Постанова № 6827765, 16.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-501/09/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді Кірієнка В.О. при секретарі                                                  Ломиног А.М. за участю: представників позивача: Матюхіна І.Г.

представників відповідача: Панков К.М., Чучалов О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку про визнання недійсним податкових повідомлень – рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ДП „ Донецька вугільна енергетична компанія ” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку про визнання недійсним податкових повідомлень - рішення № 0000401312/0/13029/10/15-16-23/3 у сумі 2931862,77 грн. з податку на прибуток, № 0000391312/0/13028/10/15-16-23/3 у сумі 256980,79 грн., № 0000411312/0/13027/10\15-16-23/3 у сумі 39839,09 грн., № 0000421312/0/13026/10/15-16-23/3 у сумі 81,42 грн., № 0000431312/0/13025/10/15-16-23/3 у сумі 8224,88 грн., № 0000501312/0/13024/10/15-16-23/3 у сумі 83,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем були прийняті податкові повідомлення – рішення № 0000401312/0/13029/10/15-16-23/3, № 0000391312/0/13028/10/15-16-23/3, № 0000411312/0/13027/10/15-16-23/3, № 0000421312/0/13026/10/15-16-23/3, № 0000431312/0/13025/10/15-16-23/3, № 0000501312/0/13024/10/15-16-23/3, якими до позивача були нараховані за несвоєчасну оплату податків штрафні санкції на загальну суму 3237072,45 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки сплата податку на додану вартість проводилася підприємством з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, встановленого Постановою КМУ від 05.06.2000р. № 892 «Про заходи щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості» (зі змінами, які внесені Постановою КМУ від 07.03.2002р. № 270, про що вказував в платіжних документах. Відповідач самостійно здійснював залік отриманих коштів без урахування призначення платежу не зарахував ці кошти належним чином (відповідно до визначеного платником призначення платежу).

Просив визнати недійсним податкові повідомлення-рішення від 20.04.2007р. № 0000401312/0/13029/10/15-16-23/3, № 0000391312/0/13028/10/15-16-23/3, № 0000411312/0/13027/10/15-16-23/3, № 0000421312/0/13026/10/15-16-23/3, № 0000431312/0/13025/10/15-16-23/3, № 0000501312/0/13024/10/15-16-23/3

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що перевіркою ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» було встановлено порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв’язку з чим платником податків несвоєчасно сплачено узгоджено податкове зобов’язання з податку на прибуток із затримкою більш 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом у сфері оподаткування, податковий борг погашається попередньо перед погашенням податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, тобто операції в картках особового рахунку здійснюються у хронологічному порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань. Відповідач зазначив, що податковий орган в особі ОДПІ по роботі з ВВП у м.Донецьку на підставі діючого законодавства, здійснив застосування норм права передбачених п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5, п.п. 7.7. ст.. 7, п.п. 17.1.7 п.17 ст.17 Закону України № 2181, а саме виконав вищезазначені норми права, що виразилося у направленні суми, спрямованої платником податку на погашення поточного податкового зобов’язання з податку на прибуток при веденні оперативного обліку платежів цього платника, на погашення податкового боргу за інший податковий період з того ж самого податку у порядку календарної черговості його виникнення, а також прийняв спірні податкові повідомлення – рішення у відповідності норм діючого податкового законодавства. Крім цього, викладене вище, щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, підтверджується роз’ясненнями, затвердженими наказом ДПА України від 13.11.2002 року № 540. За несвоєчасну сплату у встановлені законодавством строки сум податкових зобов’язань (податковий борг) на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (за змінами та доповненнями) СПДІ по роботі з ВПП у м. Донецьку до позивача застосовані штрафні санкції, про що винесено податкове повідомлення – рішення. Поряд з цим представник відповідача під час розгляду справи надав клопотання, яким просив застосувати до відповідача ст. ст. 99, 100 КАС України у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду. Просили у задоволенні позову відмовити.

           Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, вважає встановленим наступне.

ДП «ДВЕК» є юридичною особою, створене на підставі Наказу Мінпаливенерго від 18.08.2004 року № 492, що здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого 01.09.2004 року.

Відповідач є платником податків та зборів, передбачених ЗУ «Про систему оподаткування.

Актом про результати невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності погашення податкових зобов’язань з податку на прибуток № 222/15-16-23/3/33161769 від 16.04.2007 року ДП «ДВЕК» встановлене порушення п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», відповідно до яких встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток на суму 6474144,89 грн. з затримкою більш 90 календарних днів граничного строку.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000401312/0/13029/10/15-16-23/3, № 0000391312/0/13028/10/15-16-23/3, № 0000411312/0/13027/10/15-16-23/3, № 0000421312/0/13026/10/15-16-23/3, № 0000431312/0/13025/10/15-16-23/3, № 0000501312/0/13024/10/15-16-23/3 від 20.04.2007 року відповідно до пп. 17.1.7 п.17.1 ст.7 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» за затримку більш ніж 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 6474144,87 грн. застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3237072,45 грн. - 50% від суми, щодо якої застосовується штрафна санкція.

          Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відповідачем у даному випадку доведена правомірність своїх дій, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1.11 ст. 1 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 4.1.4 п. «а» п.4.1 ст.4 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяцю.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.06.2006 року позивачем подані декларації з податку на прибуток (а.с.14-23), якою визначена сума податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 6474144,87 грн., що підтверджено копіями податкових декларацій.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 цього закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього закону для подання податкової декларації.

Таким чином, сплатити суму податкового зобов’язання по податковій декларації з податку на прибуток від 02.06.2006 року позивача повинен був з 02.06.2006 року по 12.06.2006 року.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст.ст. 16, 17 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» нараховуються пеня та штрафні санкції.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф відповідного розміру в залежності від терміну затримки.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Суд не погоджується з твердженням позивача щодо неправомірного нарахування відповідачем штрафної санкції на будь-яке зменшення по особистому рахунку платника податку, так як до уваги приймається лише фактична сплата податкових зобов'язань та напрямок платежу визначається з урахуванням п. 7.7 ст. 7 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та наказу ДПА України від 18.07.05 № 276 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», зареєстрованого в Мінюсті 02.08.05 р. за № 843/11123.

Крім того, позивач зазначив, що сплата податку на прибуток провадилася підприємством з поточного рахунку за спеціальним режимом використання згідно порядку, встановленого Постановою КМУ від 05.06.2000 року № 892 «Про заходи щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості» (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 07.03.2002 року № 270).

В пункті 7-1 Постанови КМУ від 05.06.2000 року № 892 «Про заходи щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості» визначений особливий порядок перерахування та ви користування сум ПДВ, а саме: суми податку на додану вартість, отримані від споживачів за поставлену вугільну продукцію, підприємства вугільної промисловості (далі - платник податку) перераховують не пізніше наступного операційного дня на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий у відповідній установі банку, для розрахунків з податку на додану вартість. У міру надходження коштів на зазначений поточний рахунок платник податку спрямовує їх на сплату податку на додану вартість в державний бюджет і на поточні розрахунки з постачальниками за поставлені в поточному місяці товари (роботи, послуги), необхідні для виробництва вугільної продукції, та з іншими кредиторами, визначеними пропорційно частці сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, належних до сплати в державний бюджет, та сум податку, належних до сплати постачальникам, за підсумками місяця, що передує місяцю, в якому проводився такий розподіл.

У підтвердження своїх доводів позивачем було надано суду платіжні доручення, якими позивачем сплачено податку на прибуток за призначенням платежу «згідно Постанови КМУ № 270 від 07.03.2002 рок». (а.с. 27-33)

Проте, позивачем не було надано доказів у підтвердження того, що підприємством було здійснено сплату податкового зобов'язання своєчасно, тобто у період з 02.06.2006 року по 12.06.2006 року та на повну суму узгодженого податкового зобов’язання по деклараціям з податку на прибуток від 02.06.2006р.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача порушення ст. ст. 4, 5, 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що в разі наявності у платника податку податкового боргу за попередні звітні періоди та узгодження ним податкових зобов’язань в наступних податкових періодах шляхом подання податкових декларацій, розрахунків, такий платник податку не може самостійно визначити черговість погашення таких зобов’язань.

Також суд зазначає, що згідно п.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На підставі п. 1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Представник відповідача надав суду відповідну заяву, якою просив застосувати річний строк звернення до суду.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем законно та обґрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, у зв’язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державного підприємства «Донецької вугільної енергетичної компанії» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, відмовити у повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 16 жовтня 2009 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кірієнко В.О.