Рішення № 68263177, 14.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2017 Справа № 904/6772/17За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєр», м. Кривий Ріг

До: Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг

Про: стягнення 185 654, 75 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов.№198 від 16.06.17р.);

Від відповідача: ОСОБА_2 ( дов.№14-458 юр. від 22.12.16р.)

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Фаєр» (позивач) звернувся з позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (відповідач) про стягнення 185 654, 75 грн. ( в т.ч. : 146 403, 87 грн. - інфляційних втрат та 39 250, 88 грн. 3% річних ). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №2877/47 від 22.06.15р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару. Позивач зазначає, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.16р. (залишеним без змін постановою ДАГС від 20.03.17р.) у справі №904/6582/16 стягнуто з відповідача на користь позивача 827 647, 20 грн. основної заборгованості за договором №2877/47 від 22.06.15р. Відповідач вищезазначене рішення суду виконав лише 03.04.2017р. У звязку з прострочкою виконання відповідачем умов договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 146 403, 87 грн. - інфляційних втрат (за період : жовтень 2015 березень 2017р.) та 39 250, 88 грн. 3% річних (за період з 04.09.15р. по 02.04.17р.).

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував , зазначаючи, що позивачем при здійснення розрахунку інфляційних втрат та 3% річних було обрано невірний період нарахування оскільки ні умовами договору №2877/47 від 22.06.15р. , ні нормами ЦК України не передбачені строки розрахунку замовника за виконані підрядником роботи у випадку розірвання договору підряду. Враховуючи вищезазначене , відповідач вважає, що твердження позивача про те, що відповідач саме з 03.09.15р. мав сплатити вартість будівельних робіт , поставленого обладнання та матеріалів за договором №2877/47 від 22.06.15р. , є безпідставним.

По справі були оголошені перерви з 04.07.17р. по 03.08.17р. та з 03.08.17р. по 10.08.17р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.16р. у справі № 904/6582/16 позов задоволено , стягнуто з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь позивача - ТОВ «Фаєр» : 827 647, 20 грн. основного боргу за договором №2877/47 від 22.06.15р. та 12 415, 00 грн. судового збору. Одночасно вищезазначеним рішенням було встановлено певні обставини невиконання відповідачем умов договору №2877/47 від 22.06.15р., та встановлено, що : «… Листом від 03.09.2015 року №323-14792 відповідач повідомив позивача про розірвання з ним ряду договорів, в тому числі і договору №2877/47 від 22.06.2015р. Після отримання листа відповідача №3232-14792 позивач припинив виконання робіт за договором, про що повідомив відповідача листом №326 від 03.09.2015р.». (а.с.13-15, а.с.36, 37). Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.17р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.16р. у справі № 904/6582/16 залишено без змін. (а.с.16-18)

З матеріалів справи вбачається, що лише 03.04.17р. відповідачем виконано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.16р. у справі № 904/6582/16 та платіжним дорученням №600010925 від 03.04.17р. перераховано на користь позивача 840 062, 20 грн. (а.с.12).

У звязку із невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором щодо своєчасної оплати основної заборгованості за договором №2877/47 від 22.06.2015р. (після відмови відповідача від договору), позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 146 403, 87 грн. - інфляційних втрат (за період : жовтень 2015р. березень 2017р.) та 39 250, 88 грн. 3% річних (за період з 04.09.15р. по 02.04.17р.) (а.с.8-10).

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням господарського суду № 904/6772/17 встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язань за договору №2877/47 від 22.06.15р. та обставини розірвання (відмови від договору) відповідачем в односторонньому порядку вищезазначеного договору з позивачем.

Відповідно до п. 4. ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до підпункту 7.1 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» передбачено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Згідно до п.1.9. цієї Постанови день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені . Відповідно до п.3.2. Постанови : згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно інформаційного листа ВГСУ №01-06/928/2012 від 17.07.12, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (див. додатково постанови Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанову Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109).

З урахуванням вищезазначеного, перевіривши ( враховуючи приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань») здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат в розмірі 146 403, 87 грн. , суд дійшов до висновку про обґрунтованість таких нарахувань. Одночасно внаслідок здійсненого судом перерахунку розміру 3% річних за період з 04.09.15р. по 02.05.17р. , її розмір склав 39 182, 86 грн. , а не 39 250, 88 грн. як вказує .А тому, саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням вищезазначеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 146 403, 87 грн. - інфляційних втрат (за період : жовтень 2015р. березень 2017р.) та 39 182, 86 грн. . 3% річних (за період з 04.09.15р. по 02.04.17р.). В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити з вищезазначених підстав .

Одночасно, заперечення відповідача суд оцінює критично, оскільки погоджується з початком періоду нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат та 3% річних (04.09.15р.), який розпочався в день , коли відповідач відмовився від договору №2877/47 від 22.06.15р.; отже саме з цього часу у відповідача ( враховуючи приписи ч.4 ст. 849 ЦК України ) виник обовязок по сплаті виконаних позивачем робіт за договором №2877/47 від 22.06.15р.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.35, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (50095, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1; код ЄДРПОУ 24432974) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєр» ( 50051, м. Кривий Ріг , вул. Вітчизни, буд. 3; код ЄДРПОУ 31931894): 146 403, 87 грн. - інфляційних втрат , 39 182, 86 грн. 3% річних та 2 783, 80 грн. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частини позовних вимог відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено 14.08.2017р.