Рішення № 68275102, 09.08.2017, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/11/17

Провадження №2/193/107/17

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

09 серпня 2017 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді Шумської О.В.

при секретарі Мельниковій Т.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1" ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 районної державної адміністрації Дніпропетровської області(відділ реєстраційної служби), про захист права оренди на земельну ділянку.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регул» звернулося з позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби ОСОБА_6 районного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди та визнання права оренди на земельну ділянку.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що державним реєстратором Реєстраційної служби ОСОБА_6 районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_7 не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями оскільки на момент державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ОСОБА_5 це майнове право оренди вже зареєстровано за позивачем. Отже, дії відповідача з приводу повторної державної реєстрації права оренди земельних ділянок за іншою особою (ОСОБА_5А.) є протиправними та підлягають скасуванню.

Також позивач просить на підставі ст.27 Закону України «Про оренду землі», ст.152 Земельного кодексу України ст.ст. 392, 396 ЦК України, здійснити захист права оренди земельної ділянки шляхом визнання за позивачем права оренди на земельну ділянку, загальною площею 7,930 га відповідно до державного акту на право власності на землю серія ІІ-ДП №038295, виданий та зареєстрований ОСОБА_6 райдержадміністрацією за №321 від 20.03.2001, кадастровий номер 1225286600-02-004-0238.

06 липня 2017 року представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подав до суду заперечення проти позову.

06 липня 2017 року представник відповідача ОСОБА_6 районної державної адміністрації (відділ реєстраційної служби) подав до суду заперечення проти позову.

В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти позову заперечував. Просив відмовити з задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_6 районної державної адміністрації (відділ реєстраційної служби) в судовому засіданні проти позову заперечував. Просив відмовити з задоволенні позовних вимог.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що 01.09.2010 року між Позивачем та ОСОБА_8 (надалі - Орендодавець) було укладено договір оренди землі №2 (далі - Договір №2), згідно умов якого Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7-11). Земельна ділянка розташована на території Ордо-Василівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

Позивач отримав в оренду земельну ділянку загальною площею 7,930 га відповідно до державного акту на право власності на землю серія ІІ-ДП №038295, виданий та зареєстрований ОСОБА_6 райдержадміністрацією за №321 від 20.03.2001, кадастровий номер 1225286600-02-004-0238 (п. 2 Договору №2, акт передачі-прийому земельної ділянки, переданої в оренду відповідно до договору оренди землі від 20.11.2009 року)(а.с.12-13).

18 травня 2011 року вказаний вище Договір був зареєстрований у відділі Держкомзему у ОСОБА_6 районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за №122528664000168.

У відповідності до п. 8 Договору №2, строк оренди складає 10 (десять) років з 01.09.2010 по 01.09.2020.

27 серпня 2012 року помер орендодавець - ОСОБА_8, а права на нерухоме майно, а саме на орендовану Позивачем земельну ділянку отримала на підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4(а.с.14).

14.05.2014 року рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди землі №2 від 01.09.2010 року - залишені без задоволення, договір визнаний чинним.

16.09.2014 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційна скарга ОСОБА_4 залишена без задоволення, рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2014 без змін.

20.07.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби ОСОБА_6 районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_7 прийнято заяву від ОСОБА_5 про реєстрацію договору оренди земельної ділянки загальною площею 7,930 га, кадастровий номер 1225286600-02-004-0238, та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 23147910 від 25.07.2015 здійснено державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за іншим орендарем ОСОБА_5

Позивачем було направлено запит вих. №02/10-15/04 від 02.10.2015 до Відділу Держземагантства у ОСОБА_6 районі Дніпропетровської області про надання інформації щодо зареєстрованого права оренди вказаної земельної ділянки за Позивачем.

У відповіді на запит (вих. №27-420-0.52174\2-15 від 07.10.2015) Відділ Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі Дніпропетровської області повідомив, що 18.05.2011 було проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1225286600-02-004-0238 між ОСОБА_8 та ТОВ Регул, договір укладено на 10 (десять) років.

Угода про розірвання чи про припинення зазначеного Договору між Позивачем та власником земельної ділянки не укладалися. Рішення суду щодо припинення чи розірвання зазначеного Договору не приймалося.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно вимог ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 року.

Згідно із ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Розділом ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень №1878-VI від 11.02.2010 року встановлено, що до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Як встановлено з наявних матеріалів справи, договір оренди землі ТОВ Регул був зареєстрований відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент проведення такої реєстрації, у відділі Держкомзему у ОСОБА_6 районі, про що вчинено відповідні записи.

В силу вимог приписів ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для виконання покладених на нього обов'язків державний реєстратор, в тому числі:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

- приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

- разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

- під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Статтею 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Таким чином, Державний реєстратор перед проведенням реєстрації має встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а у разі потреби має вимагати подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Додатково слід вказати на роз'яснення Державної реєстраційної служби України, яка у своєму листі № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами, вказує, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно відповіді Відділу Держемагентсва в ОСОБА_6 районі Дніпропетровської області підтверджена реєстрація договорів між ТОВ Регул та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8.

Сторонами даний факт не заперечувався.

Таким чином, невикористання належним чином наданих Державному реєстратору повноважень, зокрема щодо направлення запиту до органів держземагентства про отримання правовстановлюючого документу (договору оренди земельної ділянки), нез'ясування вищевказаних обставин, призвело до прийняття помилкових рішень, якими було порушено права ТОВ Регул за укладеними раніше та діючими договорами оренди, які не припинено і не визнано недійсними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОСОБА_6 районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_7 №23147910 від 25.07.2015 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована: Дніпропетровська область, Софіївський район, сільська рада Ордо-Василівська, кадастровий номер земельної ділянки 1225286600-02-004-0238, за ОСОБА_5 є незаконним та підлягає скасуванню.

Згідно вимог ст.27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними обєднаннями та організаціями.

Також у відповідності до вимог ст.396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 (Захист права власності) цього Кодексу.

Згідно вимог ч.2 ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до вимог ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та керуючись наведеними вище нормами чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Регул підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 74, 76, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Регул" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 районної державної адміністрації Дніпропетровської області(відділ реєстраційної служби), про захист права оренди на земельну ділянку задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОСОБА_6 районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_7 №23147910 від 25.07.2015 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована: Дніпропетровська область, Софіївський район, сільська рада Ордо-Василівська, кадастровий номер земельної ділянки 1225286600-02-004-0238, за ОСОБА_5.;

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Регул» право оренди на земельну ділянку, загальною площею 7,930 га відповідно до державного акту на право власності на землю серія ІІ-ДП №038295, виданий та зареєстрований ОСОБА_6 райдержадміністрацією за №321 від 20.03.2001, кадастровий номер 1225286600-02-004-0238;

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 судовий збір в сумі 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Софіївського районного

суду Дніпропетровської області ОСОБА_11