Постанова № 68262045, 13.07.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2017 року № 810/853/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш+» до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Флеш+» (далі – позивач) з позовом до Миронівського відділення Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2016 №0000441500.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 замінено відповідача у справі – Миронівське відділення Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області належним - Білоцерківською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.08.2016 Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з акцизного податку, за результатами якої складений акт перевірки від 19.08.2016 № 27/1015/39446867.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 №0000441500.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, складене з порушенням вимог закону, що є підставою для висновку про його протиправність.

Зазначає, що з податкового повідомленням-рішення від 12.09.2016 №0000441500 неможливо встановити точну суму грошового зобов’язання, яке підлягає сплаті, оскільки сума штрафних санкцій у числовому (цифровому) вираженні « 60 706,32» відрізняється від суми штрафних санкцій, зазначеної відповідачем прописом «шістдесят тисяч шість гривень 32 копійки», що є порушенням вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано розрахунок нарахованих платнику податків штрафних санкцій, що є також порушенням відповідачем вимог п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, в яких вказано, що камеральною перевіркою встановлено, що в періоді, охопленому перевіркою, підприємством всупереч вимогам п. 231.1. ст. 231 ПК України в Єдиному реєстрі акцизних накладних було проведено реєстрацію 423 акцизних накладних з порушенням законодавчо встановлених строків такої реєстрації.

Звертає увагу суду, що ТОВ «Флеш+» не наводить в позові жодного доказу або обставини, які би підтверджували своєчасність проведення реєстрації ним акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних у квітні 2016 року.

Зазначає, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Наголошує, що керуючись вимогам абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України Білоцерківська ОДПІ не зобов’язана була надсилати позивачеві розрахунок податкового зобов’язання до спірного ППР.

В судове засідання, призначене на 11.07.2017, представник позивача не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні по справі 11.07.2017 проти адміністративного позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що позивач був належним чином проінформований про дату, час і місце судового розгляду справи, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, протокольною ухвалою суду від 11.07.2017 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/853/17 в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Флеш+» (ідентифікаційний код 39446867, адреса місцезнаходження: 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Паризької Комуни, буд. 2) зареєстроване Миронівською районною державною адміністрацією як юридична особа 17.10.2014, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.10.2014 та відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданих Головним управлінням статистики у Київській області 11.08.2016 (а.с. 111-112).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Флеш+» 01.12.2014 зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1510154500047 з Реєстру платників податку на додану вартість від 17.11.2015 (а.с.113).

19.08.2016 посадовою особою Миронівського відділення Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, на підставі пункту 20.1.4 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 розділу ІІ Додаткового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з акцизного податку за квітень 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш+», за результатами перевірки складений акт від 19.08.2016 №27/1015/39446867 (далі – акт перевірки) (а.с. 39-51).

За результатами перевірки встановлено реєстрація позивачем 423-х акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних з порушенням законодавчо встановлених строків від дев’яти до тридцяти семи днів.

У висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Флеш+» п.231.1 ст.231 ПКУ в частині порушення терміну реєстрації акцизних накладних в ЄРАН на загальну суму акцизного податку 60 706, 32 грн. за квітень 2016 року.

На підставі акту перевірки Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.09.2016 №0000441500, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 60 706,32 грн. (а.с. 18).

Позивач звернувся зі скаргою від 22.09.2016 №28 на податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 №0000441500 до ГУ ДФС у Київській області (а.с. 129-131).

За результатами розгляду скарги ГУ ДФС у Київській області листом від 24.11.2016 №2801/10/10-36-10-01-04 повідомив позивача про залишення податкового повідомлення-рішення Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 12.09.2016 №0000441500 без змін, а скарги – без задоволення (а.с. 21-23).

Не погоджуючись з рішенням, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, позивачем подана скарга до ДФС України від 09.12.2016 №42 (а.с. 125-127).

У свою чергу, рішенням ДФС України від 10.02.2017 №2629/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 №0000441500 та рішення, прийняте за результатами первинної скарги залишено без змін, а скаргу – без задоволення (а.с. 26-27). Вказане рішення позивач отримав поштою 14.02.2017 (а.с. 28).

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України акцизний податок належить до загальнодержавних податків та зборів.

Підпункт 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11. пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку, зокрема, є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (пп.212.3.1-1. п.212.3 ст.212 ПКУ).

Згідно з пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підакцизні товари та ставки податку визначені ст. 215 ПК України.

Відповідно до п. 223.1 ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (п. 223.2 ст. 223 ПК України).

Пунктом 231.1 ст. 231 ПК України визначено, що платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (п. 231.3 ст. 231 ПК України).

Відповідно до п. 231.4 ст. 231 ПК України право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.

Згідно з п. 231.5. ст. 231 ПК України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до абз. 1 п. 231.6. ст. 231 ПК України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 2 п. 231.6. ст. 231 ПК України).

З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального (абз. 3 п. 231.6. ст. 231 ПК України).

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз. 5 п. 231.6. ст. 231 ПК України).

Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального/особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин (абз. 6 п. 231.6. ст. 231 ПК України).

