Постанова № 68263547, 09.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2017 року Справа № 911/257/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виробничого споживчого товариства "Боярський хлібзавод"на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 15.05.2017у справі Господарського суду№ 911/257/17 Київської областіза позовомВиробничого споживчого товариства "Боярський хлібзавод"доБоярської міської ради Києво-Святошинського району Київської областіпростягнення матеріальної шкоди

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Ткач О.О.;- відповідача Курбонов Р.Б.;

ВСТАНОВИВ:

24.01.2017 Виробниче споживче товариство "Боярський хлібзавод" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1991765,64 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2017 у справі № 911/257/17 (суддя Кошик А.Ю.) стягнуто з Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь Виробничого споживчого товариства "Боярський хлібзавод" шкоду у розмірі 1991765,64 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 у справі № 911/257/17 (колегія суддів у складі: Пашкіна С.А. - головуючий суддя, судді Баранець О.М., Калатай Н.Ф.) скасовано рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2017 у справі № 911/257/17, та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 у справі № 911/257/17, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області надала відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Виробничого споживчого товариства "Боярський хлібзавод" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 у справі № 911/257/17 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача, на підставі ч. 2 ст. 1172 ЦК України, шкоди у розмірі 1991765,64 грн. (вартість відновлювального ремонту електромереж), яку заподіяно внаслідок виконання підрядником відповідача робіт за договором № 84 про закупівлю будівельних робіт за державні кошти в рамках реалізації "Програми розвитку каналізаційних мереж м. Боярка на 2008-2011 рік".

Обгрунтовуючи підстави позову позивач послався на те, що 01.08.2011 між Виконавчим комітетом Боярської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медбуд" (підрядник) було укладено договір № 84 про закупівлю будівельних робіт за державні кошти в рамках реалізації "Програми розвитку каналізаційних мереж м. Боярка на 2008-2011рік". За умовами договору підрядник зобов'язується у 2011 році виконати роботи з будівництва самопливного каналізаційного колектора від школи № 1 до КНС (Каналізаційної насосної станції) № 5 в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією, з дотриманням діючих будівельних норм та правил, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. Позивачем надано дозвіл відповідачу на розміщення каналізаційної насосної станції на території підприємства, підтвердженням чого є лист № 52 від 09.09.2009. У жовтні 2011 року під час виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Медбуд" земляних робіт на території старої частини м. Боярка було розірвано електрокабель КЛ 10 ПС - Іскра ПТ-88, що є власністю позивача. Про пошкодження електрокабелю свідчать листи Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" № 2594 від 11.07.2013 та № 071314-1189 від 16.10.2014, якими підтверджується факт пошкодження електрокабеля та необхідність його відновлення, оскільки подача електроенергії відбувається за рахунок резервного кабеля, в разі пошкодження якого електропостачання буде припинено до значної частини Києво-Святошинського району. Після виявлення пошкодження електрокабелю КЛ 10 ПС - Іскра ПТ-88, позивач звернувся до ТОВ "Медбуд" та до відповідача з проханням усунути пошкодження або відшкодувати завдані збитки. З метою визначення вартості відновлення електрокабелю КЛ 10 ПС - Іскра ПТ-88 позивач звернувся до спеціалізованого підприємства ТОВ "Енерго-Сила", яким було проведено відповідні розрахунки та визначено вартість відновлювального ремонту, яка становить 1991165,64 грн.

Цивільно-правова відповідальність за завдання позадоговірної шкоди (деліктна відповідальність), передбачена нормою ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1166 ЦК України відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 922/210/15, від 07.10.2015 у справі № 916/3371/14, від 28.01.2015 у справі № 5023/3993/12(5023/9057/11), від 04.11.2014 у справі № 904/1197/14, від 02.09.2014 у справі № 910/2023/13, від 22.01.2013 у справі № 5011-71/2684-2012, яка згідно з ст. 11128 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України).

За приписами частини 2 статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Разом із тим, для виникнення у особи обов'язку по відшкодуванню шкоди відповідно до вимог частини другої статті 1172 ЦК України, крім наявності загальних умов, необхідні спеціальні умови, які визначаються залежно від суб'єктного складу відповідних відносин, зокрема існування договору підряду та дія підрядника за завданням замовника (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 36/190-45/142).

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що факт заподіяння позивачу шкоди пошкодженням електрокабелю визнаний безпосередньо винною особою - підрядником, розмір шкоди визначений виходячи з реальної вартості робіт, необхідних для відновлення майна, відтак, з огляду на приписи ст. ст. 1166, 1172 ЦК України за завдану шкоду повинен нести відповідальність відповідач.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що місцевий господарський суд не встановив, у чому полягає протиправна винна поведінка відповідача, як замовника за договором № 84 про закупівлю будівельних робіт за державні кошти в рамках реалізації "Програми розвитку каналізаційних мереж м. Боярка на 2008-2011 рік", чим порушені ним взяті на себе зобов'язання, передбачені договором та які саме дії (бездіяльність) відповідача призвели до наслідків -пошкодження електрокабелю. Крім того, судом першої інстанції, при покладенні на відповідача такої відповідальності, як відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження електрокабелю, не встановлено обставин, внаслідок яких саме дій підрядника, пошкоджено електрокабель позивача, у чому полягає протиправна винна поведінка підрядника та чи діяв він у відповідності до п. 2.1 договору, за завданням замовника - відповідача по справі. Судом першої інстанції не досліджувались, як то визначення обсягів робіт та місця їх проведення, визначення завдань, наданих замовником підряднику. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування судом першої інстанції норми ст. 1172 ЦК України, відповідно до якої замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника, є передчасним.

Водночас, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд підставно встановивши, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо застосування до даних правовідносин норми ст. 1172 ЦК України у зв'язку із неповним з'ясуванням вищенаведених обставин, що мають значення для справи, в силу положень ст. ст. 99, 101 ГПК України, зобов'язаний був усунути вказані недоліки, що ним зроблено не було.

Таким чином, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виробничого споживчого товариства "Боярський хлібзавод" задовольнити частково.

Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 у справі № 911/257/17.

Справу № 911/257/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