Постанова № 68272142, 15.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 р. № 820/3298/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Хмелівській Н.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу № 224-50 від 13.03.2017 р.; визнати протиправними дії відповідача, направлені на стягнення грошових коштів з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС - 1» на виконання Податкової вимоги № 224-50 від 13.03.2017 р. та утриматися від будь - яких дій, направлених на подальше стягнення грошових коштів з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС - 1» на виконання податкової вимоги № 224-50 від 13.03.2017 р; зобов'язати відповідача привести у відповідність дані податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС-1» шляхом зменшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень.

Обґрунтовуючи поданий позов позивач зазначив, що свої зобовязання зі сплати податку на прибуток за 1 квартал 2016 року він виконав у повному обсязі, надавши до обслуговуючого банку платіжні доручення на суму 10 000 000,00 грн, які були прийняті банком до виконання. Проте, через невиконання банком своїх обовязків з перерахування прийнятих коштів до Державного бюджету, податковим органом (Центральна ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області) було віднесено узгоджену суму бюджетних зобовязань до податкового боргу платника - ТОВ «Сіріус 1» та виставлено податкову вимогу № 4929-17 на суму податкового боргу з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року у розмірі 6367368,60 грн. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2016р. по справі №820/2915/16 вказана податкова вимога була скасована. Суд апеляційної інстанції вказану постанову в частині скасування податкової вимоги залишив без змін та зазначив в постанові від 22.11.2016р., що після скасування податкової вимоги у податкового органу виникає обовязок привести у первинний стан податковий облік платника податків. Проте, Центральна ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області рішення суду не виконала та передала недостовірні дані щодо стану розрахунків з бюджетом до відповідача, внаслідок чого, Харківським управлінням Офісу ВПП ДФС України 13.03.2017 року по суті було виставлено повторну податкову вимогу до Товариства за № 224-50 на суму 10346186,52 грн. (в т.ч. пеня 136552,81грн). Крім того, позивач посилається на наявність Постанови Київського апеляційного господарського суду по справі № 922/1132/16, яким зобовязано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб перерахувати до Державного бюджету України суму податків за виставленими ТОВ «Сіріус 1» платіжними дорученнями, у тому числі, суму заборгованості з податку на прибуток.. Таким чином, позивач вважає дії відповідача з винесення податкової вимоги неправомірними, а позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, які у ньому викладені.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на доводи наданих суду письмових заперечень в контексті того, що за позивачем рахувався податковий борг, отже, контролюючим органом було правомірно виставлено податкову вимогу, з огляду на положення ст. 59 ПК України. Крім того, відповідач вказував, що, в силу приписів ч.3 наказу Міністерства фінансів України № 1113 від 24.10.2012 р., спірна податкова вимога була сформована автоматично, на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 25.04.2016 р. підприємством позивача було подано до Центральної ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, в якій відображено позитивне значення суми податку на прибуток, що підлягає сплаті у 1 кварталі 2016 року, яка становить 6907373,00 грн.

Крім того, позивачем 01.04.2016 року до ПАТ «КБ «Хрещатик», який здійснював розрахунково-касове обслуговування підприємства позивача на підставі договору № 26000001131198 від 25.11.2013 р., було надано платіжні доручення №№ 149-166, 172-173 на суму 10 000 000,00 грн. з призначенням платежу «Податок на прибуток за 1 кв. 2016 р.». Вказані платіжні доручення банківська установа прийняла до виконання, що підтверджується відміткою банку від 01.04.2016 р.

Проте, обслуговуючим банком було порушено строк зарахування податків до бюджету, встановлений Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у зв'язку з чим, вказані кошти не були перераховані до Державного бюджету України.

Не отримавши платіж за узгодженими податковими зобовязаннями податковий орган, в якому на той час обліковувався позивач - Центральна ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області 23.05.2016 року виставила підприємству позивача податкову вимогу №4929-17 на суму податкового боргу з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року у розмірі 6367368,60 грн.

Товариство оскаржило у судовому порядку податкову вимогу № 4929-17 від 23.05.2016р.

За результатами судового розгляду Харківським окружним адміністративним судом було постановлено рішення від 14.07.2017р. (справа № 820/2915/16), яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Сіріус 1»: скасовано податкову вимогу № 4929-17 від 23.05.2016р. та зобовязано Центральну ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області вчинити певні дії, а саме виключити з інтегрованої картки ТОВ «Сіріус 1» дані щодо суми податкового боргу з оплати податку на прибуток за 1 квартал 2016 року у розмірі 6367368,60 грн. та включити в інтегровану картку дані про передоплату податку на прибуток у розмірі 3632631,40 грн. ( а.с.17-21).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобовязання відповідача вчинити певні дії, а саме: виключити з інтегрованої картки ТОВ «Сіріус 1» дані щодо суми податкового боргу з оплати податку на прибуток за 1 квартал 2016 року у розмірі 6367368,60 грн. та включити в інтегровану картку дані про передоплату податку на прибуток у розмірі 3632631,40 грн. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що належним способом захисту порушеного права є задоволення позовних вимог про скасування податкової вимоги, тому лише після скасування податкової вимоги у податкового органу виникає обовязок привести у первинний стан податковий облік платника податків, а також в картці особового рахунку платника, який існував до складання податкової вимоги. Тобто, наслідком виконання постанови суду апеляційної інстанції мало стати приведення податковим органом у первинний стан обліку платника податків, який існував до складання податкової вимоги ( а.с.22-27).

Проте, як зазначив у судовому засіданні представник позивача, податковий орган продовжував обліковувати заборгованість з податку на прибуток за підприємством позивача.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що з 01.01.2017 року ТОВ «Сіріус 1» обліковується в Харківському Управлінні Офісу великих платників податків.

З пояснень представника відповідача суд встановив, що при постановці на облік підприємства позивача у Харківському управлінні Офісу ВПП ДФС за вказаним підприємством рахувалася податкова заборгованість з податку на прибуток.

При цьому, при передачі матеріалів податкової справи вказаного платника податків до Харківського управління Офісу ВПП ДФС, останньому не передавалися матеріали судових проваджень, у звязку з чим відповідач не був обізнаний про наявність вказаних вище рішень судів.

Таким чином, 13.03.2017 року Харківське управління офісу ВПП ДФС, враховуючи наявність у підприємства позивача податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями, виставила податкову вимогу № 224-50 про сплату суми податкового боргу з оплати податку на прибуток у розмірі 10346186,52 грн., з яких 10209633,71 грн. сума основного платежу та 136552,81 грн. сума пені ( а.с.12).

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач 24.03.2017р. звернувся з відповідною скаргою у адміністративному порядку до Офісу великих платників податків ДФС України (а.с. 13-16). Результати розгляду скарги на час розгляду справи в суді відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що 26 липня 2017 року відповідно до рішення Харківського управління Офісу ВПП ДФС від 27.06.2017р. №9 останнім надано до банку, в якому обслуговується платник, інкасове доручення №9 на списання 957330,20 грн. заборгованості за узгодженими податковими зобовязаннями з податку на прибуток ( а.с.11).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що списання грошових коштів за інкасовим дорученням відповідача не відбулося, оскільки банком було повернуто вказане доручення без виконання.

Не погоджуючись з рішенням та діями відповідача, позивач звернувся із відповідними вимогами до адміністративного суду, розглядаючи які, суд звертає увагу на наступні нормативні положення.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обовязку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Згідно пп.14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк ( п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що стосовно позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус 1» Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду (постанова набрала чинності) були встановлені обставини, що стали передумовою оскаржуваної податкової вимоги, а тому вказані обставини доказуванню не підлягають.

Так, судом встановлено, що відповідно до Постанови Харківського окружного адміністративного суду 14 червня 2016 року (справа № 820/2915/16) було скасовано Податкову вимогу № 4929-17 від 23.05.2016 року на суму податкового боргу з податку на прибуток за 1 квартал у розмірі 6367368,60 гривень, який обліковувався у Центральній ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області за місцем реєстрації ТОВ «Сіріус 1». 22 листопада 2016 року Харківській апеляційний адміністративний суд залишив без змін Постанову Харківського окружного адміністративного суду в частині скасування податкової вимоги. Харківській апеляційний адміністративний суд у тексті Постанови зауважив, що після скасування податкової вимоги у податкового органу виникає обов'язок привести у первинний стан податковий облік платника податків, а також в картці особового рахунку платника, який існував до складання податкової вимоги.

Крім того, судом апеляційної інстанції у справі №820/2915/16 встановлено, що виконання платником податкового обовязку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобовязання та його сплати повязане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкового зобовязання, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобовязання відповідальність несе банк. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, тобто до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або предявлена вимога про повне перерахування податкових платежів.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що фактично, відповідачем у справі № 820/2915/16 - Центральною ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області не виконано рішення суду та передано до відповідача недостовірні дані щодо стану розрахунків з бюджетом (а саме, недоїмка з податку на прибуток) при постановці на облік підприємства позивача з 01 січня 2017 року, у звязку з чим, Харківське управління Офісу ВПП ДФС застосувало до платника податку повторні санкції з одного і того ж виду податкового зобовязання.

