Ухвала суду № 68272821, 14.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 754/8133/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гругуль О.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

14 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій державного виконавця Шабанова В.В. неправомірними та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 14.06.2017 року ВП №53054281 про накладення штрафу на Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у розмірі 10 200 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року позовну заяву було повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення позову, виходив з того, що вказана справа не підсудна цьому суду.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби встановлені статтю 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами частини 1 статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду № 3 від 13.12.2010, «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» визначаючи предметну та територіальну підсудність справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, судам необхідно враховувати, що за приписами пункту 5 частини першої статті 18, частини шостої статті 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадженні.

Справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконавчих документів, виданих цими судами в інших справах, крім передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 КАС України, підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними судами, які видали виконавчий лист, у разі звернення сторін виконавчого провадження.

З аналізу вказаних норм вбачається, що справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконавчих документів, виданих місцевим загальним судом, за позовами сторін виконавчого провадження, підлягають розгляду відповідним місцевим загальним судом як адміністративним судом

Частиною п'ятою статті 18 КАС України, яка визначає предметну підсудність, передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах спірних правовідносин позивач є боржником, тобто стороною виконавчого провадження.

Враховуючи, що позивач є стороною виконавчого провадження, а також беручи до уваги те, що предметом оскарження є дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження №53084281 (боржник - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) по виконавчому листу Деснянського районного суду м. Києва, виданому 03.10.2014 року в адміністративній справі №2а-1948/11 та скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу в рамках цього виконавчого провадження, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа підсудна Деснянському районному суду м. Києва, як адміністративному суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 18, 165, 181, 195, 199, 204, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2017 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Чаку Є.В.

Файдюк В.В.