Постанова № 6827656, 20.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-15726/09/0570

час прийняття постанови: 10 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі                                                   Лаккушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагальчувальна фабрика - 105», м. Донецьк

про стягнення заборгованості на виплату та доставку пенсій у розмірі 7 869 грн. 21 коп.

за участю представників:

від позивача: Ясінка В.В. – за дов. від 25 серпня 2009 року

від відповідача: Татькова В.А. – за дов.від 20 січня 2009 року

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька (надалі – Управління) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика – 105» про стягнення заборгованості на виплату та доставку пенсій у розмірі 7 869 грн. 21 коп.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час відкритого судового засідання вважає норми частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663).

Представник відповідача під час судового засідання позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав письмову заяву.

Вислухавши у відкритому судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика - 105» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31832110 .

Як встановлено судом, у відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Також слід зазначити, що стаття 1 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне т страхування» розкриває поняття страхових внесків – це кошті відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошті, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 2 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», витрати на виплату і доставку пільгових пенсій вважалися об’єктом оподаткування цим збором, який визначився за ставкою 100 відсотків від об’єкта оподаткування. Тобто витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в контексті вказаного вище Закону вважалися збором на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Втім, Закон України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на заг7альнообовязкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і в розумінні и цього Закону це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

           Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Органами Пенсійного фонду України були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які були надіслані Управлінням відповідачу.

Відповідно до пункту 6.8 вищезазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити за період з 1 червня по 1 вересня 2009 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за Списком № 2 у розмірі 7 869 грн. 21 коп. Відповідач зазначену суму не сплатив, у зв’язку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.

Крім того, під час судового засідання представником відповідача подана заява від 20 жовтня 2009 року про визнання суми заборгованості на виплату і доставку пенсій у 7869 грн. 21 коп., що складає суму позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика – 105» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 7 869 грн. 21 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика – 105» (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202 а, ЄДРПОУ 31832110, р/р 26005394613001, Красноармійська філія «ПриватБанк», МФО 335236) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька (83007, м. Донецьк, вул. Жмури, 1, ЄДРПОУ 21955766, р/р 256073012002 у ДОУ ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 335106) заборгованість на виплату та доставку пенсій у розмірі 7 869 грн. 21 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 20 жовтня 2009 року в присутності представника позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Абдукадирова К.Е.