Постанова № 68262244, 30.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 р. справа № 804/54/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

04 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» (далі - ТОВ «Юнілайф.ПВ») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо неприйняття як податкової звітності ТОВ «Юнілайф.ПВ» уточнюючих розрахунків з ПДВ за період січень 2014 року - червень 2016 року із додатками № 5, додатками № 2 до них; зобов'язати відповідача прийняти вищезазначені уточнюючі розрахунки, подані ТОВ «Юнілайф.ПВ» засобами електронного зв'язку в електронній формі датою їх фактичного прийняття та відобразити їх показники на особовому рахунку з ПДВ ТОВ «Юнілайф.ПВ»; зобов'язати відповідача зарахувати на особистий електронний рахунок ТОВ «Юнілайф.ПВ» суму в розмірі 269 323, 94 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач в своїй позовній заяві та письмових поясненнях зазначив, що за запитом ТОВ «Юнілайф.ПВ» про отримання від податкового органу інформації про розбіжності податкового кредиту та податкових зобов'язань по контрагентах-постачальниках позивача, відповідач в листі № 15681/10/04-10-12-01 від 09.08.2016 р. підтвердив, що постачальники ТОВ «Юнілайф.ПВ» врахували відповідні суми податку на додану вартість під час формування власних податкових зобов'язань, а позивач не формував по них власний податковий кредит на загальну суму 269 268 грн. На підставі зазначеної інформації ТОВ «Юнілайф.ПВ» засобами електронного зв'язку було направлено на адресу податкового органу уточнюючі розрахунки з ПДВ з період з січня 2014 р. по червень 2016 р. з додатками № 5 та № 2 до них. Натомість, відповідач листом від 16.11.2016 р. № 22485/10/04-10-12-01-17 повідомив ТОВ «Юнілайф.ПВ» про порушення ним ст.ст. 50, 198 ПК України, у зв'язку з чим, подані уточнюючи розрахунки з додатками не вважаються податковою звітністю, оскільки подані позивачем під час проведення документальної планової виїзної перевірки підприємства. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що суперечать положенням ст.ст. 49, 50, 198 Податкового кодексу України. Крім того, позивач зазначив, що вказані ним уточнюючи розрахунки з додатками, згідно квитанцій про отримання їх податкових органом, направлялись позивачем засобами електронного зв'язку з 14 по 16 листопада 2016 року, тобто майже через три місяці після завершення процедури планової перевірки ТОВ «Юнілайф.ПВ». Також, позивач вказує на те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано протиправними податкові повідомлення-рішення, прийняті посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Юнілайф.ПВ», оформленої актом від 19.08.2016 р. № 457/04-36-14-01/37252922. Таким чином, позивач вважає, що податковий орган не мав передбачених законом підстав для відмови у прийнятті як податкової звітності ТОВ «Юнілайф.ПВ» уточнюючих розрахунків з ПДВ за період січень 2014 року - червень 2016 року із додатками № 5, додатками № 2 до них, та повинен був зарахувати на особистий електронний рахунок ТОВ «Юнілайф.ПВ» суму в розмірі 269 323, 94 грн. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі (т.1 а.с. 6-8).

Представником відповідача за довіреністю Басовою О.Б. подані заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Юнілайф.ПВ», під час якої були досліджені взаємовідносини з ТОВ «ТД Білецьких», ТОВ «Палот Інжиніринг», ТОВ «Дніпро МетІнвест», ТОВ «ТД Норден Груп» за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за наслідками якої складено акт від 19.08.2016 р. № 457/04-36-14-01/37252922 та винесено податкові повідомлення-рішення № 0006021407, № 0006001407 від 08.09.2016 р. Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку, у зв'язку з чим, представник відповідача робить висновок про те, що на момент подання позивачем уточнюючих розрахунків з ПДВ за період січень 2014 року - червень 2016 року із додатками № 5, № 2 до них, нараховані позивачем податкові зобов'язання з ПДВ за ті ж самі податкові періоди знаходились на оскарженні в суді. Посилаючись на викладені обставини та положення п. 50.2 ст. 50 ПК України, відповідач зазначає, що податковим органом не прийнято уточнюючі розрахунки до податкової декларації, як подані під час проведення документальної планової перевірки позивача з відповідного податку. Щодо вимог позовної заяви про зобов'язання зарахувати на особистий електронний рахунок ТОВ «Юнілайф.ПВ» суму в розмірі 269 323, 94 грн., відповідач зазначив, що згідно даних інтегрованої картки позивача в ІС «Податквий блок», станом на 21.03.2017 року переплата з ПДВ останнього становить лише 53,94 грн., а тому позивач має право на повернення переплати тільки в межах зазначеної суми. Крім того, відповідач наголошує на тому, що з боку позивача станом на поточну дату відсутня заява про повернення надміру сплачених коштів з ПДВ, яка є підставою для повернення податкових зобов'язань, зарахованих до бюджету з рахунка платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ. Посилаючись на викладені обставини, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т. 2 а.с. 104-105).

В судове засідання 30.06.2017 року з'явився представник відповідача. Представник позивача за довіреністю Кисельов А.В. подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді даної справи, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в тому числі і як платник податку на додану вартість.

ТОВ «Юнілайф.ПВ» засобами електронного зв'язку на адресу податкового органу направлено уточнюючі розрахунки з ПДВ за періоди з січня 2014 року по червень 2016 року із додатками № 5 та № 2 до них, а саме: уточнюючий розрахунок з ПДВ від 14.11.16 № 9217170551 - за січень 2014 року, уточнюючі розрахунки з ПДВ від 15.11.16 - за період з лютого 2014 року по червень 2016 року, а саме: № 9217517732, № 9217526123, № 9217527142, № 9217538619, № 9217569311, № 9217572270, № 92177575176, № 9217578222, № 9217594344, № 9217607878, № 9217612509, № 9217896222, № 9217902899, № 9217910304, № 9217917064, № 9217917259, № 9217944601, № 9217982558, № 9217991134, № 9218006533, № 9218011556, № 9218019291, № 9218037832, № 9218084929, № 9218090103, № 9218097194, № 9218100649, № 9218107800, № 9218113841, прийняття яких податковим органом підтверджено відповідними електронними квитанціями (т.1 а.с. 10-208).

Листом від 16.11.2016 р. № 22485/10/04-10-12-01-17 відповідач повідомив ТОВ «Юнілайф.ПВ» про те, що зазначені вище уточнюючі розрахунки з ПДВ за періоди з січня 2014 року по червень 2016 року із додатками № 5 та № 2 до них заповнені та надані в порушення ст. 50 та п.198.5 ст. 198 ПК України (т.1 а.с. 217-218).

18.11.2016 року ТОВ «Юнілайф.ПВ» листом за вих. №261 звернулось до відповідача із заявою про перерахування коштів, згідно якої, позивач просив зайво внесені кошти по ПДВ і які рахуються переплатою на його особовому рахунку по ПДВ зарахувати на електронний рахунок ТОВ «Юнілайф.ПВ» № 37512000148526 в сумі 269 323, 94 грн., відповіді на яку позивач не отримав (т.1 а.с. 219).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до п.54.1. ст.54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки визначені податковим кодексом.

Згідно п.49.8, п.49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом.

У п.49.10 ст. 49 Податкового кодексу України вказано, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно з пунктом 1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у період з 20.07.2014 по 12.08.2016 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Юнілайф.ПВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, результати якої оформлені актом від 19.08.2016 р. №457/04-36-14-01/37252922.

