Постанова № 6827919, 09.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2009 р.                                                                       справа № 2а-3135/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Галатіної О.О.

при секретарі                                                  Овчаренко О.М.

За участю:

представника позивача Михайлик А.С.

представника відповідача Панкова К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом До Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

          До Донецького окружного адміністративного суду звернулося Дочірнє підприємство «Тютюнова компанія «Хамадей» з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

          В обґрунтування позову позивач вказав, що 20.11.2008 р. представниками відповідача було проведено документальну невиїзну перевірку ДП «Тютюнова компанія «Хамадей» з питання несвоєчасної сплати до бюджету акцизного збору за період з 20.05.2008 р. по 03.11.2008 р., податку на додану вартість за період з 31.05.2008 р. по 31.10.2008 р., комунального податку та земельного податку за період з 30.10.2008 р. по 31.10.2008 р., збору за спеціальне використання земельних ресурсів з 20.05.2008 р. по 31.10.2008 р.

          В грудні 2008 р. позивачем був отриманий акт № 1166\15-16-23\2-25113455 від 20.11.2008 р. про результати документальної невиїзної перевірки позивача.

          05.12.2008 р. були прийняті спірні податкові повідомлення – рішення.

          Позивач вважає, що зазначені спірні рішення є нечинними з огляду на те, що відповідач не мав права на зміну призначення платежу.

          Тому, просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001321313\044066\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р., № 0001341313\0\44068\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р., № 0001351313\0\44064\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р., № 0001331313\0\44067\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р., № 0001361313\0\44069\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р., № 0001371313\0\44065\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував зазначивши, що податкові органи на підставі діючого законодавства здійснюють зарахування податкових платежів на погашення податкового боргу. Бажання платника податків спрямовувати кошти на сплату поточних надходжень суперечить законодавчо встановленій черговості зарахування таких платежів. Тому, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне.

          Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність своїх дій.

Позивач, Дочірнє підприємство «Тютюнова компанія «Хамадей» (код ЄДРПОУ 25113455), є юридичною особою, зареєстрований розпорядженням РВК у Будьонівському районі м. Донецька № 436\3 від 29.10.1997 р.

Відповідно до акту від 20.11.2008 р. № 1166\15-16-23\2-25113455 про результати проведення невиїзної документальної перевірки ДП «Тютюнової компанії «Хамадей» з питання несвоєчасної сплати до бюджету акцизного збору за період з 20.05.2008 р. по 03.11.2008 р., податку на додану вартість за період з 31.05.2008 р. по 31.10.2008 р., комунального податку та земельного податку за період з 30.10.2008 р. по 31.10.2008 р., збору за спеціальне використання водних ресурсів з 20.05.2008 р. по 31.10.2008 р., відповідачем було встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасного погашення податкового зобов’язання з акцизного збору та в частині несвоєчасного погашення податкового зобов’язання; ст. 17 Закону України «Про плату за землю» щодо несвоєчасної сплати суми узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку у розмірі 4493,75 грн., у тому числі з затримкою : 4493,75 грн. – 1 день; порушення п. 5.2 Додатку № 2 до рішення Донецької міської ради від 24.01.2003 № 4\8 «Положення про комунальний податок» (із змінами та доповненнями), пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 у зв’язку з чим платником податків несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов’язання по комунальному податку у сумі 300,23 грн., у тому числі з затримкою: 300,23 грн. – 1 день; порушення вимог п. 3 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики та водного транспорту затвердженого Постановою КМУ від 16.08.1999 № 1494, п. 2.1 Інструкції «Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту», затвердженої наказами МФ, ДПА України, Мінекономіки і Мінекобезпеки України від 01.10.1999 р. 231\539\118\219 (зі змінами та доповненнями) та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (із змінами та доповненнями) у зв’язку з чим платником податків несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов’язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за 1 квартал 2008 р. у розмірі 0,32 грн. та 0,33 грн. відповідно, у тому числі з затримкою: 0,32 грн. – 86 днів; 0,33 – 73 дні.

05.12.2008 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення за № 0001321313\0\44066\10\15-16-23\2, згідно з яким, відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку від одного до тридцяти календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 2400,97 грн. позивача було зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 240,10 грн.

05.12.2008 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення за № 0001341313\0\44068\10\15-16-23\2, згідно з яким, відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку від тридцяти одного до дев’яносто календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 20996,03 грн. позивача було зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 4199,22 грн.

05.12.2008 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення за № 0001351313\0\44064\10\15-16-23\2, згідно з яким, відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку від одного до тридцяти календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 11695,13 грн. позивача було зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 1169,52 грн.

05.12.2008 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення за № 0001331313\0\44067\10\15-16-23\2, згідно з яким, відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку від тридцяти одного до дев’яносто календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 20996,03 грн. позивача було зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 4199,22 грн.

05.12.2008 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення за № 0001361313\0\44069\10\15-16-23\2, згідно з яким, відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку від тридцяти одного до дев’яносто календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 188962,01 грн. позивача було зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 37792,40 грн.

05.12.2008 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення за № 0001371313\0\44065\10\15-16-23\2, згідно з яким, відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку, що не перевищує тридцять календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 673823,60 грн. позивача було зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 67382,36 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, згідно з яким у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

          Відповідно до п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

          Вимоги пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 передбачають, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

          Згідно п. 6.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

          Відповідно до п. 1.9 абз. 1 ст. 1зазначеного Закону, податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

          Пунктами 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону передбачено, що якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

          Як визначено п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідач в акті перевірки зазначав, що позивач несвоєчасно сплачував узгоджені податкові зобов’язання.

          Суд не погоджується з зазначеною позицією відповідача з наступних підстав.

          Як передбачено нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», сплата податкового зобов’язання чи погашення податкового боргу здійснюється чи платником податків самостійно, чи податковим органом.

          Крім того,нормами зазначеного Закону не встановлено право чи обов’язок саме податкового органу змінювати податкові зобов’язання в рахунок сплати яких платник податку спрямував кошти.

          Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001351313\0\44064\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р. суд зазначає наступне.

При огляді в судовому засіданні наявних в матеріалах справи платіжних доручень Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей», судом встановлено, наступне.

Платіжним дорученням № 0831 від 25.07.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 27.06.2007 р. в сумі 18319,62 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 5397 від 19.06.2008 р. в сумі 5592,98 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 559,30 грн.

Платіжним дорученням № 0833 від 25.07.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 46282,76 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 5397 від 19.06.2008 р. в сумі 857,18 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 85,72 грн.

Платіжним дорученням № 121 від 26.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 23141,38 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 8466 від 12.08.2008 р. (за липень 2008 р.) в сумі 1745,61 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 174,56 грн. та в розрахунок акцизного збору № 8466 від 12.08.2008 р. (за липень 2008 р.) в сумі 595,36 грн., застосувавши суму штрафу 59,54 грн.

          Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

          Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що відповідач помилково зарахував сплату позивачем поточних платежів з акцизного збору в рахунок сплати акцизного збору за розрахунками акцизного збору від 19.06.2008 р. № 5397 та від 12.08.2008 р. № 8466.

          Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням – рішенням є безпідставним, внаслідок чого спірне податкове повідомлення – рішення підлягає визнанню нечинним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001351313\0\44068\10\15-16-23\2 від 05.12 .2008 р. суд зазначає наступне.

При огляді в судовому засіданні наявних в матеріалах справи платіжних доручень Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей», судом встановлено, наступне.

Платіжним дорученням № 0833 від 25.07.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 46282,76 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 4528 від 20.05.2008 р. в сумі 31610 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 6322,00 грн.

Платіжним дорученням № 0872 від 05.08.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 03.06.2008 р. в сумі 700 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 5397 від 19.06.2008 р. в сумі 697,52 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 139,50 грн.

Платіжним дорученням № 0870 від 05.08.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 03.06.2008 р. в сумі 700 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 5397 від 19.06.2008 р. в сумі 528,32 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 105,66 грн.

Платіжним дорученням № 0970 від 05.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 18.12.2007 р. в сумі 10923 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 6565 від 17.07.2008 р. (за червень 2008 р.) в сумі 1812,4 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 362,48 грн.

Платіжним дорученням № 0969 від 05.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 27.06.2007 р. в сумі 9159,81 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 6565 від 17.07.2008 р. (за червень 2008 р.) в сумі 7942,6 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 1588,52 грн.

Платіжним дорученням № 1098 від 03.10.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір за квітень 2008 р. в сумі 4000 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 8466 від 12.08.2008 р. в сумі 309,03 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 61,81 грн.

Платіжним дорученням № 43 від 31.10.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 22311,17 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 9678 від 12.09.2008 р. в сумі 2159 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 431,80 грн.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

          Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що відповідач помилково зарахував сплату позивачем поточних платежів з акцизного збору в рахунок сплати акцизного збору за розрахунками акцизного збору від 20.05.2008 р. № 4528, від 19.06.2008 р. № 5397, від 17.07.2008 р. № 6565, від 12.08.2008 р. № 8466, від 12.09.2008 р. № 9678.

          Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням – рішенням є безпідставним, внаслідок чого спірне податкове повідомлення – рішення підлягає визнанню нечинним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001351313\0\44066\10\15-16-23\2 від 05.12 .2008 р. суд зазначає наступне.

При огляді в судовому засіданні наявних в матеріалах справи платіжних доручень Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей», судом встановлено, наступне.

Платіжним дорученням № 0828 від 25.07.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 18.12.2007 р. в сумі 7528 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 5397 від 19.06.2008 р.(за травень 2008 р.) в сумі 654,9 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 65,49 грн.

Платіжним дорученням № 0830 від 25.07.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 17466,12 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 5397 від 19.06.2008 р. (за травень 2008 р.) в сумі 223,28 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 22,33 грн.

Платіжним дорученням № 117 від 26.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 8733,06 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 8466 від 12.08.2008 р.(за липень 2008 р.) в сумі 216,06 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 21,61 грн.

Платіжним дорученням № 117 від 26.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 8733,06 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 8466 від 12.08.2008 р.(за липень 2008 р.) в сумі 216,06 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 22,87 грн.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

          Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що відповідач помилково зарахував сплату позивачем поточних платежів з акцизного збору в рахунок сплати акцизного збору за розрахунками акцизного збору від 19.06.2008 р. № 5397 та від 12.08.2008 р. № 8466.

          Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням – рішенням є безпідставним, внаслідок чого спірне податкове повідомлення – рішення підлягає визнанню нечинним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001351313\0\44067\10\15-16-23\2 від 05.12 .2008 р. суд зазначає наступне.

При огляді в судовому засіданні наявних в матеріалах справи платіжних доручень Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей», судом встановлено, наступне.

Платіжним дорученням № 0830 від 25.07.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 17466,12 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 4528 від 20.05.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 12133 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 2426,60 грн.

Платіжним дорученням № 0873 від 05.08.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 03.06.2008 р. в сумі 1550 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 5397 від 19.06.2008 р. (за травень 2008 р.) в сумі 1545,98 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 309,20 грн.

Платіжним дорученням № 0869 від 05.08.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 03.06.2008 р. в сумі 1550 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 5397 від 19.06.2008 р.(за травень 2008 р.) в сумі 506,84 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 101,37 грн.

Платіжним дорученням № 0965 від 05.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 18.12.2007 р. в сумі 3764 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 6565 від 17.07.2008 р.(за червень 2008 р.) в сумі 2311,24 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 462,25 грн.

Платіжним дорученням № 0964 від 05.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 27.06.2007 р. в сумі 2870,28 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 6565 від 17.07.2008 р.(за червень 2008 р.) в сумі 2772 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 554,40 грн.

Платіжним дорученням № 0968 від 05.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 8733,06 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 6565 від 17.07.2008 р.(за червень 2008 р.) в сумі 153,34 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 30,67 грн.

Платіжним дорученням № 124 від 26.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір за серпень 2008 р. в сумі 1170,04 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 6565 від 17.07.2008 р.(за червень 2008 р.) в сумі 20,42 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 4,08 грн.

Платіжним дорученням № 45 від 31.10.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 8412,23 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 8466 від 12.08.2008 р.(за липень 2008 р.) в сумі 652,21 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 130,44 грн.

Платіжним дорученням № 46 від 31.10.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 320,83 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 9678 від 12.09.2008 р.(за серпень 2008 р.) в сумі 111,39 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 22,28 грн.

Платіжним дорученням № 58 від 31.10.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 18.12.2007 р. в сумі 60 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 9678 від 12.09.2008 р.(за серпень 2008 р.) в сумі 58,64 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 11,73 грн.

Платіжним дорученням № 52 від 31.10.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 27.06.2007 р. в сумі 59,55 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 9678 від 12.09.2008 р.(за серпень 2008 р.) в сумі 58,83 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 11,77 грн.

Платіжним дорученням № 43 від 31.10.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 22311,17 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 9678 від 12.09.2008 р.(за серпень 2008 р.) в сумі 1,53 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 0,31 грн.

Платіжним дорученням № 51 від 31.10.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 27.06.2007 р. в сумі 2810,73 грн., але відповідач спрямував кошти в розрахунок акцизного збору № 9678 від 12.09.2008 р.(за серпень 2008 р.) в сумі 175,06 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 35,01 грн.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

          Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що відповідач помилково зарахував сплату позивачем поточних платежів з акцизного збору в рахунок сплати акцизного збору за розрахунками акцизного збору від 20.05.2008 р. № 4528, від 19.06.2008 р. № 5397, від 17.07.2008 р. № 6565, від 12.08.2008 р. № 8466, від 12.09.2008 р. № 9678.

          Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням – рішенням є безпідставним, внаслідок чого спірне податкове повідомлення – рішення підлягає визнанню нечинним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001351313\0\44065\10\15-16-23\2 від 05.12 .2008 р. суд зазначає наступне.

При огляді в судовому засіданні наявних в матеріалах справи платіжних доручень Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей», судом встановлено, наступне.

Платіжним дорученням № 0862 від 01.08.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 03.06.2008 р. в сумі 2000 грн., але відповідач спрямував кошти в декларацію № 6570 від 17.07.2008 р.(за червень 2008 р.) в сумі 379,7 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 37,97 грн.

Платіжним дорученням № 0874 від 05.08.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 03.06.2008 р. в сумі 4000 грн., але відповідач спрямував кошти в декларацію № 6570 від 17.07.2008 р. (за червень 2008 р.) в сумі 2221,2 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 222,12 грн.

Платіжним дорученням № 0981 від 05.09.2008 р. позивачем сплачено ПДВ за березень, травень 2008 р. в сумі 24122,87 грн., але відповідач спрямував кошти в декларацію № 8997 від 20.08.2008 р.(за липень 2008 р.) в сумі 14786,4 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 1478,64 грн.

Платіжним дорученням № 0966 від 05.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 6186,65 грн., але відповідач спрямував кошти в декларацію № 8997 від 20.08.2008 р.(за липень 2008 р.) в сумі 3986,3 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 398,63 грн.

Платіжним дорученням № 0973 від 05.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 03.06.2008 р. в сумі 4000 грн., але відповідач спрямував кошти в декларацію № 8997 від 20.08.2008 р.(за липень 2008 р.) в сумі 1249,2 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 124,92 грн.

Платіжним дорученням № 1049 від 05.09.2008 р. позивачем сплачено борг з ПДВ за квітень 2008 р. в сумі 2000 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 2000 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 200,00 грн.

Платіжним дорученням № 1064 від 24.09.2008 р. позивачем сплачено борг з ПДВ за квітень 2008 р. в сумі 700 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 700 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 70,00 грн.

Платіжним дорученням № 1069 від 25.09.2008 р. позивачем сплачено борг з ПДВ за квітень 2008 р. в сумі 3500 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 3499,8 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 349,98 грн.

Платіжним дорученням № 126 від 26.09.2008 р. позивачем сплачено борг з ПДВ за квітень 2008 р. в сумі 3130 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 3124,7 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 312,47 грн.

