Рішення № 68263548, 11.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
11.08.2017
Номер справи
904/47/16
Номер документу
68263548
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.08.2017 Справа № 904/47/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман", м. Підгородне, Дніпропетровська область

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія", с. Чернечний Яр, Диканський район, Полтавська область

відповідача-2 Приватного підприємства "Анлі", м. Дніпро

про стягнення суми боргу за поставлений товар та про стягнення штрафних санкцій у розмірі 192 499, 56 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія", с. Чернечий Яр, Диканський район, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман", м. Підгородне, Дніпропетровська область

про відшкодування вартості неякісного товару у розмірі 372 145,54 грн.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Судді: Воронько В.Д.

ОСОБА_2

Представники:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги № 14 від 05.11.2015, свідоцтво № 2392 від 07.11.2011 року, адвокат

від відповідача-1 (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_4, представник за довіреністю № 157 від 30.01.2017

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" про стягнення заборгованість за поставлений товар у розмірі 174 791,94 грн., пеню у розмірі 13 592,15 грн., 3% річних у розмірі 926,74 грн., індексу інфляції у розмірі 3 088,73 грн. , загалом на суму 192 399,56 грн.;

- Приватного підприємства "Анлі" про стягнення вартість поставленого і неоплаченого товару у розмірі 100,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору поставки № 010915-01 від 01.09.2015 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар. У звязку із несвоєчасною оплатою заборгованості за поставлений товар, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача-1 пеню, 3% річних та індекс інфляції. Оскільки зобов'язання за договором поставки № 010915-01 від 01.09.2015 забезпечено порукою, позивач просить стягнути з відповідача-2 вартість поставленого та неоплаченого відповідачем-1 товару у розмірі 100,00 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2016 порушено провадження у справі № 904/47/16 прийнято позовну заяву до розгляду.

27.01.2016 від товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" надійшов зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман" про стягнення вартості неякісного скотчу у розмірі 372 145,54 грн. та штраф за поставку неякісного товару у розмірі 37 214,55 грн.

Вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що ТОВ "УТК "Флагман" при виконанні умов договору поставки здійснив поставку неякісного товару, чим завдав ТОВ "Укролія" збитків.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 прийнято зустрічний позов для сумісного розгляду з первісним.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у справі №904/47/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.

10.04.2017 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшли:

- повідомлення про неможливість надання висновку судової експертизи № 726/727/17-34 від 31.03.2017;

- засвідчена копія технічних умов ТУ У 14.2-24929232-002:2014;

- справа № 904/47/16 в 2-х томах.

10.04.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з закінченням терміну повноважень у головуючого судді по справі ОСОБА_5

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2017 було визначено склад колегії суду: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Соловйова А.Є., Євстигнеєва Н.М.

11.04.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з закінченням терміну повноважень у судді Соловйової А.Є.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.04.2017 було визначено новий склад колегії суду: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Татарчук В.О., Євстигнеєва Н.М.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2017 прийнято справу № 904/47/16 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Татарчук В.О., Євстигнеєва Н.М.; поновлено провадження у справі №904/47/16; справу призначено до розгляду в засіданні на 18.05.2017.

Судове засідання 18.05.2017 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 справу призначено до розгляду в засіданні на 12.06.2017.

13.06.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням члена колегії - судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.06.2017 визначено новий склад колегії суду: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Татарчук В.О., Назаренко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2017 прийнято справу № 904/47/16 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Татарчук В.О., Назаренко Н.Г.; призначено розгляд справи на 12.07.2017.

12.07.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням члена колегії - судді Татарчука В.О. у відпустці.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.07.2017 визначено новий склад колегії суду: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Воронько В.Д., Назаренко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017 прийнято справу № 904/47/16 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Воронько В.Д., Назаренко Н.Г.; призначено розгляд справи на 10.08.2017.

04.08.2017 до суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути 243 206,02 грн., з яких з відповідача-1 суму основного боргу у розмірі 174 791,94 грн., пеню у розмірі 18162,64 грн., 3% річних у розмірі 9 335,92 грн., інфляційні втрати у розмірі 40 815,52 грн., з відповідача-2 - суму боргу у розмірі 100,00 грн.

10.08.2017 до суду надійшов відзив відповідача-1 на первісний позов, з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог, і додаткові письмові пояснення на повідомлення експерта про неможливість надання висновку судової експертизи.

10.08.2017 повноважний представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а за зустрічним позовом - відмовити.

В свою чергу, повноважний представник відповідача-1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) позовні вимоги за первісним позовом не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, а зустрічним позовом підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача-2 за первісним позовом в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017, який направлявся на адресу відповідача-2 та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відповідач-2 за первісним позовом про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників учасників процесу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укролія" (далі - покупець) укладений договір поставки № 010915-01 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку, передбаченому даним договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію: стреч та скотч, іменованому надалі товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його згідно з умовами договору, відповідно до направленої на адресу (електронну адресу) постачальника заявки на товар.

Асортимент і кількість товару в обсязі кожної партії поставки визначається в Специфікаціях на поставку товару (далі - Специфікація), що є невід'ємною частиною договору. Заявка покупця погоджується шляхом надсилання відповіді постачальником електронною поштою на адресу покупця протягом доби з моменту отримання такої заявки постачальником (п.п.1.2, 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору ціна товару в обсязі кожної партії узгоджується сторонами в Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору. Сторони погоджуються з тим, що накладні при поставках є невід'ємною частиною даного договору, в яких вказується найменування, кількість. Ціна, загальна вартість товару, що поставляється, також № договору, який є підставою для виписування накладних (п. 3.3 Договору). Підписи сторін на накладних підтверджують факт прийняття товару. При цьому повноваження особи, відповідальної за приймання товару, посвідчуються довіреністю на отримання матеріальних цінностей (п. 3.5 Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору товар поставляється за попередньою заявкою покупця, узгодженою з постачальником згідного з умовами договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний в договорі, протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару. День отримання продукції є першим днем строку оплати.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання обов'язків по договору (п. 11.1 Договору).

Як зазначає позивач за первісним позовом, на виконання умов вищезазначеного Договору останній поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 395 207,91 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2351 від 30.09.2015 на суму 220 315,97 грн., №2387 від 02.10.2015 на суму 31 470,00 грн., № 2535 від 13.10.2015 на суму 103 105,97 грн., № 2679 від 28.10.2015 на суму 40 315,97 грн.

Відповідач-1 за первісним позовом за поставлений товар розрахувався частково, а саме у розмірі 220 315,97 грн., у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість у розмірі 174891,94 грн., що є причиною виникнення спору.

З метою забезпечення виконання договору поставки, 01.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман" (далі - кредитор) та Приватним підприємцем "Анлі" (далі - поручитель) було укладено договір поруки №01/09-15, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується солідарно з товариством з обмеженою відповідальністю "Укролія" (далі - боржник) відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань відповідно до договору поставки № 010915-01 від 01.09.2015 (далі - Основний договір), укладеного між кредитором та боржником. Поручитель відповідно до п. 1.1 цього договору відповідає перед кредитором у наступному обсязі: за зобов'язаннями з оплати грошового боргу, відповідно до основного договору в сумі вартості поставлених товарів, але не більше 100,00 грн. Поручитель відповідає перед кредитором тільки щодо оплати вартості основного договору поставленого за основним договором (основного боргу). Порука у будь-якому випадку не розповсюджується на сплату пені, неустойки, відшкодування збитків, тощо (п.п.1.2, 1.3 Договору поруки).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору поруки у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання. Визначеного відповідно до п. 1.2 цього договору, понад сім банківських днів з моменту пред'явлення вимоги кредитором боржнику, поручитель зобов'язується за вимогою кредитора протягом двох банківських днів з дати надходження до нього такої вимоги вплатити за грошовими зобов'язаннями боржника, у розмірі, що не перевищує суму, передбачену п. 1.2 цього договору.

01.12.2015 позивач за первісним позовом вручив відповідачу-2 вимогу про сплату частини боргу у розмірі 100,00 грн. Дана вимога залишена відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем-1 умов Договору, позивачем за первісним позовом на підставі п. 7.1 Договору була нарахована пеня у розмір 18 162,64 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 40 815,52 грн. та 3% річних у розмірі 9 335,92 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач за первісним позовом, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача-1 суму основного боргу у розмірі 174 791,94 грн., пеню у розмірі 18 162,64 грн., 3% річних у розмірі 9335,92 грн., інфляційні втрати у розмірі 40 815,52 грн., з відповідача-2 - суму боргу у розмірі 100,00 грн.

Відповідач-2 за первісним позовом доказів належного виконання своїх зобов'язань за вищезазначеним Договором на момент розгляду спору до господарського суду не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.

Відповідач-1 за первісним позовом заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, вказуючи на поставку позивачем товару неналежної якості, що порушило права та завдало збитків ТОВ "Укролія". Крім того, відповідач-1 послався на обставини, зазначені в зустрічній позовній заяві.

Так, протягом 2015 року відповідачем за зустрічним позовом здійснювались поставки стрічки-скотч за видатковими накладними № 401 від 06.03.2015 на суму 72 878,40 грн., №852 від 28.04.2015 на суму 74 249,28 грн., № 1352 від 24.06.2015 на суму 74249,28 грн., № 2055 від 08.09.2015 на суму 36 540,00 грн., № 2351 від 30.09.2015 на суму 33 596,64 грн., № 2535 від 13.10.2015 на суму 40 315,97 грн., № 2679 від 28.10.2015 на суму 40 315,97 грн.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що всі поставлені партії скотчу протягом 2015 року були однакової якості.

Між тим, 03.11.2015 ТОВ "Сервіс Пак" ОСОБА_6 звернулась до позивача за зустрічним позовом з усною претензією по зовнішньоекономічному контракту № 20/4 від 03.10.2011 за специфікацією № 78 від 27.10.2015, оскільки при прийманні партії товару було виявлено, що продукція надійшла в розкритих ящиках, внаслідок відкріплення скотча, яким вони були запаковані. За результатами розгляду даної претензії було встановлено, що пошкодження товару сталось внаслідок використання для пакування ящиків з товаром неякісної стрічки скотч, яка була поставлена відповідачем за зустрічним позовом.

Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає, що згідно видаткової накладної №2679 від 28.10.2015 був поставлений товар (стрічка-скотч клейка 48*270м/45мкм у кількості 1008 рул.) зі значними недоліками, а саме: при проведенні вхідного контролю продукції було виявлено, що товщина вищезазначеної стрічки-скотч становить 41 мкм (по сертифікату виробника вона повинна бути 45 мкм+(-) 2 мкм), в результаті чого спостерігалися часті розриви її цілісності при проведенні робіт по визначенню довжини стрічки-скотч в рулоні.

З урахуванням викладеного, позивач за зустрічним позовом вважає, що весь товар, який поставлявся відповідачем за зустрічним позовом протягом 2015 року був неякісний, а тому просить відшкодувати вартість неякісного товару у розмірі 372 145,54 грн. та стягнути штраф за поставку неякісного товару у розмірі 37 214,55 грн. (10% від вартості неякісного товару).

Відповідач за зустрічним позовом заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, оскільки за видатковими накладними № 401 від 06.03.2015, № 852 від 28.04.2015, № 1552 від 24.06.2015, № 2055 від 08.09.2015, № 2351 від 30.09.2015, № 2535 від 13.10.2015 позивачем за зустрічним позовом не заявлялося жодних претензій. Щодо поставленого товару за видатковою накладною № 2679 від 28.10.2015 претензії вважає безпідставними, оскільки позивач за зустрічним позовом своїми діями навмисно унеможливив участь відповідача у проведенні перевірки якості поставленого товару. При цьому позивач за зустрічним позовом, знаючи про поставку нібито неякісного товару, продовжує ним користуватися.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників учасників процесу, оцінивши надані докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічна норма міститься у ст. 712 Цивільного кодексу України відповідно до якої, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно зі ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару (частина 2 ст. 678 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на положення п. 5.1 Договору строк оплати переданого товару є таким, що настав.

Доказів оплати переданого товару відповідачі-1, 2 не надали, доводи позивача за первісним позовом, наведені в обґрунтування позову, не спростували.

Заперечення відповідача-1 за первісним позовом щодо поставки неякісного товару судом не приймаються, у зв'язку із недоведеністю. Так, відповідач-1 у відзиві на первісний позов та у зустрічному позові посилається на поставку позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) неякісного товару. При цьому належних доказів на підтвердження своїх доводів не надає.

Матеріалами справи підтверджується що протягом 2015 року ТОВ "УТК "Флагман" здійснювались ТОВ "Укролія" поставки товару, а саме стрету пакувального, плівки та стрічки-скотч за видатковими накладними № 401 від 06.03.2015 на суму 72 878,40 грн., №852 від 28.04.2015 на суму 29 099,14 грн., № 1352 від 24.06.2015 на суму 357485,14 грн., № 2055 від 08.09.2015 на суму 241 803,37 грн., № 2351 від 30.09.2015 на суму 220 315,97 грн., №2535 від 13.10.2015 на суму 103 105,97 грн., № 2679 від 28.10.2015 на суму 40 315,97 грн.

У зустрічному позові ТОВ "Укролія" зазначає, що за усіма видатковими накладними стрічка-скотч поставлялася неналежної якості. На підтвердження цього посилається на усну претензію ТОВ "Сервіс Пак" ОСОБА_6, згідно якої ТОВ "Укролія" по зовнішньоекономічному контракту № 20/4 від 03.10.2011 за специфікацією № 78 від 27.10.2015 здійснила поставку партії товару, а саме: олія соняшникова нерафінована виморожена (пресова) першого ґатунку, фасована ТМ "Диканський хутором", ПЕТ пл, 0,91 л, 840 г (15 пл/ящик), ДСТУ 4492:2005 3 510 пляшок та олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена (отримана з пресової) марки П, фасована, ТМ "Диканський хутором", ПЕТ пл., 0,91 л, 840 г. (15пл./ящик), ДСТУ 4492:2005 19 890 пляшок, загальною вартістю 18 883,80 доларів США, що у гривневому еквіваленті на дату поставки становить 432 552,32 грн. (курс НБУ станом на 27.10.2015 - 22,906 гривень за 1 долар США). ТОВ "Укролія" зазначає, що при прийманні партії товару було виявлено, що продукція надійшла в розкритих ящиках, внаслідок відкріплення скотча, яким вони були запаковані, про що покупцем було надано фотографії, які додаються до позовної заяви. В результаті пошкодження упаковки товар зіпсувався. Як зазначає відповідач-1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом), за результатами розгляду даної претензії було встановлено, що пошкодження товару сталось внаслідок використання для пакування ящиків з товаром неякісної стрічки скотч, яка була поставлена ТОВ "УТК "Флагман".

Крім того, відповідач-1 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) вказує, що згідно видаткової накладної № 2679 від 28.10.2015 був поставлений товар (стрічка-скотч клейка 48*270м/45мкм у кількості 1008 рул.) зі значними недоліками, а саме: при проведенні вхідного контролю продукції було виявлено, що товщина вищезазначеної стрічки-скотч становить 41 мкм (по сертифікату виробника вона повинна бути 45 мкм+(-) 2 мкм), в результаті чого спостерігалися часті розриви її цілісності при проведенні робіт по визначенню довжини стрічки-скотч в рулоні, про що складені акти невідповідності продукції (товарів) за кількістю та якістю № 4 від 28.10.2015 та № 5 від 24.11.2015.

Згідно акту невідповідності продукції (товарів) за кількістю та якістю № 4 від 28.10.2015 виявлено, що при проведенні вхідного контролю надійшовшої продукції від ТОВ "Флагман", а саме стрічка-скотч в кількості 1008 рулонів, було виявлено, що товщина вищевказаної стрічки-скотч становить 41 мкм (по сертифікату виробника вона повинна бути 45 мкм+(-) 2 мкм), в результаті чого спостерігалися часті розриви її цілісності при проведенні робіт по визначенню довжини стрічки-скотч в рулоні. Отже, товар за видатковою накладною № 2679 від 28.10.2015, а саме стрічка-скотч в кількості 1008 рулонів не відповідає вимогам, щодо якості і не придатний для використання. Комісія рекомендує замінити дану невідповідну продукцію у постачальника на якісний товар. Даний акт складений комісією, уповноважених на приймання продукції, представників на ТДВ "Укроліяпродукт" ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та водій ОСОБА_10

Листом № 1100 від 18.11.2015 ТОВ "Укролія" повідомляла ТОВ "УТК "Флагман" про поставку товару неналежної якості у зв'язку з чим просила постачальника протягом 3-х календарних днів забезпечити прибуття представника для огляду товару та складання відповідного акту. В даному листі зазначено, що неявка представника у встановлені строки або неповідомлення про розгляд даного повідомлення розцінюється як згода на прийняття товару покупцем в односторонньому порядку.

Даний лист, згідно опису вкладення направлявся на адресу ТОВ "УТК "Флагман" 04.12.2015, а отриманий останнім 17.12.2015, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення (Т-1, а.с.68).

Між тим, 24.11.2015 ТОВ "Укролія" складений акт невідповідності продукції (товарів) за кількістю та якістю № 5. Згідно даного акту комісія, уповноважених на приймання продукції, представників ТДВ "Укроліяпродукт" у складі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надано наступний висновок: при проведенні вхідного контролю надійшовшої продукції від ТОВ "Флагман", а саме стрічка-скотч в кількості 1008 рулонів, було виявлено, що товщина вищевказаної стрічки-скотч становить 41 мкм (по сертифікату виробника вона повинна бути 45 мкм+(-) 2 мкм), в результаті чого спостерігалися часті розриви її цілісності при проведенні робіт по визначенню довжини стрічки-скотч в рулоні. Отже, товар за видатковою накладною № 2679 від 28.10.2015, а саме стрічка-скотч в кількості 1008 рулонів не відповідає вимогам, щодо якості і не придатний для використання. При цьому даний акт складений за відсутністю представника постачальника, якого навіть не повідомлено про проведення даної перевірки, що підтверджується прочерком у графі "дата та номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (постачальника)".

Відповідно до п. 4.7 Договору покупець має право пред'явити постачальнику претензії щодо якості та недоліків товару у межах встановленого гарантійного терміну на товар. Якщо гарантійний строк не встановлений покупець має право пред'явити постачальнику претензії щодо якості та недоліків товару у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Покупець повідомляє постачальника щодо неякісного товару чи інших недоліків, а постачальник зобов'язаний розглянути таку претензію протягом одного календарного дня з моменту її отримання та повідомити про направлення такого представника. У разі відсутності представника постачальника протягом 5 календарних днів з моменту отримання постачальником претензії від покупця, покупець має право сам скласти та направити письмовий акт постачальнику. Постачальник зобов'язаний до поставити товар у відповідній кількості, якості та асортименті у строк, який вказаний покупцем, або доукомплектувати товар при здійсненні поставки наступної партії товару покупцю чи усунути недоліки в інший спосіб, вказаний покупцем.

Відтак, покупець своєчасно не повідомив постачальника про поставку неякісної продукції за видатковою накладною № 2679 від 28.10.2015, не запросив його для проведення спільного огляду даної продукції, чим порушив умови п. 4.7 Договору.

Отже, відповідачем-1 за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не дотримано умов Договору, зокрема п. 4.7.

Крім того, відповідач за первісним позовом був обізнаний про поставку "нібито" неякісної продукції, але прийняв і допустив її до використання, хоча мав право повернути постачальнику та вимагати поставки якісної, або взагалі відмовитися від даної поставки.

Також суд звертає увагу на те, що:

- повідомлення про поставку неякісною продукції направлено на адресу постачальника пізніше, ніж складено акт невідповідності продукції (товарів) за кількістю та якістю № 5;

- наданий відповідачем-1 за первісним позовом лист від 03.11.2015 (Т- 1, а.с. 105), яким нібито позивач за первісним позовом визнав поставку неякісної продукції, не є належним доказом у справі, оскільки він був складений раніше повідомлення про поставку неякісною продукції від 18.11.2015 (Т-1, а.с. 67), та відповідач-1 за первісним позовом не надав оригінал зазначеного листа для огляду суду.

Посилання відповідача за первісним позовом на усну претензію ТОВ "Сервіс Пак" ОСОБА_6 як на підтвердження неналежної якості скотча необґрунтовані, оскільки висновки не підтверджені жодним належним доказом.

Отже, відповідачем-1 за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не доведено факту поставки неякісної продукції. У той же час, самим же відповідачем-1 за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) у зустрічному позові зазначено, що поставлений за видатковою накладною № 2679 від 28.10.2015 скотч майже повністю використаний (залишок 36 рулонів із поставлених 1008). Отже суд не вбачає підстав для неоплати вже використаного товару.

Крім того, проведення експертизи є на даний час недоречним, оскільки:

- товар майже використаний, а отже вважається прийнятим та підлягає оплаті;

- товар поставлявся майже 2 роки тому, відсутня інформація щодо належності умов його зберігання;

- порушено правила відбору зразків продукції.

З вищевикладених підстав позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 на користь позивача за первісним позовом основного боргу в сумі 100,00 грн., з відповідача-1 заборгованості у розмірі 174 791, 94 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову, оскільки позивач за зустрічним позовом (відповідач-1 за первісним позовом) не надав належних доказів поставки неякісного товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем за первісним позовом були нараховані інфляційні втрати у розмірі 40 815,52 грн., розрахунок яких судом був перевірений та визнаний таким, що зроблений вірно та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем за первісним позовом були нараховані 3% річних у розмірі 9335,92 грн. При здійсненні перевірки розрахунку судом встановлено, що при нарахуванні 3% річних позивачем допущено арифметичну помилку.

Після перерахунку, проведеного господарським судом в системі "Законодавство" відповідно до вимог чинного законодавства України, 3% річних складають 9 321,55 грн.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення 3% підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 9 321,55 грн.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку порушення термінів оплати переданої продукції покупець сплачує постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки, якщо не доведе, що таке порушення сталося не з вини постачальника.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач за первісним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача-1 пеню у розмірі 18 162,64 грн., розрахунок якої судом також перевірений та визнаний таким, що зроблений вірно та підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, позивачем за первісним позовом не доплачено судовий збір у розмірі 0,09 грн., який підлягає з нього стягненню.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру ".

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначає представництво як один із видів адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як зазначено у п. 6.3. Постанови, Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача-1 витрати на оплату послуг адвоката за договором про надання правової допомоги № 14 від 05.11.2014, укладений між адвокатом ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман", у розмірі 2 000,00 грн.

Витрати на оплату послуг адвоката позивача за первісним позовом підтверджуються платіжним дорученням № 920 від 01.02.2016 у сумі 2 000,00 грн. (Т-1, а.с. 87).

Виходячи з принципів розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача-1 витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014 по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 554, 599, 610, 612, 625, 629, 673, 675, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 181, 193, 218, 230, 231, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48-49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" (38521, Полтавська область, с. Чернечний Яр, вул. Садова, буд. 4, код ЄДРПОУ 31577685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7, код ЄДРПОУ 37542705) заборгованість у розмірі 174 791,94 грн. (сто сімдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто одна гривня 94 коп.), пеню у розмірі 18 162,64 грн. (вісімнадцять тисяч сто шістдесят дві гривні 64 коп.), 3% річних у розмірі 9 321,55 грн. (дев'ять тисяч триста двадцять одна гривня 55 коп.), інфляційні втрати у розмірі 40 815,52 грн. (сорок тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень 52 коп.), судовий збір у розмірі 3 647,87 грн. (три тисячі шістсот сорок сім гривень 87 коп.), витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.).

Стягнути з Приватного підприємства "Анлі" (49051, м. Дніпро, вул. Винокурова, буд.11, код ЄДРПОУ 33857341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман" (52001, Дніпропетровська область, м.Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7, код ЄДРПОУ 37542705) заборгованість у розмірі 100,00 грн. (сто гривень 00 коп).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7, код ЄДРПОУ 37542705) на користь державного бюджету (отримувач - Управління Державної казначейської служби України у Соборному районі м. Дніпра, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ отримувача 37989269, р/р 31214206783005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО банку 805012) 0,09 грн. (09 коп.) судового збору.

В задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.08.2017

Суддя ОСОБА_1

Суддя Суддя ОСОБА_11 ОСОБА_2

Попередній документ : 68263303
Наступний документ : 68263565