Ухвала суду № 68280624, 15.08.2017, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/986/2017

Справа № 317/2219/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Сакоян Д.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України, подання до суду позовної заяви, яка не відповідає вимогам, встановленим законом, є підставою для залишення цієї позовної заяви без руху з наданням заявнику строку для усунення її недоліків. Цей строк не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору з позовних заяв немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовів майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

У позові ОСОБА_1 заявив немайнову вимогу про встановлення факту, відтак позивачу слід було сплатити за дану вимогу немайнового характеру 640,00 грн., натомість позивачем помилково сплачено лише 320,00 грн. як за заяву у справах окремого провадження. Таким чином, позивачу слід доплатити за дану вимогу судовий збір у сумі 320,00 грн.

Також у позові заявлена інша вимога немайнового характеру про визнання майна спільною сумісною власністю, за яку позивачем судовий збір у розмірі 640,00 грн. взагалі не сплачено.

Крім того, до позову додана квитанція про сплату судового збору від 26.07.2017 р, відповідно до якої позивачем сплачено судовий збір відповідно до пп. 1.3.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тобто за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу.

Оскільки дана категорія справи не підпадає під категорію, яка у Законі України «Про судовий збір» означена як «поділ майна при розірванні шлюбу», адже поділ майна у даній справі здійснюється не у звязку з розірванням шлюбу, позивачу слід було керуватись загальними вимогами щодо подання до суду фізичними особами позовних заяв майнового характеру та сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивачем визначено ціну позову у розмірі 9490978,00 грн., то судовий збір за вимоги майнового характеру слід було сплатити у розмірі 8000,00 грн., тобто 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наразі в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору в сумі 4800,00 грн. Отже, позивачу слід доплатити за вимоги майнового характеру судовий збір у сумі 3200,00 грн.

Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір у загальному розмірі 4160,00 грн. (320,00 + 640,00 + 3200,00 грн.) та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у вказаному розмірі.

Крім того, за змістом прохальної частини, позивач крім інших вимог, заявляє вимогу щодо виділення у власність майна.

Разом з тим, ч. 2 ст. 16 ЦК України визначає перелік способів захисту цивільних прав та інтересів : визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, позивачу слід уточнити позовні вимоги в цій частині з урахуванням передбачених законодавством способів захисту.

Керуючись ст.ст.119,121, 209, 210 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути зазначені вище недоліки протягом трьох днів з моменту отримання даної ухвали та розяснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І. Сакоян