Постанова № 6826632, 14.10.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2009 р.                                                                       справа № 2а-10373/09/0570

час прийняття постанови: 14-55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Смагар С.В.

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Донецького обласного центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомунелектротранс», м. Макіївка

про стягнення штрафу в сумі 387500 грн.

за участю представників:

від позивача: Куренного С.В. – за дов. від 19.01.2009р.

від відповідача: Тернової В.О. – за дов. від 04.09.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Донецьким обласним центром зайнятості заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомунелектротранс» про стягнення штрафу в сумі 387500 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на встановлення під час перевірки фактів використання відповідачем праці іноземних громадян без дозволу на працевлаштування в Україні, що підтверджується табелями обліку робочого часу та відсутністю наказів про їх звільнення з підприємства на час відсутності дозволів.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що, крім одного громадянина Грузії, на підприємстві не працювали іноземні громадяни без дозволів на працевлаштування, і на період відсутності таких дозволів дані громадяни звільнялися з роботи, що підтверджується відповідними наказами, табелями обліку робочого часу та розрахунковими листами про видачу заробітної плати.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин. У частині 2 наведеної статті зазначено, що це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями), (надалі – Закон № 1533) законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування управління у цій сфері здійснюють страхові фонди, які, відповідно до статті 14, є органами, що здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до статті 15 Основ управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюють правління та виконавчі дирекції страхових фондів, які забезпечують визначені законами конкретні види соціального страхування. Робочими органами виконавчої дирекції є їх відділення.

Згідно зі статтею 12 Закону № 1533 функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, Донецький обласний центр зайнятості як робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є суб’єктом, який здійснює владні управлінські функції на виконання делегованих йому державою повноважень, внаслідок чого зазначена справа є справою адміністративної юрисдикції.

23 квітня 2009 року позивачем була проведена перевірка додержання відповідачем законодавства про зайнятість за період з 11 липня 2008 року по 22 квітня 2009 року, за результатами якої складений акт № 57.

За висновками даного акту під час перевірки позивачем були виявлені факти використання відповідачем праці одного громадянина Грузії за період з 7 квітня 2008 року по 19 листопада 2008 року та 30 громадян Китаю без дозволу на працевлаштування в Україні за період з 23 серпня 2008 року по 4 вересня 2008 року та 12 грудня 2008 року, що є порушенням Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1993 року № 803-ХІІ.

Відповідно до статті 8 даного Закону роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України. У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Як встановлено судом, громадянин Грузії дійсно працював на підприємстві (відповідач у справі) без дозволу на працевлаштування у період з 7 квітня 2008 року по 19 листопада 2008 року, що не заперечується відповідачем.

Стосовно 25 громадян Китаю судом встановлено, що з 22 серпня 2008 року були закінчені строки дії дозволів на їх працевлаштування, і за заявою відповідача позивачем були видані нові дозволи зі строком дії з 5 вересня 2008 року. Стосовно 5 громадян Китаю дозволи на працевлаштування були анульовані позивачем 11 грудня 2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час судового розгляду справи судом досліджені накази про прийняття на роботу, про звільнення з роботи, про внесення змін до наказів, табелі обліку робочого часу, розрахункові листи про видачу заробітної плати, платіжні відомості щодо 30 громадян Китаю, надані суду відповідачем, копії яких долучені до матеріалів справи, що спростовує доводи позивача щодо використання відповідачем праці іноземних громадян без дозволу на працевлаштування в Україні за період з 23 серпня 2008 року по 4 вересня 2008 року та 12 грудня 2008 року.

Суд зазначає, що позивачем не підтверджений факт трудових правовідносин за спірні періоди 30 громадян Китаю з відповідачем без дозволів на працевлаштування. Суд не приймає посилання позивача на факт ненадання відповідачем до перевірки тих наказів про звільнення та прийом на роботу громадян Китаю за спірний період, які були надані відповідачем під час судового розгляду з огляду на те, що позивачем не підтверджена жодним доказом обставина витребування у відповідача всіх наказів за спірний період. Суд зазначає, що у спірних правовідносинах головним є встановлення факту наявності складу правопорушення, вчиненого відповідачем. Суд також не приймає посилання позивача на різні дані табелів обліку робочого часу, з огляду на те, що факт трудових правовідносин працівника з роботодавцем підтверджується головним чином наказами про прийом на роботу, звільнення з роботи та платіжними відомостями про видачу заробітної плати. Дані табелів обліку робочого часу, надані відповідачем, збігаються з даними наказів, платіжних та розрахункових відомостей про видачу заробітної плати, що спростовує доводи позивача; помилки при веденні табелів працівниками відповідача не впливають на спірні правовідносини.

Суд не приймає посилання відповідача на невірно розрахований позивачем розмір штрафу, з огляду на те, що стаття 58 Конституції України про зворотну силу нормативно-правових актів, на яку посилається відповідач, не стосується ні юридичних осіб, ні спірних правовідносин взагалі. Крім цього, відповідачем не доведені суду правові підстави обов’язковості застосування позивачем редакції закону, яка діяла на момент вчинення порушення, а не застосування штрафу, з урахуванням того, що діюче законодавство України не регулює дане питання у сфері зайнятості населення України. Виходячи із загальних засад права, штрафні санкції застосовуються відповідно до нормативно-правового акту, чинного на момент застосування штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем частково не доведений склад правопорушення, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького обласного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомунелектротранс» про стягнення штрафу в сумі 387500 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомунелектротранс» штраф в сумі 12500 грн. на користь Донецького обласного центру зайнятості на розрахунковий рахунок № 37175305900064 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, одержувач: Макіївський міський центр зайнятості, ЄДРПОУ 13543682, код платежу 50040500.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 жовтня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 19 жовтня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.