Рішення № 68268597, 14.08.2017, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3404/17

Провадження № 2/552/1166/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.08.2017 року Київський районний суд м. Полтава в складі:

головуючого судді Миронець О.К.

за участі секретаря судового засідання Ваніної Ю.А,

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів Кашпіровського М.А., Бойко Л.Д., Шершня О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Полтавської обласної ради, Комунального підприємства «Об'єднане готельне господарство» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказує, що рішенням Київського районного суду м.Полтава 29.10.2015 року його поновлено на посаді директора комунального підприємства «Об'єднане готельне господарство» з 05.05.2015 року. Розпорядженням голови обласної ради від 01.03.2016 року № 35 виконано судове рішення та поновлено його на посаді директора.

Фактичне поновлення його прав і поновлення на посаді відбулось 01.03.2016 року, хоча рішенням Київського районного суду м.Полтави від 29.10.2015 року допущено негайне виконання в частині поновлення на роботі. Тобто саме по дану дату позивач вважає має право на стягнення середньго заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з часу постановлення рішення 29.10.2015 року по 01.03.2016 року.

Позивач просить стягнути на його користь з комунального підприємства «Об'єднане готельне господарство», Полтавської обласної ради солідарно середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.10.2015 року по 29.02.2016 року, в сумі 38589,15 гривень.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Полтавської обласної ради в судовому засіданні позов не визнав та просив застосувати строк позовної давності.

Представники відповідача комунального підприємства «Об'єднане готельне господарство» в судовому засіданні позов не визнали та просили застосувати строк позовної давності.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29.10.2015 року визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Полтавської обласної ради від 16.04.2015 року за №66 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_5» та №67 «Про звільнення директора комунального підприємства Об'єднане готельне господарство ОСОБА_5» та поновлено його на посаді директора комунального підприємства Об'єднане готельне господарство з 05.05.2015 року. Рішення в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання. Вказане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017 року вказане рішення залишено без змін.

01.03.2016 року розпорядженням голови обласної ради ОСОБА_5 поновлено з 05.05.2015 року на посаді КП «Об'єднане готельне господарство».

Відповідно до ч 3 ст 61 ЦПК України , обставини встановлені судовим рішенням, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до рішення Київського районного суду від 29.10.2015 року середньоденний заробіток позивача склав 453,99 грн.

За вказаним рішенням на користь позивача стягнуто середній заробіток за час його вимушеного прогулу по час винесення рішення, тобто по 29.10.2015 року.

Рішення в частині негайного виконання та поновлення на роботі не виконано.

Позивача поновлено на роботі 01.03.2016 року.

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже, суд приходить до висновку, що має місце вимушений прогул за час невиконання судового рішення з 30.10.2015 року по 29.02.2016 року. Отже, враховуючи час вимушеного прогулу 85 робочих днів (85х453,99 =38589,15 гривень) до стягнення з відповідача комунального підприємства «Об'єднане готельне господарство» підлягає 38589,15 гривень, оскільки саме з даним підприємством позивач перебував в трудових відносинах.

Судом не прийняті до уваги заперечення представників відповідачів щодо застосування строку позовної давності з таких підстав.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В своїй заяві про застосування строків позовної давності представник відповідача посилається на Рішення Конституційного суду України від 22.02.2012 року, але судом воно не може бути застосовано в даному випадку, так як в ньому надано офіційне тлумачення положень ч.1 ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.117,237-1 КЗпП України.

При ухваленні рішення судом застосовано норми ст. 236 КЗпП України, отже в даному випадку строки на подачу позовної заяви не порушено.

За подачу позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачу необхідно сплатити 640 гривень судового збору, 06.06.2017 року суддею Київського районного суду м. Полтави Васильєвою Л.М. відкрито провадження по справі, а 27.06.2017 року дана справа надійшла в провадження судді Миронець О.К., отже з врахуванням вимог ст.88 ЦПК України суд приходить до висновку про стягнення судового збору з відповідача на користь держави.

Керуючись 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Об'єднане готельне господарство» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.10.2015 року по 29.02.2016 року в сумі 38589,15 гривень.

Стягнути з комунального підприємства «Об'єднане готельне господарство» на користь держави судовий збір в сумі 640 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтава протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Миронець О.К.