Твердження відповідача про те, що винесення ним податкової вимоги №224-50 від 13.03.2017 року є окремим (не повторним) видом санкції, яка застосовується до платника податку, суд відхиляє, оскільки у даному випадку мова йде про відповідальність за один і той же вид правопорушення, стосовно якого вже прийнято (існує) рішення судового органу, а повторне застосування податковим органом відповідальності за одним і тим же видом зобов'язання за один і той же період є незаконним та суперечить ст. 61 Конституції України.

Суд також звертає увагу на протиправне застосування податковим органом до платника податків пені, так як відповідно до п.129.6. ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Крім того, позивачем надано до суду Постанову Київського апеляційного господарського суду по справі 922/1132/16 від 27 липня 2017 року (набрала чинності), якою були задоволені вимоги ТОВ «Сіріус 1» та зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОЮ 21708016; місцезнаходження: 04053 м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) перерахувати до Державного бюджету України суму податків та зборів загалом на суму 20 500 000,00 грн. відповідно до платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС-1» (код ЄДРПОУ 32239577; місцезнаходження 61145 м. Харків, вул. Космічна, б. 26, к. 416) від 01.04.2016 р., в тому числі за платіжними дорученнями №№ 149-166, 172-173 на суму 10 000 000,00 грн. з призначенням платежу «Податок на прибуток за 1 кв. 2016 р.».

Тобто, Київським апеляційним господарським судом у справі 922/1132/16 було встановлено обставини, які також не підлягають доказуванню, а саме: даною Постановою встановлено відповідальну особу за незарахування сум податкових платежів за наданими ТОВ «Сіріус 1» платіжними дорученнями в рахунок сплати податку на прибуток за 1 квартал 2016 року, що стало передумовою винесення оскаржуваної податкової вимоги та зобовязано винну особу перерахувати вказані кошти до Державного бюджету України.

Щодо вимог позивача про приведення у відповідність даних податкового обліку товариства шляхом зменшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 10000000,00 (десять мільйонів) гривень, суд зазначає наступне.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування , інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів на час виникнення спірних правовідносин встановлювався Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за № 217/24994 (далі Порядок №765).

Відповідно до вказаного Порядку № 765 будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобовязань платника податків, розрахунки з бюджетом контролюючий орган відображає в інтегрованій картці платника податків.

Як зазначено у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 року, після скасування податкової вимоги у податкового органу виникає обовязок привести у первинний стан податковий облік платника податків, а також в картці особового рахунку платника, який існував до складання податкової вимоги.

Крім того, Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі 922/1132/16 від 27 липня 2017 року визначено, яка саме особа є зобовязаною за даним видом податкового обовязку. Це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд зазначає, що наразі організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) унормовано Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422 ( зареєстр. в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881), котрим також визначено відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобовязань платника податків, стан розрахунків з бюджетом.

Таким чином, беручи до уваги скасування Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 р. по справі № 820/2915/16 податкової вимоги № 4929-17 від 23.05.2016 року про сплату суми податкового боргу з податку на прибуток ТОВ «Сіріус 1», суд зауважує, що у податкового органу відсутні підстави для обліку заборгованості з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року за ТОВ «Сіріус 1», у звязку з чим, податковий облік вказаного платника податків повинен бути приведений у відповідність до прийнятого судом рішення, тобто сума податкового зобовязання ТОВ «Сіріус 1» з оплати податку на прибуток підлягає зменшенню на 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Відповідно до приписів ч. 1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вказане вище та беручи до уваги наявність вищевказаних рішень судів, що набрали законної сили, у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваної вимоги та дій податкового органу, направлених на примусове стягнення грошових коштів з рахунку позивача, у звязку з чим суд, акцентуючи увагу на належності способу захисту та відновлення прав позивача, задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" шляхом скасування податкової вимоги № 224-50 від 13.03.2017 р., яка винесена відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1"; визнання протиправними дій Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, направлених на стягнення грошових коштів з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС - 1» на виконання податкової вимоги № 224-50 від 13.03.2017 р.; зобов'язання відповідача утриматись від будь - яких дій, направлених на подальше стягнення грошових коштів з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС - 1» на виконання податкової вимоги № 224-50 від 13.03.2017 р. та привести у відповідність дані податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС-1» шляхом зменшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати податкову вимогу № 224-50 від 13.03.2017 р., яка винесена відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1".

Визнати протиправними дії Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, направлені на стягнення грошових коштів з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС - 1» на виконання податкової вимоги № 224-50 від 13.03.2017 р.

Зобов'язати Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС утриматись від будь - яких дій, направлених на подальше стягнення грошових коштів з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС - 1» на виконання податкової вимоги № 224-50 від 13.03.2017 р.

Зобов'язати Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС привести у відповідність дані податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС-1» шляхом зменшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2017 року.

СуддяЗаічко О.В.