Постанова № 6826906, 15.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-12881/09/0570 час прийняття постанови: 10 год 15 хвил Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е. при секретарі                                                   Лакушевій Є.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Донецьк», м. Донецьк

про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у сумі 2653 грн. 96 коп.

за участю представників:

від позивача: Чебаненко Є.О. – за дов. від 8 січня 2009 року

від відповідача: Аулової І.М. – за дов. від 4 вересня 2009 року

                                        ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту населення інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Донецьк» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році, у сумі 2566 грн. 41 коп. та пені у сумі 87 грн. 55 коп., разом - 2653 грн. 96 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році, оскільки зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (арк. справи 7), що наданий відповідачем до Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 44 особи. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що на підприємстві повинно бути працевлаштоване 2 інваліда. Фактично ж, за даними звіту на підприємстві працював 1 інвалід. Таким чином, відповідачем не виконано норматив по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач під час судового розгляду справи позовні вимоги не визнав, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначав, що ним вжиті усі залежні від нього заходи для недопущення порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві, а саме, кожного місяця інформував державну службу зайнятості про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів, надаючи звіт за формою № 3-ПН. Тому просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медком Донецьк» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32634419.

Відповідно до підпункту третього пункту четвертого Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року) Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (надалі - Закон України № 875), саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Стаття 19 зазначеного Закону встановлює для підприємств (об’єднань), установ і організацій (далі – підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року у випадках, передбачених законодавством, власник зобов’язаний організувати навчання перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень і пільгові умови праці на прохання інвалідів. Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико - соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Кількість інвалідів – штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях відповідача у 2008 році повинно бути працевлаштовано 2 інваліда. Фактично ж, за даними звіту працював 1 інвалід. Таким чином, на думку позивача, відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів.

Згідно розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році, становить 16 468 грн.18 коп.

Підприємством було перераховано адміністративно-господарські санкції у сумі 13901 грн. 77 коп.

Таким чином, сума несплачених адміністративно-господарський санкцій складає 2566 грн. 41 коп.

Відповідачем адміністративно-господарські санкції несплачені, тому на підставі частини 2 статті 20 Закону та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 „Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, порушення термінів сплати, тягне за собою нарахування пені, яка складає станом на 9 липня 2009 року 87 грн. 55 коп. Загальна сума позову з урахуванням пені становить 2653 грн. 96 коп., тому просить стягнути вказану суму.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається згідно стаття 20 Закону.

Відповідно до статті 20 Закону та Постанови передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Як встановлено у судовому засіданні та не спростовано сторонами, відповідачем 13 березня 2009 року було частково сплачено адміністративно-господарські санкції у 2008 році у сумі 13901 грн. 77 коп.

Крім того, відповідач повідомляв органи працевлаштування про наявність вільних робочих місць для інвалідів, випадків відмови відповідача у працевлаштуванні інваліда не було, що не спростовано позивачем.

В силу статті 5 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порядок та умови визначення потреб у зв’язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 року у випадках, передбачених законодавством, власник зобов’язаний організувати навчання перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень і пільгові умови праці на прохання інвалідів. Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико - соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Таким чином, обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Заявлені до стягнення санкції є адміністративного-господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин визначені у статтях 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.

Стосовно заявленої до стягнення пені у розмірі 87 грн. 55 коп., суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Відсутність факту сплати доводить відсутність об’єкту обчислення пені, що доводить передчасність та безпідставність її пред’явлення.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Донецьк» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 2 566 грн. 41 коп. та пені у сумі 87 грн. 55 коп., разом - 2 653 грн. 96 коп. відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 жовтня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 19 жовтня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Абдукадирова К.Е.