Платіжним дорученням № 125 від 26.09.2008 р. позивачем сплачено ПДВ за серпень 2008 р. в сумі 27375,14 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 27326,7 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 2732,67 грн.

Платіжним дорученням № 112 від 26.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 27.06.2007 р. в сумі 1931,43 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 1870,65 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 187,07 грн.

Платіжним дорученням № 113 від 26.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 18.12.2007 р. в сумі 2659,43 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 2599,63 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 259,96 грн.

Платіжним дорученням № 116 від 26.09.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 6186,65 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 5806,93 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 580,69 грн.

Платіжним дорученням № 1071 від 29.09.2008 р. позивачем сплачено борг з ПДВ за квітень 2008 в сумі 1000 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 999,29 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 99,93 грн.

Платіжним дорученням № 141 від 30.09.2008 р. позивачем сплачено бор з ПДВ за квітень 2008 р. в сумі 2000 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 1998,5 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 199,85 грн.

Платіжним дорученням № 1072 від 01.10.2008 р. позивачем сплачено борг з ПДВ за квітень 2008 р. в сумі 2000 грн., але відповідач спрямував кошти в декларацію № 9596 від 11.09.2008 р.(за серпень 2008 р.) в сумі 1773,2 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 177,32 грн.

Платіжним дорученням № 47 від 31.10.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 5822,58 грн., але відповідач спрямував кошти в уточнюючий розрахунок № 9600 від 11.09.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 4214,6 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 421,46 грн.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

          Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що відповідач помилково зарахував сплату позивачем поточних платежів з акцизного збору та з ПДВ в рахунок сплати за деклараціями №6570 від 17.07.2008 р., № 8997 від 20.08.2008 р., № 9596 від 11.09.2008 р. та уточнюючим розрахунком № 9600 від 11.09.2008 р. за квітень 2008 р.

          Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням – рішенням є безпідставним, внаслідок чого спірне податкове повідомлення – рішення підлягає визнанню нечинним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001351313\0\44069\10\15-16-23\2 від 05.12 .2008 р. суд зазначає наступне.

При огляді в судовому засіданні наявних в матеріалах справи платіжних доручень Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей», судом встановлено, наступне.

Платіжним дорученням № 0825 від 25.07.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 27.06.2007 р. в сумі 3862,86 грн., але відповідач спрямував кошти в декларацію № 4525 від 20.05.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 3608,85 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 721,77 грн.

Платіжним дорученням № 0826 від 25.07.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 18.12.2007 р. в сумі 5318 грн., але відповідач спрямував кошти в декларацію № 4525 від 20.05.2008 р. (за квітень 2008 р.) в сумі 5012,85 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 1002,57 грн.

Платіжним дорученням № 0829 від 25.07.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови Господарського суду Донецької області від 23.04.2007 р. в сумі 12373,3 грн., але відповідач спрямував кошти в декларацію № 4525 від 20.05.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 11194,55 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 2238,91 грн.

Платіжним дорученням № 0852 від 30.07.2008 р. позивачем сплачено акцизний збір відповідно до постанови суду від 03.06.2008 р. в сумі 2000 грн., але відповідач спрямував кошти в декларацію № 4525 від 20.05.2008 р.(за квітень 2008 р.) в сумі 1928,2 грн., застосувавши суму штрафу в розмірі 385,64 грн.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

          Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Суд зазначає, що відповідач помилково зарахував сплату позивачем поточних платежів з акцизного збору в рахунок сплати за декларацією № 4525 від 20.05.2008 р. за квітень 2008 р.

          Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням – рішенням є безпідставним, внаслідок чого спірне податкове повідомлення – рішення підлягає визнанню нечинним.

Суд вважає, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем були порушені принципи обґрунтованості та розсудливості.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позовні вимоги Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей».

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001321313\044066\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р., № 0001341313\0\44068\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р., № 0001351313\0\44064\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р., № 0001331313\0\44067\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р., № 0001361313\0\44069\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р., № 0001371313\0\44065\10\15-16-23\2 від 05.12.2008 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 9 квітня 2009 року.

Повний текст постанови складений 14 квітня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.