Ухвала суду № 68274028, 11.08.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5266/17

(1-кс/199/763/17)

УХВАЛА

11.08.2017 року м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Скрипник О.Г., при секретарі Свириденко І.С., за участю прокурора Федика О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого, про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2017 року до суду надійшло клопотання заступника начальника СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно.

Клопотання обґрунтовується тим, що 27.07.2017 року до ЧЧ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що невідомі особи вчинили дії направлені на зміну права власності житлової квартири № 286, яка розташована за адресою м. Дніпро, проспект Слобожанський, 1, яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 31А-16 від 20.05.2016 року.

Згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно № 93163247 від 28.07.2017 року встановлено, що 19.07.2017 року о 13:27 годин державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло без номеру, виданого 12.03.1993 року Виконкомом міської ради, Дніпропетровської області провів державну реєстрацію (з відкриттям розділу), індексний номер 36289422 від 25.07.2017 року за громадянином ОСОБА_4, реєстраційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 паспорт громадянина України № АО199440 від 24.04.2014 року виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, розмір частки 0.

Згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно № 93163247 від 28.07.2017 року встановлено, що 26.07.2017 року приблизно о 15:06 годині приватний нотаріус ОСОБА_5, Дніпровського міського нотаріального округу, посвідчив договір купівлі продажу серія та номер НМЕ № 809428 зареєстрований в реєстрі № 679 від 26.07.2017 року, на підставі рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень № 363212805 від 26.07.2017 року за громадянкою ОСОБА_6, ШТТ НОМЕР_2 паспорт громадянина України серія та номер АН710420 від 06.06.2008 року Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області.

Так, на підставі ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, слідчим СВ АНД ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області 10.08.2017 року проведено огляд приміщення за адресою: м. Дніпро, пр. Пушкіна, 6, приміщення 14, де здійснює нотаріальну діяльність приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5.

В ході огляду вилучено наступні документи: оригінал договору купівлі-продажу квартири № 286, яка розташована за адресою м. Дніпро, проспект Слобожанський, 1; завірена копія паспорта серія та номер АО 199449; завірена довідка ІПН НОМЕР_1; завірена довідка ІПН НОМЕР_2; оригінал довідки про склад сімї №4799; оригінал свідоцтва про право власності на житло від 12.03.93; оригінал заяви від 26.07.2017 року; копія витягу (номер інформаційної довідки №92911539); копія з Державного реєстру №52968710; оригінал звіту про оцінку майна, ідентифікаційний номер за 2039116_26072017_ZV-170726034 на 28 аркушах; копія квитанції №0.0.815829293.1 від 26.07.17.

Вищевказаним оглядом встановлено, що вилучені документи можуть мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки вони можуть бути засобом вчинення кримінального правопорушення, та можуть бути засобом збереження ознак вчиненого кримінального правопорушення, тому існує реальна загроза їх зникнення або пошкодження та настання інших наслідків, які можуть перешкоджати у кримінальному провадженні.

Оригінали вказаних документів мають значення для встановлення: обставин реєстрації права власності на право власності на житло квартири № 286, яка розташована за адресою м. Дніпро, проспект Слобожанський, 1; причетності службових осіб до скоєння кримінального правопорушення; обставин вчинення кримінального правопорушення (його часу, місця, способу).

У разі неотримання доступу до оригіналів вказаних документів з можливістю їх вилучення, в ході здійснення досудового розслідування слідство буде позбавлене можливості провести судові криміналістичні експертизи, оскільки копії документів не дають змогу визначити особливості нанесення рукописного тексту, відтисків печаток та інших елементів, дослідження яких має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до методичного листа Міністерства юстиції України «Окремі особливості проведення технічних експертиз та документів та почеркознавчих експертиз, у тому числі комплексних, технічних зображень документів», затвердженого рішенням спільного засідання секцій судово-технічної та почеркознавчої експертиз, до «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої МЮ України за №53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), почеркознавчі та технічні експертизи проводяться тільки за наявності оригіналів документів.

Судом заслухано прокурора та досліджено додані до клопотання документи.

З метою забезпечення арешту майна, суд розглядає вказане клопотання, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, тобто без повідомлення власника майна.

Суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

За ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного.

Предмети, що матеріальні обєкти, які, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, з урахуванням вимог ст. 98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна єп. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів.

Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним з завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є власником зазначеного майна.

Арешт майна не тягне за собою непоправного обмеження охоронюваних законом прав та законних інтересів власника зазначеного майна.

Суд вважає обґрунтованими доводи слідчого про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Зокрема, арешт переліченого майна є необхідним та достатнім для запобігання можливості його подальшого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На підставі викладеного, клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання заступника начальника СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1Г про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Накласти арешт на оригінал свідоцтва про право власності на житло від 12.03.93.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий суддя О.Г. Скрипник