Згідно з висновками зазначеного акту, перевіркою встановлено наступні порушення: 1) ст. 134, ст. 135, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 344 730,00 грн., в т.ч. за 2013 рік - 89 372,00 грн., за 2014 рік - 6 795,00 грн., за 2015 рік - 248 563,00 грн.; 2) п. «а» п. 198.1, пп. 198.3, ст. 198 ПК України, п. 5 розділу ІІІ, п.п. 1 п. розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. №13), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.10.2014 р. № 1267/26044, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту на загальну суму 101 626,00 грн., в т.ч. по періодам: березень 2013 р. - 9 666,00 грн.; квітень 2013 р. - 11 289,00 грн.; травень 2013 р. - 12 879,00 грн.; червень 2013 р. -13 404,00 грн.; липень 2013 р. - 3 030,00 грн.; серпень 2013 р. - 9 459,00 грн.; вересень 2013 р. - 14 192,00 грн.; жовтень 2013 р. - 9 902,00 грн.; листопад 2013 р. - 7 550,00 грн.; грудень 2013 р.- 2 405,00 грн.; січень 2014 р. - 7 550,00 грн.

На підставі акту від 19.08.2016 р. № 457/04-36-14-01/37252922, податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення від 08.09.2016 р.: № 0006021407 (форма «Р»), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 369 361,75 грн., з яких за основним платежем - 345 202,00 грн., за штрафними санкціями - 24 159,75 грн., та № 0006001407 (форма «Р»), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 76 587,00 грн., з яких за основним платежем - 51 058,00 грн., за штрафними санкціями - 25 529,00 грн.

05 жовтня 2016 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2016 р. № 0006021407, № 0006001407, а також про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо невідображення в акті перевірки невикористаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» податкового кредиту за 2014 рік на загальну суму 269 268,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року по справі № 804/6618/16, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 р., позовні вимоги ТОВ «Юнілайф.ПВ» задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.09.2016 р. № 0006021407, від 08.09.2016 року № 0006001407, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Як вбачається з листа Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.11.2016 р. № 22485/10/04-10-12-01-17, зміст якого відповідає позиції представника відповідача, викладеній в запереченнях проти позову, саме ці обставини, пов'язані з проведенням документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Юнілайф.ПВ», результати якої оформлені актом від 19.08.2016 р. № 457/04-36-14-01/37252922, стали підставою для відмови у прийнятті як податкової звітності уточнюючих розрахунків з ПДВ за періоди з січня 2014 року по червень 2016 року із додатками № 5 та № 2 на підставі п. 50.2 ст. 50 ПК України.

З такою позицією податкового органу суд не погоджується, оскільки на момент подання позивачем зазначених уточнюючих розрахунків з ПДВ, а саме - 15.11.2016 року, відповідачем вже було закінчено проведення перевірки ТОВ «Юнілайф.ПВ», за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення № 0006021407 та № 0006001407 від 08.09.2016 р., тобто, завершено процедуру перевірки платника податків з прийняттям остаточного рішення. Отже, зазначені відповідачем в листі від 16.11.2016 р. № 22485/10/04-10-12-01-17 підстави для відмови у прийнятті податкової звітності, передбачені п. 50.2 ст. 50 ПК України, були відсутні, що вказує на протиправність дій Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо неприйняття як податкової звітності ТОВ «Юнілайф.ПВ» уточнюючих розрахунків з ПДВ за період січень 2014 року - червень 2016 року із додатками № 5, № 2 до них.

Крім того, на даний час, враховуючи наявність судового рішення, яке набрало законної сили за результатами судового розгляду адміністративного позову ТОВ «Юнілайф.ПВ» по справі № 804/6618/16, яким скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.09.2016 р. № 0006021407, № 0006001407, суд приходить до висновку про відсутність підстав для неврахування податковим органом зазначених розрахунків та відображення їх показників на особовому рахунку з ПДВ ТОВ «Юнілайф.ПВ».

