Ухвала суду № 68273600, 09.08.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 року м. Київ К/800/13449/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України

на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 02 грудня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року

у справі № 163/2713/15-а

за позовом ОСОБА_4

до Волинської митниці Державної фіскальної служби України

про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України, у якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 1343/20508/2015 від 07.10.2015 року та закрити провадження в справі.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 02 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС України Терещука Юрія Вікторовича в справі про порушення митних правил № 1343/2050/2015 від 07.10.2015 року про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Волинська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені рішення скасувати та прийняти нове рішенням, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 16.04.2015 року через митний пост «Доманове» Волинської митниці ввіз на митну територію України автомобіль «Ніссан Прімера», польський номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, в режимі транзиту.

Відповідно до ч.1 ст.195 Митного кодексу України позивач повинен був вивезти автомобіль за межі митної території України до 26.04.2015 року, проте цього не зробив.

Волинською митницею Державної фіскальної служби України 14.05.2015 року за вихідним № 67/21-509 на адресу позивача направлено лист з пропозицією прибути на митний пост «Доманове» для надання пояснень стосовно причин та обставин не вивезення автомобіля і вирішення питання про складання протоколу про порушення митних правил. Аналогічне повідомлення направлено відповідачем на адресу позивача 19.06.2015 року за № 67/21-645, яке отримано позивачем 19.06.2015 року, про що свідчить підпис в поштовому повідомленні.

28.09.2015 року за відсутності позивача складено протокол про порушення митних правил за ознаками ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. У той же день за вихідним номером 67/21-1141 на адресу позивача направлено копію протоколу з повідомленням про його розгляд 07.10.2015 року Волинською митницею ДФС за адресою: село Римачі Любомльського району Волинської області.

07.10.2015 року заступником начальника Волинської митниці ДФС винесено оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у перевищенні 10-денного строку транзитного перевезення автомобіля та за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням заступника начальника Волинської митниці ДФС щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавством чітко визначені умови звільнення особи від відповідальності за порушення вказаних вище митних правил, зокрема обставини непереборної сили, про які позивач вчасно повідомив митний пост «Ковель» Волинської митниці ДФС, а тому були відсутні підстави для винесення спірної постанови.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

У частині 1 статті 95 Митного кодексу України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положень частини 2 статті 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у ст.192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до статті 192 Митного кодексу України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

За приписами «Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Згідно положень п. 5 Розділу 8 вказаного Порядку якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 21 квітня 2015 року письмово повідомив митний пост «Ковель» Волинської ДФС про обставини непереборної сили, які унеможливлюють виконання вимог ст. 95 Митного кодексу України. Позивачем зазначено про перебування автомобіля «Ніссан Прімера», польський номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1 ввезеного ним 16 квітня 2015 року на територію України у режимі транзиту на ремонті, що підтверджується довідками від 20.04.2015 року та від 27.10.2015 року, виданими суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6, який має право на ремонт автомобілів на станції технічного обслуговування, де перебував автомобіль позивача на ремонті за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська, 150.

Враховуючи наведене, позивачем дотримано вимоги «Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981 щодо інформування митного органу про потрапляння транспортного засобу під дію обставин непереборної сили.

Відповідно до положень п. 2.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних перевезень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 року № 1066, який зареєстрований в Міністерстві юстиції 19.12.2012 за № 2120/22432 якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер ДКПТ.

Митний орган, до якого звернувся перевізник, протягом цієї самої доби вносить до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України відомості (дату та номер реєстрації звернення митним органом) про факт наявності звернення та каналами електронного зв'язку інформує митницю відправлення і митницю призначення про обставини події, місцезнаходження товарів та транспортного засобу.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що митним органом, а саме митним постом «Ковель» Волинської ДФС, після надходження 21.04.2015 року повідомлення позивача про обставини непереборної сили, які унеможливлюють виконання вимог ст. 95 Митного кодексу України не виконано вимоги п. 2.2. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних перевезень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 року № 1066, а саме - не внесено до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України відомості про факт наявності звернення позивача та не поінформовано каналами електронного зв'язку митницю відправлення і митницю призначення про обставини події та місцезнаходження транспортного засобу позивача.

Згідно положень частини 1 статті 460 Митного кодексу України вчинення порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст. 469, ст. 470, ч. 3 ст. 478, ст. 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Оскільки обставини здійснення ремонту транспортного засобу позивача підтверджується довідками від 20.04.2015 року та від 27.10.2015 року, виданими суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6, а позивач у відповідності до положень ст. 192 Митного кодексу України 21.04.2015 року повідомив найближчий орган доходів і зборів про обставини події та місцезнаходження транспортного засобу до закінчення встановленого строку транзитного перевезення, порушення позивачем митних правил відповідно до ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

З огляду на наведене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України - відхилити.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 02 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі № 803/2757/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді