Постанова № 68269390, 09.08.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3369/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання виплатити пільгову пенсію,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання виплатити пільгову пенсію звернулась ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримали, просять суд їх задоволити з підстав, викладених в адміністративному позові та зобов'язати Рівненське об'єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області здійснити виплату ОСОБА_1 пільгової пенсії, починаючи з 06 липня 2013 року та виплачувати її надалі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак подав до суду письмові заперечення на позов у яких просив у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відсутність хоча б однієї з наведених вище ознак є підставою для задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що з 06 липня 2013 року управлінням пенсійного фонду України в Рівненському районі, правонаступником якого є Рівненське об'єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області, позивачу призначено пенсію за віком у відповідності до п.п.2 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №937 від 18 липня 2007 року за період роботи з 24 грудня 1996 року по 23 грудня 2001 року та з 14 липня 2003 року по 13 липня 2008 року на ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» із врахуванням гарантійного листа від 25 червня 2013 року №283 ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод».

Гарантійним листом від 25 червня 2013 року №283 ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» зобов'язувався до 20-го числа кожного місяця, що передує місяцю виплати пільгової пенсії, перераховувати до управління пенсійного фонду України в Рівненському районі місячну суму випар на виплату та доставку пільгової пенсії.

У зв'язку з тим, що ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» не перераховував відповідачу коштів на виплату та доставку пільгової пенсії, тому пенсія позивачу не виплачувалась.

15 липня 2016 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для невиплати пенсії позивачу на пільгових умовах виходячи з наступного.

Відповідно до ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідно до п.7 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №937 виплата пільгової пенсії здійснюється після надходження у повному обсязі коштів від підприємства, організації до органу, що призначає пенсію, у строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, вищеназваною нормою закону передбачено перелік випадків, за яких припиняється виплата пенсії.

Однак, ні цією нормою, ні іншими законами не передбачено випадку припинення виплати пенсії громадянину у разі припинення перерахування коштів підприємством.

Отже, припинивши виплачувати пільгову пенсію позивачу, відповідач допустив порушення ст.ст. 47, 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд вважає, що несплата ПАТ «Любомирський ВСЗ» внесків до органу пенсійного фонду не є підставою для відмови у виплаті зазначеного виду пенсії, оскільки право соціального захисту, у тому числі пенсійне забезпечення, гарантовано кожному громадянину, у відповідності до ст.46 Конституції України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2008 року №К-2299/06.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на п.7 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №937 від 18 липня 2007 року, та пункт 5 додатку 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 937, оскільки вони є підзаконними нормативними актами, а тому не можуть бути підставою для припинення виплати пільгової пенсії відповідно до 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вже зазначалось вище, підставою для припинення пенсії можуть бути обставини, зазначені в ст. 49 вказаного вище Закону, та інші випадки, передбачені лише законом, а не підзаконними нормативними актами. Крім того, у вказаних підзаконних нормативних актах нічого не сказано про те, що виплата пільгової пенсії припиняється у разі припинення перерахування коштів підприємством.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні довідок відповідача про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, позивачу нараховувались суми пенсії з 06 липня 2013 року, однак фактично виплачені не були.

Тому, враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги виплати пенсії підлягають до задоволення з врахуванням строків звернення до суду.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що позивач та представник позивача в судовому засіданні належними та допустимими доказами довели заявлені у адміністративному позові вимоги, а представник відповідача заявлені позовні вимоги не спростував, а у адміністративних справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,17,18,71,160-162,186 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання виплатити пільгову пенсію - задоволити.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління пенсійного фонду України Рівненської області здійснити виплату ОСОБА_1 пільгової пенсії, починаючи з 06 липня 2013 року та виплачувати її надалі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий :