Постанова № 68262217, 30.06.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 р. cправа № 804/965/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Колеснику І.О.

за участі представників сторін:

позивача Сафарян О.Е.

відповідача Філіпової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачні продукти» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002491201 від 26.08.2016 р.,-

в с т а н о в и в:

03 лютого 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Смачні продукти» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002491201 від 26.08.2016 р., винесене Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що штраф у загальному розмірі 24 870,8 грн. за затримку реєстрації податкових накладних № 3482, № 3484, № 3483 від 30.11.2015 р., які були зареєстровані 17.12.2015 року, тобто за затримку реєстрації на 2 дні згідно податкового повідомлення-рішення № 0002491201 від 26.08.2016 р., винесеного на підставі акту камеральної перевірки від 03.08.2016 р., застосовано до нього безпідставно. Дії з проведення відповідачем камеральної перевірки 03.08.2016 року за грудень 2015 року, на думку позивача, є протиправними з підстав того, що податковою інспекцією камеральну перевірку проведено поза межами термінів, визначених для такої перевірки нормами п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України, та за відсутності підстав на проведення зазначеної перевірки. Крім того, позивач зазначає про те, що положення ст. 120-1 Податкового кодексу України, які діяли до 01.01.2016 року, передбачали застосування штрафних санкцій за цією нормою лише після затвердження Міністерством фінансів України відповідного Порядку про застосування штрафних санкцій, проте, такий порядок останнім не був затверджений до 01.01.2016 року, а з 01.01.2016 року норму щодо затвердження відповідного порядку було взагалі виключено зі ст. 120-1 Податкового кодексу України. З урахуванням цього, позивач вважає, що на момент порушення ним строку реєстрації податкових накладних (грудень 2015 року) повинна застосовуватись ст. 120-1 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент вчинення цього порушення. При цьому, враховуючи, що у 2015 році порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади щодо застосування штрафних санкцій за ст.120-1 Податкового кодексу України, не існувало, а тому податкова інспекція, на його думку, здійснила розрахунок та нарахування штрафних санкцій за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 26.08.2016 року без урахування норм законодавства, чинних станом на грудень 2015 року, тобто протиправно. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002491201 від 26.08.2016 р. (а.с. 4-7).

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться виключно на підставах, зокрема, даних Єдиного реєстру податкових накладних, а відтак, наведені норми не визначають жодних граничних часових меж проведення камеральних перевірок податкової звітності. Крім того, із заперечень слідує, що п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України передбачено 30 календарних днів на проведення камеральної перевірки заявлених у декларації даних, проте, вказаний пункт є складовою статті, включеної до розділу V «Податок на додану вартість» та визначає строки проведення розрахунків та визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету, а не граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. Також, представник відповідача зазначає, що вказаний 30-денний строк на проведення перевірки не може бути застосований до спірних правовідносин з огляду на те, що камеральна перевірка у таких випадках повинна проводитись з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, а отже, на думку представника відповідача, її проведено у межах законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що Законом України від 16.07.2015 р. № 643-УП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який набрав чинності з 29.07.2015 року, були внесені зміни до п. 35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якими передбачено, що при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 01 жовтня 2015 року, не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120.1.1. статті 120 ПК України. Таким чином, починаючи з 29 липня 2015 року не застосовуються штрафні санкції, визначені пунктом 120.1.1. статті 120 ПК України (10, 20, 30, 40 відсотків) за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 01 жовтня 2015 року. Якщо ж податкову накладну складено після 01 жовтня 2015 року та зареєстровано в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за реєстрацію такої накладної, застосовуються штрафні санкції, визначені ст. 120-1 ПК України. В даному випадку, податкові накладні № 3482, № 3484 та № 3483 від 30.11.2015 р. позивачем складені після 01.10.2015 року та були зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації - отже, до позивача застосовуються штрафні санкції за ст. 120-1 ПК України. Також, відповідач наголошує, що позивачем не надано жодних документів, які б спростовували факти порушень, встановлених перевіркою. Посилаючись на викладені обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 50-51).

В судовому засіданні 30.06.2017 р. представник позивача за довіреністю Сафарян О.Е. підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача за довіреністю Філіпова А.В. заперечила проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смачні продукти» зареєстроване як юридична особа 08.07.2014 року, та перебуває на обліку у Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість (а.с.31-40).

17.12.2015 року позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) було здійснено реєстрацію податкових накладних, а саме: № 3482 від 30.11.15 - на суму ПДВ 80 536 грн., № 3484 від 30.11.15 - на суму ПДВ 83 092 грн., № 3483 від 30.11.15 - на суму ПДВ 85 080 грн., що підтверджується копіями відповідних накладних та копіями квитанцій про реєстрацію податкових накладних (а.с.41-45), та не заперечується сторонами.

Податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 року позивачем була подана та зареєстрована у встановленому законодавством порядку 18.12.2015 року, що також не заперечується сторонами у справі.

03.08.2016 року посадовою особою відповідача була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Смачні продукти» за листопад 2015 року та червень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки № 185/12-01/39293850. За висновками вказаного акту, встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме, порушення граничних термінів реєстрації у ЄРПН податкових накладних № 3482, № 3484 та № 3483 від 30.11.2015 року на 2 дня (граничний строк їх реєстрації сплинув 15.12.2015 року) - які були зареєстровані 17.12.2015 року (а.с. 8-9).

Перевіркою також було встановлено порушення строку реєстрації податкової накладної за червень 2016 року № 1705 від 16.07.2016 р., яка зареєстрована з порушенням строку реєстрації на 1 день, однак, зазначені обставини не оскаржуються по цій справі.

На підставі висновків акту перевірки від 03.08.2016 року, згідно податкового повідомлення-рішення № 0002491201 від 26.08.2016 р. до позивача застосовано штрафні санкції за ст. 120-1 ПК України у вигляді штрафу у розмірі 10% від загальної суми податкових накладних, зареєстрованих із затримкою, який становить 24 870, 8 грн. (а.с. 15-17).

Не погодившись з нарахуванням штрафу, позивач оскаржував його в адміністративному порядку шляхом подання відповідних скарг, яке завершилося 23.12.2016 року прийняттям ДФС України рішення № 27769/6/99-99-11-03-01-25 про залишення без змін податкового повідомлення-рішення № 0002491201 від 26.08.2016 р. (а.с. 18-30).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 0002491201 від 26.08.2016 р. протиправним, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що предметом спірних правовідносин є питання обґрунтованості застосування відповідачем норм матеріального закону, що стали підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних, а також питання щодо дотримання податковим органом під час проведення камеральної перевірки позивача вимог п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що сам факт порушення граничних термінів реєстрації у ЄРПН податкових накладних № 3482, № 3484 та № 3483 від 30.11.2015 року на 2 дні (які були зареєстровані замість 15.12.2015 року - 17.12.2015 року), позивач не заперечує.

Аналізуючи норми податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних відносин (листопад-грудень 2015 року), суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які стосуються порушень позивачем строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН слід застосовувати положення Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент вчинення цих порушень (жовтень 2015 року), а до правовідносин, які стосуються проведення відповідачем камеральної перевірки, слід застосовувати положення Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення цієї перевірки (31.10.2016 року).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, податкові накладні № 3482, № 3484 та № 3483 від 30.11.2015 року дійсно були зареєстровані позивачем у ЄРПН 17.12.2015 року.

Згідно з абз.1, 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент вчинення виявлених відповідачем порушень, тобто грудень 2015 року), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

При цьому, згідно з абз. 11 п. 201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на жовтень 2015 року), реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Отже, п. 201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює обов'язок платника податків, який виступає в господарській операції продавцем товарів/послуг, скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у строк не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

При цьому, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що реєстрація податкових накладних № 3482, № 3484 та № 3483 від 30.11.2015 року в ЄРПН здійснена позивачем 17.12.2015 року, тобто на сімнадцятий календарний день, наступний за датою їх складання.

Разом з тим, у п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, чинній на грудень 2015 року та серпень 2016 року) встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

В свою чергу, у п. 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що норми пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Таким чином, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН і на момент вчинення позивачем порушення, і на момент проведення камеральної перевірки передбачена відповідальність у вигляді штрафу, який і був застосований відповідачем згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002491201 від 26.08.2016 р.

Наведене свідчить про наявність законних підстав для винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002491201 від 26.08.2016 р., яким до позивача за ст.120-1 ПК України накладено штраф у розмірі 10% від загальної суми податкових накладних, зареєстрованих із затримкою, який становить 24 870, 8 грн.

Доводи позивача про те, що до 01.01.2016 року Податковим кодексом України була передбачена відповідальність у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, застосування якого повинно здійснювалось у встановленому Порядку, який не був затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, як такі, що можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд до уваги не приймає, адже відсутність розробленого та затвердженого центральним органом виконавчої влади порядку (механізму) застосування штрафних санкцій не виключає відповідальності за порушення у вигляді штрафу, передбаченого спеціальним законом - Податковим кодексом України.

В частині доводів позивача про порушення відповідачем вимог діючого законодавства щодо проведення камеральних перевірок, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Так, в абз. 2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Отже, враховуючи положення п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних Єдиного реєстру податкових накладних, що свідчить про наявність законних підстав для проведення відповідачем камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складений акт № 185/12-01/39293850 від 03.08.2016 року.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки дата реєстрації податкових накладних є складовою частиною даних Єдиного реєстру податкових накладних, то питання своєчасності такої реєстрації можуть бути предметом камеральної перевірки.

В частині доводів позивача про порушення відповідачем 30-денного терміну проведення камеральної перевірки, передбаченого пунктом 200.10 статті 200 ПК України, суд вважає, що вказаний термін передбачений для перевірки даних податкової декларації, а не своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, що не є податковою звітністю, у зв'язку з чим до такої камеральної перевірки необхідно застосовувати загальні строки давності, передбачені статтею 102 ПК України, тобто 1095 днів.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд України в постанові від 09.02.2016 року у справі № 826/3285/15.

З урахуванням викладених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Смачні продукти» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 30.06.2017 року.

Суддя В.В. Чорна