Ухвала суду № 68273063, 14.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/6411/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Кухтея Р.В., Яворського І.М.,

за участі секретаря судових засідань Гром І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Калушстальбуд» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Калушстальбуд» до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Калушстальбуд» звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0005071201 від 31.08.2016р. та №0008081540 від 01.12.2016р.

В обґрунтування позову товариство зазначило, що податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням статті 86 Податкового кодексу України, тому підлягають скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування зазначив, що суд не досліджував обставин порушення строків винесення оскаржуваних рішень за наслідками проведеної перевірки, що призвело до порушення вимог ст. 86 ПК України та не дав оцінки порушеній процедурі прийнятих рішень.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калушстальбуд" зареєстроване 10.03.2010 року як юридична особа та з 30.09.2010 року є платником податку на додану вартість.

Калуською об»єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на підставі п.п.20.4 ст. 20, п.п. 75.1.1 ст. 75, ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку ТзОВ Калушстальбуд щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, за результатами якої складено Акт № 723/1201/36403176 від 31.08.2016 р.

За висновками перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги ст.57 ПК України від 02.12.2010р., а саме несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість та відповідно передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України відповідальність платника за дане порушення.

На підставі Акту перевірки Калуською ОДПІ в цей же день, а саме 31.08.2016р. винесено податкові повідомлення рішення №0005061201 та №000507120, які одночасно з актом перевірки отримано товариством 07.09.2016р.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ГУ ДФС в Івано-Франківській області, рішенням від 16.11.2016 р. №3188/10/09-19-04-14 скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення №0005071201 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від № 0005061201 скасовано в частині визначення суми грошового зобов'язання в розмірі 2634,97 грн.

У звязку з скасуванням в частині визначення суми грошового зобов'язання - 2634,97 грн за штрафною санкцією з податку на додану вартість податкового повідомлення-рішення №0005061201 від 31.08.2016 року, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0008081540 від 01.12.2016 року.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із скаргою до ДФС України. За результатами розгляду скарги ДФС України було винесено рішення від 02.12.2016 року №1919/6/99-99-11-03-01-25, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а прийняті податкові повідомлення - рішення з урахуванням рішення прийнятого за розглядом первинної скарги - без змін.

В подальшому, податкові повідомлення-рішення №0005071201 від 31.08.2016 та №0008081540 від 01.12.2016 було оскаржено позивачем в судовому порядку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що податковим органом не було порушено норм податкового законодавства, оскільки правомірно нараховано штрафні санкції виключно за період з дати виникнення податкового боргу по дату укладення договору про розстрочення податкового боргу з дотримання приписів статті 126 ПК України.

Такий висновок є належним, відповідає обставинам справи з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, визначені Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, відповідно до приписів п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом.

Контролюючі органи згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

З огляду на зміст та підстави прийняття спірного податкового повідомлення-рішення такі дії з аналізу даних системи електронного адміністрування ПДВ підпадають під поняття проведення камеральної перевірки. Так, відповідно до підп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального вважається камеральною.

Відповідно до абзацу першого п. 113.3 ст. 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) ППР. (п.116.1.ст.116 ПК України)

Згідно з вимогами п. 86.8 ст. 86 ПК України ППР приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про те, що прийняттю податкового повідомлення-рішення обов'язково має передувати складання акту відповідної перевірки.

Згідно з абзацом першим п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Проаналізувавши викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що результати камеральної перевірки обов'язково повинні оформлюватися відповідним актом в разі виявлення контролюючим органом правопорушення, яке вчинене платником податків.

Строки сплати податку визначені ст.31 ПК України, зокрема, відповідно до п.31.1. ст.31 строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктами 32.1, 32.2 статті 32 ПК України визначено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно п.36.1. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.111.2, ст.111 ПК України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1ст.14 ПК України податковий борг-сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПКУ погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Тобто, датою погашення податкового боргу є день зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 цього Кодексу.

Також, за змістом п.100.2 ст.100 ПК України платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

В силу п.100.1 ст.100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 100.13 ст.100 Кодексу).

Відповідно до п.100.6 ст.100 ПК України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Пунктом 126.1. статті 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно розрахунків штрафних санкцій контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням №0005071201 від 31.08.2016р. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість та податковим повідомленням-рішенням №0008081540 від 01.12.2016 р. зобов»язано позивача сплатити штраф у розмірі 10%, оскільки, грошові зобов'язання щодо розстрочених за договором № 1/09-06-23-15 від 24.03.2015 сум були сплачені позивачем із затримкою менш ніж 30 календарних днів та більше ніж 30 календарних днів.

Так, рішенням № 1/1054/09-06-23-15 від 24.03.2015 року Калуської ОДПІ вирішив надати під проценти розстрочення податкового боргу з 24.03.2015 по 28.12.2015 року. Згідно договору № 1/09-06-23-15 від 24.03.2015 року про розстрочення контролюючий орган надає платнику (позивачу) розстрочення сплати податкового боргу по податку на на додану вартість в сумі 74755 грн терміном з 23.03.2015 року по 28.12.2015 року.

Сума податкового боргу 74755 грн визначена: податковою декларацією за листопад 2014 р. №9073641547 (сума грошового зобов»язання 20271 грн) із граничним строком сплати 30.12.2014; податковою декларацією за грудень 2014 р. №9078137358 (сума грошового зобов»язання 8251 грн) із граничним строком сплати 30.01.2015; податковою декларацією за січень 2015 рік (суму грошового зобов»язання визначено 27433 грн) із граничним строком сплати 02.03.2015; податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2015 року № 00000971501 (сума грошових зобов'язань 18800 грн).

Штрафні санкції за не своєчасну сплату грошового зобов»язання по декларації за листопад 2014 року застосовано за період 31.12.2014 року по 24.03.2015 року в розмірі 20 % за затримку сплати грошового зобовязання більше 30 календарних днів.

За декларацією грудня 2014 року штрафні санкції за не своєчасну сплату грошового зобов»язання визначено за період 31.01.2015 року по 24.03.2015 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов»язання більше 30 календарних днів.

При визначені штрафних санкцій по декларації за січень 2015 року застосовано за період 03.03.2015 року по 24.03.2015 та визначено штрафну санкцію в розмірі 10 % за затримку сплати грошового зобов»язання до 30 календарних днів.

Отже відповідачем нараховано штрафні санкції за період з дати виникнення податкового боргу по дату укладення договору про розстрочення суми податкового боргу за 24.03.2015 року.

Також встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення №0005071201 від 31.08.2016 на суму 94793,82 грн та податкового повідомлення-рішення №0008081540 від 01.12.2016 на суму 14448,90 грн. податковим органом було нараховано підприємству штрафну санкцію по сумах розстрочених відповідно до договору № 1/09-06-23-15 від 24.03.2015 року за період з дати виникнення податкового боргу по дату укладення договору про розстрочення суми податкового боргу -24.03.2015 року.

Щодо покликання апелянта на ту обставину, що стороною відповідача при прийнятті оскаржуваних рішень не було дотримано процедури визначеної ст.86 ПК України, а саме порушення строків винесення оскаржуваних рішень за наслідками проведеної перевірки, то колегія суддів вважає, що дане порушення не є безумовною підставою для скасування даних рішень податкового органу.

Одночасно необхідно зазначити, що невідповідність строків прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не впливає на правильність визначення податкового зобов'язання, не спростовує факту порушення позивачем вимог ПК України, а тому не може бути єдиною підставою для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160 ч.3, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У ХВ А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Калушстальбуд» залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 року у справі №809/316/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді І. О. Яворський Р. В. Кухтей

Повний текс виготовлено 15.08.2017р.