкодована позивачу по податковій декларації за жовтень 2008 р., у розмірі 396746,00 грн.

22 грудня 2008 року позивач подав до Костянтинівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2009 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 213 775,00 гривень, визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2008 року.

З 27.01.2009 р. по 02.02.2009 р. відносно ТОВ «Керамресурс» проводилась позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2008 року, за наслідками якої складений акт від 05.02.2009 р. № 64/23-3-34063990. Зазначеною перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за листопад 2008 року бюджетне відшкодування листопад 2008 року – у сумі 202108,00 грн.

У ході розгляду справи, 21.09.2009р. позивач отримав бюджетне відшкодування за вересень-листопад 2008 року у розмірі 814 214,00 грн., про що позивач зазначив у змінах до позовної заяви від 02.10.2009р. №119 та про що свідчить платіжне доручення № 1147_9Т013 від 21.09.2009 р.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень-листопад 2008 р. у розмірі 814214,00 грн. задоволені відповідачем після подання адміністративного позову.

В частині позовних вимог про стягнення відсотків, нарахованих за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень-листопад 2008 р. у сумі 120051,99 грн., суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, (із врахуванням змін та доповнень, надалі Закону України «Про податок на додану вартість») визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених даним Законом.

Згідно підпункту 7.7.1. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з вказаним підпунктом, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з вказаним підпунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності— зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.7.5. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно абзацу 2 вказаного підпункту, податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Порядок відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. № 209/72 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 липня 1997 р. за № 263/2067, був прийнятий у зв'язку з прийняттям Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Абзацом 5 пп. 7.7.3. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній до 25.03.2005 р., зазначено, що суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Зазначеній нормі кореспондує пункт 6.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість, відповідно до якого, на суму бюджетної заборгованості податковими органами в особовому рахунку платника після повного перерахунку коштів з бюджету нараховуються відсотки на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. №2505-IV, визначено інший порядок нарахування пені на невідшкодовану суму бюджетної заборгованості, про що зазначено в пп. 7.7.8 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого, сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні ставки, розмір якої визначається відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зазначена пеня самостійно розраховується та сплачується органом державного казначейства разом зі сплатою суми бюджетного відшкодування платнику податку.

Однак Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» від 07.07.2005 р. № 2771-IV внесено зміни до пп..7.7.8 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість та зазначена стаття викладена в новій редакції, якою виключено норму про нарахування відсотків на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, норма, якою передбачено нарахування відсотків на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість - відсутня.

Частиною 4 ст. 9 КАС України, передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, пункт 6.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість не відповідає Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на що підстави для його застосування - відсутні.

Щодо стягнення збитків, що були завдані незаконними діями відповідачів, у зв’язку із несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

Відповідно ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Тобто необхідною передумовою для стягнення з суб’єкта владних повноважень збитків, заподіяних його протиправними діями, бездіяльністю чи рішеннями є встановлення відповідного факту наявності таких протиправних дій, бездіяльності чи рішень.

Предметом публічно-правового спору в даному випадку – є стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та нарахованих процентів, у зв’язку із несвоєчасним відшкодуванням такої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Враховуючи подані ТОВ «Керамресурс» зміни до позовної заяви, позивач просив стягнути відсотки нараховані на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та збитки, що були завдані незаконними діями відповідача.

У ході судового розгляду справи, позивачем не було заявлено вимоги про визнання рішень, дій, чи бездіяльності відповідачів протиправними.

Відсутні й посилання та обґрунтування позивача у чому полягає протиправність рішень, дій, бездіяльності відповідачів, які на його думку завдали йому збитків.

Крім того, суд вбачає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином посилання позивача на норми Цивільного кодексу України, як на підставу для стягнення збитків за адміністративно-правовими відносинами, є помилковими та нормативно необгрунтованими.

За змістом нормативних положень Закону України «Про податок на додану вартість» та іншого спеціального законодавства України з оподаткування не передбачено стягнення збитків, що були завдані платнику податків у зв’язку з несвоєчасним поверненням бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Також, слід зазначити, що з матеріалів справи не можливо встановити причинново-наслідковий зв’язок між несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості та збитками, які викликані затримкою сплати податкового зобов’язання по платі за користування надрами, в наслідок чого позивачу були нараховані штрафні санкції та не було надано доказів фактичного понесення зазначених збитків.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності правових та фактичних підстав для стягнення збитків, що були завдані несвоєчасним бюджетним відшкодуванням з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 95 КАС України, у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

За змістом ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень-листопад 2008 р. у розмірі 814214,00 грн. фактично задоволені відповідачем після подання адміністративного позову, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

Таким чином, суд вважає за необхідне розподілити здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, відповідно до самостійно задоволених відповідачем вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамресурс» до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамресурс» (85140, Донецька область, Костянтинівський район, с. Артема, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 34063990, п/р № 26007060059072 в філії «ДРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 335496) 1455 (одна тисяча п’ятдесят п’ять) гривні 88 (вісімдесят вісім) копійок судового збору.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 12 жовтня 2009 року, повний текст виготовлено 19 жовтня 2009 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Буряк І. В.