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо неприйняття як податкової звітності ТОВ «Юнілайф.ПВ» уточнюючих розрахунків з ПДВ за період січень 2014 року - червень 2016 року із додатками № 5, № 2 до них, а також про зобов'язання відповідача прийняти зазначені уточнюючі розрахунки, подані ТОВ «Юнілайф.ПВ» засобами електронного зв'язку в електронній формі датою її фактичного прийняття, та відобразити їх показники на особовому рахунку з ПДВ ТОВ «Юнілайф.ПВ» - підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог, зокрема, про зобов'язання відповідача зарахувати на особистий електронний рахунок ТОВ «Юнілайф.ПВ» суму в розмірі 269 323, 94 грн., суд зазначає наступне.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав законної сили з 01.01.2015 року.

Згідно п.п. 200-1.1, 200-1.2 ст. 200-1 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015), система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 200-1.4 ст. 200-1 ПК України визначено підстави зарахування на рахунок платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в тому числі, з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 ПК України.

Так, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПК України).

Згідно з п. 43.2 ст. 43 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Разом з цим, з позовної заяви ТОВ «Юнілайф.ПВ» не вбачається жодного правового обґрунтування заявленої вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати на особистий електронний рахунок ТОВ «Юнілайф.ПВ» суму в розмірі 269 323, 94 грн.

При цьому, відповідно до податкової інформації, наданої відповідачем в судовому засіданні, станом на березень 2017 року згідно даних інтегрованої картки в ІС «Податковий блок», ТОВ «Юнілайф.ПВ» має переплату з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 53,94 грн.

Крім того, податковим законодавством передбачено певний порядок повернення надмірно сплачених податкових зобов'язань, відповідно до якого, контролюючий орган за результатами розгляду заяви платника податків про повернення надмірно сплачених податкових зобов'язань та у разі відсутності законодавчо мотивованих підстав для відмови у задоволенні такої заяви зобов'язаний підготувати висновок за формою, передбаченою Порядком № 1146, а органи Державної казначейської служби зобов'язані здійснити повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПК України).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п. 43.4 ст. 43 ПК України).

В силу п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6 ст. 43 ПК України).

Отже, позивачу самостійно необхідно звернутись до податкового органу з відповідною заявою на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 43 ПК України, та зазначити підстави, визначені статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, для зарахування на рахунок платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

При цьому, заява позивача про перерахування коштів від 18.11.2016 р., подана на адресу відповідача листом за вих. №261 (т. 1 а.с. 219), не є підставою для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки на момент її подання уточнюючі розрахунки, подані ТОВ «Юнілайф.ПВ» засобами електронного зв'язку, не були прийняті податковим органом як податкова звітність з ПДВ, у зв'язку з чим, відповідні показники не були відображені на особовому рахунку ТОВ «Юнілайф.ПВ» з ПДВ.

Отже, на даний час підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зарахувати на особистий електронний рахунок ТОВ «Юнілайф.ПВ» суму в розмірі 269 323, 94 грн. - відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Зважаючи на те, що судом прийнято рішення про часткове задоволення позову (в частині заявлених позивачем двох позовних вимог немайнового характеру), стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2 756 грн., сплачений позивачем згідно платіжних доручень № 2380 від 19.12.2016 р., № 2398 від 23.12.2016 р. (а.с. 3, 4).

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» -задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо неприйняття як податкової звітності ТОВ «Юнілайф.ПВ» уточнюючих розрахунків з ПДВ за період січень 2014 року - червень 2016 року із додатками № 5, додатками № 2 до них.

Зобов'язати Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти уточнюючі розрахунки з ПДВ за період січень 2014 року - червень 2016 року із додатками № 5, додатками № 2 до них, подані ТОВ «Юнілайф.ПВ» засобами електронного зв'язку в електронній формі, датою їх фактичного прийняття, та відобразити їх показники на особовому рахунку з ПДВ ТОВ «Юнілайф.ПВ».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнілайф.ПВ» (код ЄДРПОУ 37252922) судовий збір у розмірі 2 756 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень), сплачений згідно платіжних доручень № 2380 від 19.12.2016 р., № 2398 від 23.12.2016 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна