Постанова № 68262170, 13.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 р. Справа № 804/3032/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. при секретаріТрошиній А.С. за участю: представника позивача представника відповідача Білан О.В. Пахомова В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД", третя особа - Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про надання дозволу на погашення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» (далі - відповідач), третя особа - Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» у розмірі 2 460 453,99 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позов мотивовано тим, що відповідач має податковий борг в розмірі 2 460 453,99 грн. Позивачем вживались заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі, позивач звертався до суду з позовами про стягнення податкової заборгованості та надсилалась податкова вимога. Однак, вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, оскільки інкасові доручення були повернуті без виконання, у зв'язку з тим, що на кошти ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» накладено арешт згідно іншого документа, а також у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках платника. Тому, просить суд надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав адміністративний позов, проти його задоволення не заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв та клопотань не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» перебуває на податковому обліку як платник податків у Криворізькій північній об'єднаній державній податкова інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (а.с.11), за відповідачем рахується податковий борг в сумі 2 460 453,99 грн.

Так, постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2015 року у справі № 804/2950/15, від 25.02.2015 року у справі № 804/5314/15, від 25.02.2016 року № 804/195/16 та від 24.05.2016 року у справі № 804/2337/16 позовні вимоги Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод бурової техніки «ДСД» задоволені.

Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській, на виконання вказаних судових рішень, пред'являлись до установ банку, де обслуговувався відповідач, інкасові доручення для примусового стягнення коштів. Однак, останні були повернуті податковому органу без виконання, по причині накладення на кошти ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» арешт згідно іншого документа, а також по причині відсутності коштів на рахунках платника, що підтверджується копіями інкасових доручень (розпоряджень) з відповідними відмітками фінансової установи про їх повернення без виконання (а.с.16-22).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим керуючим, начальником відділу погашення заборгованості ОСОБА_5, призначеним наказом Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на підставі рішення заступника начальника Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 17 від 28.08.2015 року про опис майна у податкову заставу (а.с.14) складено акт опису майна № 19 від 28.08.2015 року платника податків ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД» (а.с.15).

Оскільки вжиті заходи щодо стягнення заборгованості не призвели до погашення боргу, контролюючий орган звернувся до суду з позовними вимогами про надання дозволу на його погашення за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД».

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенням п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідачем не сплачено у встановлені строки податковий борг, а судові рішення про стягнення сум вказаного податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, не виконано.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворює податковий борг.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України, передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Положенням п. 89.1 ст. 89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.1, 89.1.2 вказаної статті Кодексу).

Відповідно п. 89.2 зазначеної статті ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 ст. 89 зазначеного Кодексу встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.4 ст. 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Таким чином, основними умовами для звернення до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Враховуючи те, що кошти ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД», на які можливо було б пред'явити стягнення, відсутні, суд дійшов висновку про доцільність застосування заходу погашення заборгованості у вигляді надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статями 112, 113 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Виходячи із вищевикладеного, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує чиї - не будь законні права та інтереси, а тому суд приймає його.

Враховуючи, що відповідач визнав адміністративний позов та станом на дату розгляду та вирішення даного адміністративного позову у добровільному порядку податковий борг у загальному розмірі 2 460 453,99 грн., не сплатив, вимога позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Завод бурової техніки «ДСД», яке перебуває у податковій заставі, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 112, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки"ДСД", третя особа - Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про надання дозволу на погашення податкового боргу - задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод бурової техніки "ДСД" (код ЄДРПОУ 21931694) у розмірі 2 460 453, 99 гривень (два мільйони чотириста шістдесят тисяч чотириста п'ятдесят три гривні 99 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 липня 2017 року

Суддя Н.В. Боженко