Ухвала суду № 68273672, 11.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 серпня 2017 року м. Київ К/800/27915/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 24 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції Зміївського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Мусієнка Дмитра Олексійовича про визнання неправомірною бездіяльності, -

в с т а н о в и в :

4 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнень позовних вимог) визнати протиправною бездіяльність старшого сектору реагування патрульної поліції Зміївського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Мусієнка Дмитра Олексійовича щодо невірно вказаного часу складання протоколу (замість неправильного вказаного поліцейським часу 10 год 00 хв вказати правильний час - 15 год 00 хв) відносно нього за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення; щодо несвоєчасного повідомлення про пригоду до чергової частини Зміївського відділення поліції (необхідно вказати час 12 год 00 хв, тобто час, коли поліцейські прибули на місце, а не час 15 год 40 хв, коли він особисто зателефонував до чергової частини); щодо не притягнення іншого учасника пригоди - водія автомобіля Мазда ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мало місце 1 липня 2017 року на автошляху Таранівка - Зміїв, що привело його до моральних страждань через несправедливість та могло призвести до безпідставного звинувачення лише його у пригоді з обов'язком відшкодувати шкоди страховикам та ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 1 липня 2016 року близько 10 год 00 хв позивач виїхав разом із своїм сином ОСОБА_5 на автомобілі «DYDF», державний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності з 24 вересня 2013 року, з с. Таранівка до м. Змієва. О 10 год 20 хв, проїхавши поворот на тубдиспансер, через 10 метрів за поворотом назустріч позивачу виїхав автомобіль Мазда-6, державний номер НОМЕР_2, водій якого, як стверджує позивач, або відволікся або об'їжджав ями на дорозі, проте раптово виїхав на зустрічну смугу руху і автомобілі вдарилися дзеркалами, що знаходяться на дверях водія. Автомобілі зупинились, водій Мазди ОСОБА_3 викликав поліцію, яка приїхала біля 12 год. Позивач вказує, що його автомобіль їхав впритул до правого краю проїжджої частини - асфальтової дороги, ширина дороги якої була 5,5 м, а дорожня розмітка ледве видна - стара переривиста лінія, що розділяє зустрічні смуги для руху.

Також позивач вказує на те, що оформленням займався старший інспектор сектору реагування патрульної поліції Зміївського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Мусієнко Дмитро Олексійович, який склав схему місця події, відібрав пояснення та склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаючи, що позивачем порушено Правила дорожнього руху - не обрано безпечного інтервалу при зустрічному роз'їзді та скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого були пошкоджені транспортні засоби.

Враховуючи викладене, позивач не погоджується з тим, що номер реєстрації пригоди у черговій частині поліції м. Змієва - 3940 зареєстровано о 15 год 40 хв, проте, як стверджує позивач, це є саме той час, коли він дзвонив до відділення поліції про неправомірні дії працівників поліції, та лише після цього пригода була зареєстрована. Також позивач не погоджується з протоколом та вважає його незаконним, оскільки пригода сталася о 10 год 20 хв, зареєстрована у черговій частині о 15 год 40 хв, а протокол датовано о 10 год 00 хв того ж дня 1 липня 2016 року, тобто інспектор більше трьох годин не повідомляв до чергової частини про дорожню пригоду. Крім того, позивач стверджує, що інспектор безпідставно вилучив у нього посвідчення водія та вручив тимчасовий дозвіл на право керування, термін дії якого закінчився 30 вересня 2016 року.

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 24 травня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Так, судами встановлено, що біля 10 год 00 хв 1 липня 2016 року на автошляху Зміїв - Таранівка відбулась дорожньо-транспортна пригода між автомобілем «DYDF» з реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобілем «Мазда-6» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3

У зв'язку з вказаною дорожньо-транспортною пригодою 1 липня 2016 року старшим інспектором сектору реагування патрульної поліції Зміївського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Мусієнком Дмитром Олексійовичем був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №125513 стосовно позивача.

Постановою Зміївського районного суду Харківської області від 13 березня 2013 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ОСОБА_3 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 цього Кодексу у зв'язку зі спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішенням суду підтверджено те, що 1 липня 2016 року о 10 год 00 хв водії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 порушили Правила дорожнього руху та скоїли зіткнення автомобілів, якими вони керували. Також рішення суду встановлено у їх діях невідповідність вимогам пункту 12.3 (водій ОСОБА_1) та пункту 10.1 (водій ОСОБА_3) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з необґрунтованості та безпідставності позовних вимог, а також з того, що спірними діями відповідача ніяким чином не було порушено прав позивача.

Також апеляційний суд виходив з того, що ні в адміністративному позові, ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні суду позивачем так і не було конкретизовано та сформульовано в чому саме виразилося порушення передбачених Конституцією та законами України прав, свобод та охоронюваних інтересів у сфері публічно-правових відносин у зв'язку із несвоєчасним повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до чергової частини Зміївського відділення поліції та не притягнення водія ОСОБА_3 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційний суд виходив з того, що дії відповідача ніяким чином не порушують права позивача, оскільки не породжують, не змінюють та не припиняють його права і обов'язки саме у сфері публічно-правових відносин. Крім того, від вказаних вище дій відповідача жодних негативних наслідків (або шкоди) для позивача не настало.

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо невірно вказаного часу складання протоколу, несвоєчасного повідомлення про пригоду до чергової частини Зміївського відділення поліції та не притягненням до адміністративної відповідальності за скоєння дорожньо-транспортної пригоди водія ОСОБА_3

Крім того, позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо не повернення йому вилученого водійського посвідчення.

Також позивач посилається на безпідставність доводів апеляційного суду про те, що спірними діями відповідача ніяким чином не було порушено його права у сфері публічно-правових відносин, оскільки позивач один був притягнутий до адміністративної відповідальності, що завдало йому моральної шкоди, водій ОСОБА_3 проходив у справі як свідок та до адміністративної відповідальності притягнутий не був.

Проте із вказаними доводами позивача ОСОБА_1 погодитись не можна з огляду на те, що судами встановлено притягнення водія автомобілю Мазда ОСОБА_3 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху, а тому доводи позивача про не притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності є протиправними.

Крім того, касаційний суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дії відповідача ніяким чином не порушують права позивача, оскільки не породжують, не змінюють та не припиняють його права і обов'язки саме у сфері публічно-правових відносин. Оскаржувані позивачем дії відповідача жодних негативних наслідків (або шкоди) для нього не мали, позивачем не конкретизовано та сформульовано в чому саме виразилося порушення передбачених Конституцією та законами України прав, свобод та охоронюваних інтересів у сфері публічно-правових відносин у зв'язку із несвоєчасним повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду поліції та не притягнення іншого водія ОСОБА_3 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про відмову в задоволенні позову.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 24 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції Зміївського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Мусієнка Дмитра Олексійовича про визнання неправомірною бездіяльності, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець