Вирок № 68270637, 15.08.2017, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 710/719/17

Провадження № 11-п/793/403/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 року м. Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

при секретарі Руденко В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017250300000293 від 06.06.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Черкаси, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, освіта середня, не одруженого, раніше судимого: 18.06.2001 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 140, ст. 208 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 46-1 КК України виконання вироку відкладено на 2 роки, штраф 680 грн.; 05.04.2006 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 09.11.2006 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 та ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі; 14.10.2011 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 121, ст. 70 та ст. 72 КК України до 5 років позбавлення волі, за що судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, з угодою про визнання винуватості від 11.07.2017 року,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Яценка В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Тишкевич Т.В.

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше судимим 18.06.2001 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 140, ст. 208 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст. 46-1 КК України виконання вироку відкладено на 2 роки, штраф 680 грн.; 05.04.2006 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 09.11.2006 року Чорнобаївським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 та ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі; 14.10.2011 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 121, ст. 70 та ст. 72 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 89 КК України маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, у т.ч. за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення.

Так, в травні 2017 року на присадибній ділянці домоволодіння по АДРЕСА_2, у якому він проживав без реєстрації, та яке на праві власності належить ОСОБА_3, без передбаченого законом дозволу, без мети збуту, для власних потреб, у спеціально облаштованих теплицях з системою поливу, посіяв 337 рослин конопель, які незаконно, для власних потреб, без мети збуту, вирощував до 19.06.2017 року.

Під час санкціонованого обшуку 19.06.2017 року на присадибній ділянці вказаного домоволодіння, де проживав ОСОБА_1 виявлені та вилучені працівниками поліції 337 рослин зеленого кольору, які згідно висновку судово-хімічної експертизи № 2/1386 від 22.06.2017 року, є рослинами роду коноплі, які містять психотропну речовину.

Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 310 КК України, тобто незаконний посів та вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.

11.07.2017 року між виконувачем обов'язків начальника Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури Красіним В.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12017250300000293 від 06.06.2017 року та ОСОБА_1, у порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 310 КК України, також підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі беззастережно визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, зобов'язався повністю відшкодувати витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження.

Крім того, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке підозрюваний ОСОБА_1 повинен понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України, а саме: 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - 3 роки іспитового строку. Додатково передбачено покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції; повідомляти органи з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про зміну проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Також в угоді передбачено наслідки її укладення, затвердження та невиконання, що роз'яснено та зрозуміло підозрюваному ОСОБА_6

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Прокурор Яценко В.С. у судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та покласти на нього інші обов'язки.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Захисник Тишкевич Т.В. не заперечувала проти затвердження судом угоди її підзахисного з прокурором та просила призначити узгоджену в ній міру покарання й інші передбачені угодою зобов'язання, оскільки вона укладена з дотриманням правил КПК України та КК України.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Судом встановлено, що сторони добровільно уклали угоду, тобто дана дія не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, тому відсутня необхідність витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

У рішенні по справі «Нацвлішвілі і Тогонідзе проти Грузії» від 29.04.2014 року Європейський суд з прав людини вказує, що угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов'язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними. Суд (національний), який розглядає таке питання, як правило, зобов'язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини. Він також має переконатися в тому, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують визнання обвинуваченим вини в угоді або ж визнавальні свідчення, надані обвинуваченим.

Судом кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 310 КК України, як незаконний посів та вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови угоди про визнання винуватості від 11.07.2017 року між виконувачем обов'язків начальника Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури Красіним В.О. та підозрюваним ОСОБА_1 не суперечать вимогам КПК України та КК України: правова кваліфікація дій обвинуваченого вірна, узгоджена міра покарання в межах санкції ч. 2 ст. 310 КК України, обставини, які б перешкоджали застосуванню ст. 75 КК України відсутні, інші умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості ОСОБА_1 відсутні, а тому наявні правові підстави для її затвердження.

Шкода кримінальним правопорушенням не завдана, цивільний позов не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Суд відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України та умови угоди про визнання винуватості від 11.07.2017 року стягує з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-хімічної експертизи у сумі 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 80 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 124, 314, 368, 373, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11.07.2017 року між виконувачем обов'язків начальника Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури Красіним Владиславом Олександровичем та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017250300000293.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, яке узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 11.07.2017 року.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Іспитовий стpок встановити тривалістю 3 (три) роки, який рахувати з часу проголошення вироку.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України та угоди про визнання винуватості від 11.07.2017 року покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції;

-повідомляти органи з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про зміну проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в органи з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази, а саме: вилучені рослини конопель - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави процесуальні витрати в сумі (чотириста дев'яносто чотири) грн. 80 коп. (витрати на залучення експерта для проведення судово-хімічної експертизи), отримувач коштів: УК у м. Черкаси Черкаської області, код ЄДРПОУ 38031150, банк отримувача ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок 31116115700002, код класифікації доходів бюджету 24060300.

Підстави для обрання ОСОБА_1 міри запобіжного заходу до вступу вироку у закону силу відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Черкаської області через Ватутінським міський суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя В.С. Линдюк