Постанова № 68271307, 31.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 р. справа № 804/1621/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпусгруп Комтек» до Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.03.2016 р., -

в с т а н о в и в:

21 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпусгруп Комтек» (далі - ТОВ «Корпусгруп Комтек») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 01.03.2016 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність висновків податкового органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ПП «Трансагро-Збут» та ТОВ «Нокс-2», викладених в акті перевірки № 91/04-83-22-02/35230781 від 17.02.2016 р., оскільки вказані висновки, на думку позивача, зроблені без надання податковим органом належної оцінки первинним документам бухгалтерського та податкового обліку, які надавалися до перевірки. На підтвердження своєї позиції позивач також зазначив, що ТОВ «Корпусгруп Комтек» здійснює діяльність, повязану із забезпеченням харчування в їдальнях дитячих оздоровчих закладів, профілакторіїв та підприємств. Постачальниками вказаних послуг були зазначені вище контрагенти. Вказані правовідносини відповідають виду господарської діяльності позивача. Всі первинні документи, які підтверджують реальний характер вказаних операцій, на думку позивача, були надані податковому органу під час перевірки. При цьому, превіряючими під час перевірки не запитувались документи, які підтверджують якість поставленого товару, адже предметом перевірки були лише первинні документи бухгалтерського обліку. Крім того, на думку позивача, висновки відповідача суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. Посилаючись на зазначені обставини у їх сукупності, позивач просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі (т.1 а.с. 4-13).

Представником відповідача за довіреністю ОСОБА_1 надані заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що Криворізькою північною обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Корпусгруп Комтек» з питань дотримання вимог законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами ПП «Трансагро-Збут» та ТОВ «Нокс-2» по факту придбання товарів та їх подальшої реалізації за період з 01 по 31 травня 2015 року, за результатами якої складено акт № 91/04-83-22-02/35230781 від 17.02.2016 р. В акті перевірки відповідачем зроблено висновки про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками ПП «Трансагро-Збут» та ТОВ «Нокс-2» за травень 2015 року, які ґрунтуються на відсутності основних засобів, власних складських приміщень та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності ПП «Трансагро-Збут» та ТОВ «Нокс-2», невідповідності отриманого та реалізованого товару по ланцюгу постачання, неможливості встановлення виробника поставленого товару, а також невідповідності зареєстрованого виду діяльності контрагентів-постачальників виду та характеру господарських операцій, вчинених згідно наданих документів бухгалтерського обліку. Посилаючись на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог (т. 2 а.с. 108-110).

В судове засідання 27.06.2017 року сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не зявились, участь в судовому засіданні своїх представників не забезпечили.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_1 надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків чи проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, розгляд справи завершено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Корпусгруп Комтек» зареєстровано Криворізьким міським управлінням юстиції 17.08.2007 р. та перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, в тому числі, податку на додану вартість (т.1 а.с. 28).

04.02.2016 року керівником Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 85, ст. 86 ПК України винесено наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпусгруп Комтек», та видано направлення на проведення перевірки № 26/04-83-22-03 від 04.02.2016 р. (т.2 а.с. 126-127).

На підставі зазначеного наказу, в період з 05 по 11 лютого 2016 року посадовими особами Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Корпусгруп Комтек» з питань дотримання вимог законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами ПП «Трансагро-Збут» та ТОВ «Нокс-2» по факту придбання товарів та їх подальшої реалізації за період з 01.05.2015 р. по 31.05.2015 р., за результатами якої складено акт № 91/04-83-22-02/35230781 від 17.02.2016 року (т.1 а.с. 17-35).

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Корпусгруп Комтек» податкового законодавства, а саме, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит у травні 2015 року на загальну суму ПДВ 149 225, 61 грн. (т.1 а.с. 35).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 91/04-83-22-02/35230781 від 17.02.2016 р., Криворізькою північною обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.03.2016 р. про збільшення позивачу грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 223 838, 41 грн., в тому числі за основним платежем на 149 225, 61 грн., за штрафними санкціями на 74 612, 8 грн. (т.1 а.с 16).

Не погодившись з рішенням податкового органу про нарахування податкових зобовязань, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Щодо суті порушень, виявлених під час перевірки по взаємовідносинам позивача з його контрагентами-постачальниками ПП «Трансагро-Збут» та ТОВ «Нокс-2» за травень 2015 року, суд враховує, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актам.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Так, згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно абз. «а» п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Корпусгруп Комтек» та ПП «Трансагро-Збут» було укладено договір поставки товару № 17/Т-2013 від 01.11.2013 року, відповідно до умов якого, ПП «Трансагро-Збут» (постачальник) зобовязується реалізувати на користь ТОВ «Корпусгруп Комтек» (покупець) продукти харчування на підставі письмово оформлених замовлень (т. 1 а.с. 34-39).

Суми податку на додану вартість у розмірі 133 600,12 грн. за податковими накладними, сформованими ПП «Трансагро-Збут» у травні 2015 році, включено ТОВ «Корпусгруп Комтек» до складу податкового кредиту та витрат відповідного податкового періоду.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП «Трансагро-Збут» до перевірки надано наступні первинні документи бухгалтерського обліку: видаткові накладні № 454 від 12.05.15, № 455 від 12.05.15, № 491 від 13.05.15, № 539 від 14.05.15, № 568 від 15.05.15, № 690 від 18.05.15, № 728 від 19.05.15, № 806 від 21.05.15, № 840 від 22.05.15, № 1053 від 22.05.15, № 1055 від 27.05.15, № 1052 від 27.05.15, № 1054 від 27.05.15, № 1106 від 28.05.15, № 1107 від 28.05.15, № 1108 від 28.05.15, № 1151 від 29.05.15, № 1150 від 29.05.15, № 1149 від 29.05.15, № 1162 від 30.05.15, № 1207 від 31.05.15, № 1206 від 31.05.15, № 456 від 12.05.15, № 765 від 20.05.15, № 1109 від 28.05.15, № 1163 від 30.05.15; податкові накладні № 463 від 08.05.15, № 465 від 15.05.15, № 462 від 06.05.15, № 468 від 03.05.15, № 462 від 08.05.15; платіжні доручення, товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу, рахунки на оплату продукції (т. 1 а.с. 51-181).

За результатами проведеного податковим органом аналізу зазначених документів встановлено невідповідність отриманого ПП «Трансагро-Збут» та реалізованого на користь ТОВ «Корпусгруп Комтек» товару.

Так, за результатами аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2015 року, поданої ПП «Трансагро-Збут» встановлено, що основним підприємством-постачальником останнього є ТОВ «Укр ОСОБА_2», яким на адресу ПП «Трансагро-Збут» в травні 2015 року були виписані податкові накладні, номенклатура товару за якими не відповідає номенклатурі товару, поставленого контрагентами-постачальниками на користь ТОВ «Укр ОСОБА_2» (ТОВ «Укр ОСОБА_2» отримано від постачальників товар номенклатурою: мясні вироби, шоколад, картонні пакети та стакани тощо, а реалізовано на користь ПП «Трансагро-Збут» інший товар: овочі, крупи, макаронні вироби, цитрусові та інше, які були в подальшому реалізовані ПП «Трансагро-Збут» на користь ТОВ «Корпусгруп Комтек») (т.1 а.с. 31).

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку про неможливість встановити виробника реалізованого на користь ТОВ «Корпусгруп Комтек» товару, а також про невідповідність номенклатури поставленого та реалізованого товару контрагентами-постачальниками по ланцюгу його постачання.

Крім того, відповідачем під час перевірки направлявся до податкового органу, в якому зареєстровано ПП «Трансагро-Збут», запит № 5938/7/04-83-22-03 від 04.09.2015 р. про проведення зустрічної звірки зазначеного субєкта господарювання,на виконання якого Криворізькою центральною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт позапланової виїзної перевірки ПП «Трансагро-Збут» № 1596/04-81-22-03/36607970 від 24.11.2015 р., яким не підтверджено взаємовідносини з контрагентом-постачальником товарів ТОВ «Укр ОСОБА_2», та, відповідно, його реалізація контрагенту-покупцю ТОВ «Корпусгруп Комтек» (т.2 а.с. 129-169).

Зазначені обставини свідчать про те, що вчинені позивачем операції з придбання товарів (продуктів харчування) у ПП «Трансагро-Збут» протягом травня 2015 року не мали на меті створення реальних наслідків господарської діяльності, а були направлені на отримання податкової вигоди, повязаної з незаконним формуванням податкового кредиту та витрат, заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість і податку на прибуток.

Крім того, між ТОВ «Корпусгруп Комтек» та ТОВ «Нокс-2» було укладено договір поставки товару № 20/11 від 20.11.2014 р., відповідно до умов якого, ТОВ «Нокс-2» (постачальник) зобовязується реалізувати на користь ТОВ «Корпусгруп Комтек» (покупець) продукти харчування на підставі письмово оформлених замовлень (т. 1 а.с. 40-45).

Суми податку на додану вартість у розмірі 15 830,49 грн. за податковими накладними, сформованими ТОВ «Нокс-2» у травні 2015 році, включено ТОВ «Корпусгруп Комтек» до складу податкового кредиту та витрат відповідного податкового періоду.

Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Нокс-2» до перевірки надано наступні первинні документи бухгалтерського обліку: видаткові накладні № РН-0000040 від 05.05.15, № РН-0000041 від 05.05.15, № РН-0000042 від 05.05.15, № РН-0000059 від 19.05.15, № РН-0000060 від 19.05.15, № РН-0000057 від 19.05.15, № РН-0000058 від 19.05.15, № РН-0000073 від 26.05.15, № РН-0000066 від 22.05.15, № РН-0000086 від 28.05.15; податкові накладні № 14 від 29.05.15, № 4 від 18.05.15, № 3 від 13.05.15; платіжні доручення, товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу, рахунки на оплату продукції (т.1 а.с. 182-237).

За результатами проведеного податковим органом аналізу зазначених документів встановлено невідповідність отриманого ТОВ «Нокс-2» та реалізованого на користь ТОВ «Корпусгруп Комтек» товару.

Так, за результатами аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2015 року, поданої ТОВ «Нокс-2» встановлено, що основним підприємством-постачальником останнього є ТОВ «Зенит-Н» (основним видом діяльності якого є «вантажний автомобільний транспорт»), яким на адресу ТОВ «Нокс-2» в травні 2015 року були виписані податкові накладні, номенклатура товару за якими не відповідає номенклатурі товару, поставленого контрагентами-постачальниками на користь ТОВ «Нокс-2» (ТОВ «Нокс-2» отримано від постачальника ТОВ «Зенит-Н» товар номенклатурою: контейнер плодоовочевий, соняшник врожаю 2015 року, а реалізовано на користь ТОВ «Корпусгруп Комтек» товар з іншою номенклатурою: овочі, крупи, борошно тощо) (т.1 а.с. 34).

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку про неможливість встановити виробника реалізованого на користь ТОВ «Корпусгруп Комтек» товару, а також про невідповідність номенклатури поставленого та реалізованого товару контрагентами-постачальниками по ланцюгу його постачання.

Відповідачем під час перевірки до податкового органу, в якому зареєстровано ТОВ «Нокс-2», направлявся запит № 5940/7/04-83-22-03 від 04.09.2015 р. про проведення зустрічної звірки зазначеного субєкта господарювання, на виконання якого Криворізькою північною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області направлено податкову інформацію від 07.10.2015 р. № 198/14-03-22-05/39642384, а також податкову інформацію № від 09.10.2015 р. № 2777/7/14-03-22-05-71, відповідно до якої, не підтверджено взаємовідносини з контрагентами-постачальниками та покупцями товару, зокрема: з ТОВ «Зенит-Н» та ТОВ «Корпусгруп Комтек» (т.2 а.с. 170-184).

Зазначені обставини свідчать про те, що вчинені позивачем операції з придбання товарів (продуктів харчування) у ТОВ «Нокс-2» протягом травня 2015 року не мали на меті створення реальних наслідків господарської діяльності, а були направлені на отримання податкової вигоди, повязаної з незаконним формуванням податкового кредиту та витрат, заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість і податку на прибуток.

При цьому, суд не приймає в якості доказів первинні документи по господарським операціям позивача з контрагентами-постачальниками ПП «Трансагро-Збут» та ТОВ «Нокс-2», які були надані позивачем безпосередньо до суду (т.1 а.с. 34-250, т.2 а.с. 1-100, 198-225, т. 4 а.с. 115-157) - в частині, що не була предметом дослідження податкового органу під час здійснення перевірки позивача.

Так, статтею 44 Податкового кодексу передбачено, що у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам органу ДПС, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за її результатами надає не надані під час перевірки документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу), такі документи повинні враховуватися контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Зважаючи на те, що ні під час перевірки, ні після її завершення жодних із вказаних вище документів позивач до податкового органу не надав, у суду відсутні підстави для їх врахування при прийнятті рішення.

Крім того, судом не приймаються в якості доказів первинні документи складського обліку товарів, надані позивачем під час судового розгляду на підтвердження оприбуткування на складі придбаних від вказаних контрагентів продуктів харчування, а саме: приходні ордери, накладні на відпуск товару, накладні на переміщення товару (т.2 а.с. 228-249, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-114, 120-144), оскільки зазначені документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», водночас, складені у відповідності до форми, затвердженої Держкомстатом Росії (про що свідчить відповідна помітка у верхньому правому куті кожного документа), із зазначенням вартості продукції, оприбуткованої на складі ТОВ «Корпусгруп Комтек» та в подальшому ніби-то направленої на реалізацію за цими документами - в російських рублях.

Зазначені обставини спростовують доводи позивача про те, що постачальниками даного товару за документами, наданими ТОВ «Корпусгруп Комтек» до податкового органу під час перевірки, є субєкти господарювання, які зареєстровані та здійснюють свою діяльність на території України (зокрема, ПП «Трансагро-Збут» та ТОВ «Нокс-2», які, в свою чергу, відповідно до наданої ними податкової звітності, по ланцюгу постачання даного товару мали відносини з іншими субєктами господарювання, що зареєстровані та здійснюють свою діяльність також на території України зокрема, ТОВ «Укр ОСОБА_2» та ТОВ «Зенит-Н»). При цьому, згідно документів первинного бухгалтерського обліку, всі господарські операції між даними контрагентами-постачальниками та ТОВ «Корпусгруп Комтек» відбувались в національній валюті України, а продукти харчування, відповідно до пояснень позивача, були спрямовані на забезпеченням харчування в їдальнях дитячих оздоровчих закладів, профілакторіїв та підприємств, що також знаходяться на території України.

Зазначені розбіжності підтверджують висновки податкового органу про те, що походження даного товару не встановлено, а надані позивачем документи мають лише формальні ознаки первинних документів, тому не можуть підтверджувати фактичне здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами-постачальниками.

Викладене свідчить про відсутність належного документального підтвердження з боку позивача реальності здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів ПП «Трансагро-Збут» та ТОВ «Нокс-2» на користь ТОВ «Корпусгруп Комтек» за травень 2015 року.

При цьому, суд не приймає доводи позивача про те, що висновки податкового органу суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, та принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів, оскільки наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, податкових накладних, виписаних продавцями, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Так, згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

В даному випадку, наведені вище обставини у їх сукупності свідчать про встановлення податковим органом обставин, які прямо вказують на паперовий характер оформлення господарських відносин, реальність яких не підтверджена податковим органом, у звязку із встановленням відсутності фактичого руху активів та зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях позивача як платника податків у зв'язку з безтоварністю проведених операцій.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність висновків податкового органу щодо необґрунтованого завищення позивачем податкового кредиту за період травня 2015 року на загальну суму ПДВ 149 225, 61 грн., викладених в акті перевірки № 91/04-83-22-02/35230781 від 17.02.2016 р.

Відповідно, підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.03.2016 р. відсутні.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпусгруп Комтек» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому

провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_3