Ухвала суду № 68273019, 14.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Кухтея Р.В., Яворського І.О.

за участі секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на додаткову постанову Франківського районного суду міста Львова від 21 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова (далі - Управління) про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання провести обчислення пенсії за вислугою років за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Франківського районного суду міста Львова від 27.04.2016 вказаний адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакціях Закону України від 05.10.1995 № 358/95-ВР та Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) (далі - Закону №1789-XII). Скасовано рішення відповідача від 23.02.2016 про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону №1789-XII. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова провести обчислення ОСОБА_2 пенсії за вислугою років за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-XII (в редакціях Закону України від 05.10.1995 № 358/95-ВР та Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 17.02.2016, виходячи з розміру пенсії 90 % від суми щомісячного заробітку.

17.02.2017 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткової постанови.

Додатковою постановою Франківського районного суду м. Львова від 21.02.2017 зобов'язано відповідача провести обчислення пенсії позивачу за вислугою років за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-XII з 17.02.2016 року, тобто з дати звернення, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку без обмежень та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова забезпечити виплату пенсії ОСОБА_2 за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-XII (в редакціях Закону України від 05.10.1995 № 358/95-ВР та Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 17.02.2016 року, тобто з дати звернення за такою.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження від 23.06.2017 проведено заміну відповідача на його правонаступника Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова.

Не погоджуючись з додатковою постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що судом при винесенні даної постанови судом порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вважає оскаржувану постанову безпідставною і такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає скасуванню. Просить оскаржувану додаткову постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з заявою про прийняття додаткової постанови.

Приймаючи додаткову постанову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постановою Франківського районного суду м.Львова від 27.04.2016 року було задоволено позов ОСОБА_2, однак судом при прийнятті постанови не було вирішено всі позовні вимоги, то суд прийшов до висновку, що слід постановити додаткову постанову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.3 ч.1 ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що при ухваленні постанови від 27.04.2016 не було вирішено позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Управління провести обчислення пенсії за вислугою років за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII з 17.02.2016, тобто з дати звернення, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку без обмежень та щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова забезпечити виплату пенсії позивачу за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакціях Закону України від 05.10.1995 № 358/95-ВР та Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 17.02.2016, тобто з дати звернення за такою.

Оскільки постановою Франківського районного суду м.Львова від 27.04.2016 було позов задоволено, однак судом при прийнятті постанови не вирішено позовну вимогу, заявлену позивачем щодо зобов'язання Управління провести обчислення пенсії за вислугою років за останні 24 календарні місяці роботи відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII з 17.02.2016, тобто з дати звернення, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку без обмежень та щодо зобов'язання Управління забезпечити виплату пенсії позивачу за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (в редакціях Закону України від 05.10.1995 № 358/95-ВР та Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ) з 17.02.2016, тобто з дати звернення позивача за такою, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про ухвалення додаткової постанови.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи зі змісту апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому оскаржувану додаткову постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 168, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Львова залишити без задоволення.

Додаткову постанову Франківського районного суду міста Львова від 21 лютого 2017 року у справі № 465/1669/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

судді І.О. Яворський

Р.В. Кухтей

Повний текс виготовлено 15.08.2017р.