Ухвала суду № 68264935, 14.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 825/1028/17 Суддя доповідач Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

14 серпня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мєзєнцев Є.І., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - задоволено.

На вказану постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до вимог частини шостої ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога майнового характеру.

З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1475 грн. 50 коп. (110% від 1341,37) за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд, номер адміністративної справи, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

Крім того, апелянт посилаючись на обмежене бюджетне фінансування просить суд відстрочити сплату судового збору або звільнити апелянта від нього. Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір». З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення/звільнення сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з приписами частини 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху. Керуючись ст.ст. 108, 160, 186, 187, 189, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання апелянта про відстрочення/звільнення від сплати судового збору - відмовити. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків - тридцять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.І.Мєзєнцев