Постанова № 68271446, 08.08.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2017 р. Справа №805/1790/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:14:40

Ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі Хороші С.С. розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕМПОСТАВКА»

до

Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про

визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016 № НОМЕР_1

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 04.01.2017 року № 7;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 14.06.2017 № 928/05-38-10

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕМПОСТАВКА» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2016 № НОМЕР_1.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі Акту камеральної перевірки не відповідає критеріям правомірності, установленим в статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), оскільки прийняте з порушенням встановленої законом процедури, необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що підприємство у травні 2016 року звільнялось від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», податкові зобовязання за червень-серпень 2016 року позивачем сплачені своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач у письмових заперечення які підтримав у судовому засіданні, не погоджується із позовними вимогами, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування зазначив, що позивачем всупереч вимогам пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України у встановлені строки не сплачені грошові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕМПОСТАВКА» (надалі ТОВ «ТЕХРЕМПОСТАВКА», підприємство, позивач) зареєстровано як юридична особа, юридична адреса: 85612, Донецька область, Марїнський район, місто Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, включено до ЄДРПОУ за № 31366910 та перебуває на обліку в Марїнській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області як платник орендної плати за землю. Судом встановлено та не є спірним, що позивач здійснює господарську діяльність на території м. Курахове Донецької області.

Відповідач Марїнська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (Марїнська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області) субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Судом встановлено, що відповідачем в приміщенні Марїнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області проведено перевірку податкової звітності з орендної плати за землю з юридичних осіб, на підставі якого прийнято Акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за землю з юридичних осіб від 13 грудня 2016 року № 1523/12-0/31366910. При перевірці було використано податкові декларації з орендної плати за землю за 2016 рік, надані в електронному вигляді та зареєстровані в податковому органі 11.02.2016 року за № НОМЕР_2 J06020 /арк. справи 6-7/.

На підставі зазначеного акту, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 26 грудня 2016 року № НОМЕР_1 про зобовязання сплатити штраф у сумі 43 950, 93 грн. /арк. справи 8-9/.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, підприємство скористалось своїм правом на підставі пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України й оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 лютого 2017 року № 2298/10/05-99-10-01-12-1 скаргу ТОВ «ТЕХРЕМПОСТАВКА» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Рішенням Державної фіскальної служби України від 04 квітня 2017 року № 6899/6/99-99-11-03-01-25 скаргу підприємства залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін /арк. справи 10-28/.

Вичерпавши засоби адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення ТОВ «ТЕХРЕМПОСТАВКА» звернулось до суду з позовною заявою, у якій Просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2016 року № НОМЕР_1 про зобовязання сплатити штраф у загальній сумі 43 950, 93 грн.

Таким чином, предметом спору між сторонами є правомірність нарахування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобовязання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Нормами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення (п. 76.1 ст.76 Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідачем була проведена саме камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «ТЕХРЕМПОСТАВКА» з орендної плати за землю з юридичних осіб, що спростовує доводи позивача про порушення порядку проведення перевірки.

Щодо підстав нарахування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобовязання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб з періодами сплати 30.06.2016, 30.07.2016, 30.08.2016, 30.09.2016 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обовязковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Тобто, на позивача у справі покладений обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в визначеному порядку і встановлені строки.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вищезазначених вимог законодавства, до контролюючого органу було подано звітну податкову декларацію на 2016 рік з орендної плати від 11.02.2016 року № НОМЕР_2 та уточнюючу податкову декларацію на 2016 рік з орендної плати з юридичних осіб від 27.12.2016 № НОМЕР_3, відповідно до якої у рядку 6-12 нарахована до зменшення податкового зобовязання за періоди березень-травень 2016 року та частину червня 2016 року на загальну суму 236 846,71 грн. /арк. справи 80-87/.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (надалі Закон № 1669).

Абзацом 1 статті 2 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 6 Закону № 1669 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалось під час проведення антитерористичної операції звільнення субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Марїнською районною державною адміністрацією Донецької області на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.09.2002 року № 292 було укладено договір оренди земельної ділянки від 28 січня 2003 року, який зареєстровано в Марїнському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено відповідний запис від 06 травня 2003 року за № 2/7. За умовами означеного договору, орендодавець передав ТОВ «ТЕХРЕМПОСТАВКА» в оренду земельну ділянку, що знаходиться на території Дачненської сільської ради Марїнського району Донецької області за межами населеного пункту /арк. справи 113-122/.

Суд зазначає, що 30 жовтня 2014 року на виконання Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження за № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція». Відповідно до Додатку до Розпорядження м. Курахове та Дачненську сільську раду внесено до переліку населених пунктів, на які поширюється дія Закону № 1669.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Пунктом 3 даного Розпорядження визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Курахове та Дачненська сільська рада.

Таким чином, на позивача поширювались положення статті 6 Закону № 1669 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підставі яких підприємство звільнялось від сплати орендної плати за землю з юридичних осіб за травень 2016 року, терміном сплати 30.06.2016, що було відображено в уточненій податковій декларації від 27.12.2016 № НОМЕР_3.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17 травня 2016 року № 1365-VIII були внесені зміни до статті 6 Закону № 1669, якою звільнили субєктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Згідно частиною четвертою статті 4 Закону № 1669 перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 7 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до якого м. Курахове та Дачненська сільська рада не входять.

Тобто, з 08.06.2016 року (дати набрання чинності Закону від 17.05.2016 року № 1365-VIII) позивач набуває обовязку щодо сплати орендної плати за земельні ділянки, що розташовані на території Дачненської сільської рада Донецької області.

Судом встановлено, що позивачем було сплачено податкове зобовязання з плати за землю за червень 2016 року (терміном сплати 30.07.2016) платіжне доручення від 28 липня 2016 року № НОМЕР_4 на суму 73 251,56 грн., за липень 2016 року (терміном сплати 30.08.2016) платіжне доручення від 29 серпня 2016 року № НОМЕР_5 на суму 73 251,56 грн., за серпень 2016 року (терміном сплати 30.09.2016) платіжне доручення від 29 вересня 2016 року № НОМЕР_6 на суму 73 251,56 грн. /арк. справи 71-79/.

Окрім того, настання обставин непереборної сили при здійсненні позивачем господарської діяльності та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів засвідчені Сертифікатами Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 16 січня 2015 року № 2038 та від 21 січня 2015 року № 2696 /арк. справи 88-89/.

Отже, відповідачем були невірно зроблені висновки щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми грошового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки, та відповідно застосовані штрафні санкції.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем не доведено правомірність штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобовязання зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд присуджує на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕМПОСТАВКА», понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень відповідно до задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕМПОСТАВКА» до Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2016 року № НОМЕР_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 26 грудня 2016 року № НОМЕР_1 про зобовязання сплатити штраф у сумі 43 950 (сорок три тисячі девятсот пятдесят) гривен 93 копійок.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕМПОСТАВКА» (ЄДРПОУ 31366910) судові витрати у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Марїнської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39887366, місцезнаходження: 85612, Донецька область м. Курахове, вул. Плеханова, буд. 2а).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 08 серпня 2017 року.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 14 серпня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.