Постанова № 6827186, 14.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-14504/09/0570

час прийняття постанови: 10:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шинкарьової І.В.

при секретарі                                                  Оленьченко М.В.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьової І.В.

при секретарі судового засідання Оленьченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 серпня 2009 року № 0000621313/27255/10/15-16-23/2

за участю представників:

від позивача: Перешивайло О.О. – за дов. від 15 червня 2009 року № 56/11-Д

від відповідача: Панкова К.М. – за дов. від 20 липня 2009 року № 22709/10/10

Гриценко Т.Г. – за дов. від 13 листопада 2008 року №40619/10/10-2

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «Конті» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 серпня 2009 року № 0000621313/27255/10/15-16-23/2.

          В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої був складений акт від 19 серпня 2009 року № 865/15-16-23/2-25112243 (далі Акт) «Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог валютного законодавства ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» (арк.. справи 25). В Акті зазначається про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за контрактом від 30 жовтня 2008 року №13990 укладеного позивачем з Фірмою «ХАСТАМАТ Ферпакунгстехник ГмбХ» м. Ланау, Німеччина (далі Контракт) (арк.. справи 8) , в частині перевищення граничного терміну поставки товару з 23 липня 2009 року по 12 серпня 2009 року, що становить 21 день. На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 серпня 2009 року № 0000621313/27255/10/15-16-23/2 (арк.. справи 43) у розмірі 6221,79 грн. З зазначеним рішенням позивач не згоден з наступних підстав.

          Відповідно до порядку оплати, який встановлено у розділі 4 Контракту позивачем 23 січня 2009 року було здійснено передплату у сумі 9081, 38 євро. Розділом 3 Контракту передбачено, що товар повинен бути поставлений протягом 10 календарних тижнів з моменту проведення попередньої оплати. За порушення вимог частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу була нарахована пеня у розмірі 6221,79 грн. з розрахунку перевищення граничного терміну поставки товару з 23 липня 2009 року до 12 серпня 2009 року. Позивач не погоджується з розрахунками відповідача, оскільки вони базуються на твердженні, що датою перетину товаром кордону України є дата, зазначена на вантажно – митній декларації № 008410, тобто 12 серпня 2009 року. Позивач вважає таку позицію податкового органу помилковою вказуючи на те, що відповідно до статті 1 Закону України « Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі Закон 959) та підпункту 2, 23 статті 1 Митного Кодексу України (далі МК України) моментом здійснення імпорту – момент перетину товаром митного кордону України, а саме, дата надходження товару на митну територію України. Виходячи з цього дата імпорту підтверджується відбитком штампу митниці на міжнародній товарно – транспортній накладній. Відповідно до відмітки митних органів на кордоні зазначених на міжнародній товарно – транспортній накладній, датою перетину товаром митного кордону України є 27 липня 2009 року (арк.. справи 19). Таким чином, товар перетнув митний кордон 27 липня 2009 року, а тому штрафні санкції повинні розраховуватись за період з 23 липня 2009 року до 26 липня 2009 року включно, а не з 23 липня 2009 року по 12 серпня 2009 року як зазначено в акті перевірки.

           В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив суд визнати недійсним рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 серпня 2009 року № 0000621313/27255/10/15-16-23/2.

Відповідач у своїх запереченнях від 22 вересня 2009 року № 30300/10/10 (арк.. справи 58) позовні вимоги не визнає, та зазначає що відповідно до підпункту 2, 23 статті 1 МК України, ввезення товарів на митну територію України – це сукупність дій, пов’язаних з переміщенням товарів, яка згідно з пунктом 15 статті 1 МК України є митним контролем. Без проходження всіх процедур, встановлених як МК України, так й іншими нормативно – правовими актами, неможливо перетнути митний кордон України, тому відповідач вважає, що митний кордон можливо перетнути тільки після закінчення митного контролю. Відповідач також зазначає, що відповідно до абзацу 12 пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 (далі Інструкція №136) здійснення поставки, це оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

           Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «Конті» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за номером 25112243 відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичною особою №315851 від 22 жовтня 1997 року (арк.. справи 48).

          Між Закритим акціонерним товариством «Виробниче об’єднання «Конті» (Покупець) 30 жовтня 2008 року та Фірмою «ХАСТАМАТ Ферпакунгстехник ГмбХ» м. Ланау, Німеччина (Продавець) було укладено Контракт №13990 (арк.. справи 8). Відповідно до пункту 1 Контракту Покупець придбає запасні частини до обладнання відповідно до специфікації, що є невід’ємною частиною Контракту, на загальну суму 9081,38 євро. Відповідно до порядку оплати, який встановлено у розділі 4 Контракту оплата здійснюється 100 відсотків передплати протягом 15 днів від дати підписання Контракту на підставі наданого продавцем рахунку (арк.. справи 16). Умови поставки – DDU (Інкотермс 2000), м. Донецьк, Україна. Термін дії Контракту до 28 лютого 2009 року. Позивачем здійснено передплату продавцю у сумі 9081,38 євро, що підтверджується завіреною у встановленому порядку копією платіжного доручення в іноземній валюті від 23 січня 2009 року №9 (арк.. справи 18).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства позивача. За наслідками перевірки було складено Акт від 19 липня 2009 року № 865/15-16-23/2-25112243 (арк. справи 25) «Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог валютного законодавства Закритим акціонерним товариством «виробниче об’єднання «Конті». В висновках Акту відповідач зазначив, що у періоді, який перевірено, при виконанні Контракту у порушення вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» допущено прострочену заборгованість терміном на 21 день. На підставі зазначеного Акту відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26 серпня 2009 року №0000621313/27255/10/15-16-23/2 (арк.. справи 43) за порушення позивачем вимог частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нарахована пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 6221,79 грн.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 статті 1 МК України, ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Статтею 5 МК України зазначено, що митна територія України це територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України. Межами митної території відповідно до статті 6 МК України є митний кордон України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України. Пунктом 23 статті 1 МК України визначено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Згідно з статтею 95 МК України переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України укладених в установленому порядку. Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Аналіз зазначених вище положень законів дає суду підстави для висновку, що моментом перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право на подальше їх використання власником на власний розсуд. Визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем – момент фізичного перетину товаром митного кордону держави. Таким чином, суд вважає помилковим висновок відповідача, що датою перетину товаром митного кордону України є дата зазначена в вантажно – митній декларації.

Як свідчать матеріали справи, термін поставки товарів на митну територію України, відповідно до умов Контракту 10 календарних тижнів з моменту проведення передплати (арк.. справи 8). Відмітка банку про виконання на платіжному дорученні в іноземній валюті № 9 від 23 січня 2009 року, тією же датою (арк.. справи 18). Таким чином, термін поставки товару на митну територію України 22 липня 2009 року. Як свідчить відмітка Східної митниці «під митним контролем» на міжнародній товарно – транспортній накладній (арк.. справи 19) товар перетнув митний кордон 27 липня 2009 року. Таким чином, штрафні санкції повинні розраховуватись з 23 липня 2009 року по 26 липня 2009 року, тобто за термін 4 дні. Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Розмір пені за один день складає 27,244 євро, за чотири дні 108, 97656 євро. Відповідно до даних Національного банку України (арк.. справи 45) на 23 липня 2009 року курс гривні складав 1087,4847євро за 100 грн., таким чином розмір пені складає 1185,10 грн. Позивач не спростовує наявність перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за Контрактом.

Згідно з пунктом 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити частково.

          Визнати частково недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» від 26 серпня 2009 року № 0000621313/27255/10/15-16-23/2 в сумі 5036,69грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «Конті» 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 14 жовтня 2009 року в присутності представників сторін.

Повний тест постанови складений та підписаний 19 жовтня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шинкарьова І.В.