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних (абз. 7 п. 231.6. ст. 231 ПК України).

Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу (абз. 8 п. 231.6. ст. 231 ПК України).

Згідно з п. 120-2.1. ст. 120 ПК України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Відповідно до п. 11 Підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України норми статті 120-2 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року.

Період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється без обмеження обсягів, обчислених за формулою, визначеною у пункті 232.3 статті 232 цього Кодексу.

З 1 квітня 2016 року реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється з урахуванням усіх вимог, встановлених цим Кодексом.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 та 01.06.2017 було витребувано у позивача копії всіх акцизних накладних із квитанціями про реєстрацію акцизних накладних, зазначених в акті перевірки.

У відповідь на ухвалу суду позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення від 10.07.2017, в яких зазначив, що реквізити 423 акцизних накладних, виписаних ТОВ «Флеш+» у квітні 2016 році, повністю відповідають зазначеним в акті перевірки. З огляду на великий об’єм (423 шт./аркушів) і квитанцій про їх реєстрацію (423 шт./аркушів), всього 846 аркушів, ТОВ «Флеш+» просить суд звільнити його від обов’язку подати до суду зазначені документи/докази (а.с. 181-182).

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оскільки позивачем не оспорюється той факт, що предметом камеральної перевірки були дані щодо реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних 423-х акцизних накладних, складених позивачем в період з 1 по 30 квітня 2016 року, суд приймає до уваги обставини, встановлені актом перевірки, щодо дати реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних 423-х акцизних накладних, складених позивачем в період з 1 по 30 квітня 2016 року, зокрема, й встановлені перевіркою факти порушення позивачем встановленого п.231.6 ст.231 ПК України терміну, передбаченого для реєстрації акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Так, відповідно до акту перевірки від 19.08.2016 №27/1015/39446867 та Розрахунку штрафних санкцій по акцизному податку до акту перевірки від 19.08.2016 №27/1015/39446867 Товариством з обмеженою відповідальністю «Флеш+» було проведено реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних 423-х акцизних накладних, складених в період з 01.04.2016 по 30.04.2016, з порушенням законодавчо встановленого терміну, передбаченого для реєстрації акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних (від дев’яти до тридцяти семи днів) (а.с. 65-78).

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідальність за бездіяльність можлива лише у тому випадку, якщо на суб'єкта покладався обов'язок діяти у певній ситуації у визначений спосіб.

Тому, на думку суду, підставою настання юридичної відповідальності платника акцизного податку на підставі пункту 120-2.1 ст. 120-2 ПК України є протиправні дії щодо реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних з порушенням встановленого п.231.6 ст.231 ПК України терміну, передбаченого для такої реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що акцизні накладні у кількості 423 штук, складені позивачем в період з 1 по 30 квітня, перелік яких наведений в акті камеральної перевірки, дійсно були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних з порушеннями термінів, встановлених п. 231.6 ст. 231 ПК України.

Окрім того, всі акцизні накладні, перелічені в акті камеральної перевірки, складені позивачем починаючи з 1 квітня 2016 року, отже з дати, з настанням якої встановлюється відповідальність згідно пункту 120-2.1 ст. 120-2 ПК України.

Суд не приймає доводи позивача про відсутність на підприємстві технічної можливості формування та реєстрації акцизних накладних, адже така підстава несвоєчасної реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних не звільняє платника податків від настання відповідальності, передбаченої пунктом 120-2.1 ст. 120-2 ПК України.

Щодо посилання позивача на те, що сума штрафних санкцій в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у числовому (цифровому) вираженні « 60 706,32» відрізняється від суми штрафних санкцій, зазначеної відповідачем прописом «шістдесят тисяч шість гривень 32 копійки», суд зазначає наступне.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 та 01.06.2017 було витребувано від відповідача письмові пояснення щодо суми грошового зобов'язання, зазначеної прописом у податковому повідомленні-рішенні від 12.09.2016 №0000441500 в розмірі 60 006,32 грн., тоді як сума штрафних санкцій, застосованих до позивача згідно податкового повідомлення-рішення від 12.09.2016 №0000441500, зазначена у таблиці цифрами, становить 60 706, 32 грн.

Відповідачем на виконання ухвали надана заява від 11.07.2017, в якій представник відповідача зазначив, що сума грошового зобов’язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 12.09.2016 №0000441500 становить 60 706,32 (шістдесят тисяч сімсот шість гривень тридцять дві копійки), що відповідає розрахунку штрафних санкцій з акцизного податку до акту перевірки (а.с. 185).

Судом досліджено розрахунок штрафних санкцій по акцизному податку до акта перевірки від 19.08.2016 №27/1015/39446867 та встановлено, що сума штрафних санкцій згідно вказаного розрахунку визначена у розмірі 60 706,32 грн.(а.с. 45-51).

В акті перевірки від 19.08.2016 №27/1015/39446867 відповідачем визначена сума штрафних санкцій у розмірі 60 706,32 грн.

Тобто, Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області при складанні податкового повідомлення-рішення від 12.09.2016 №0000441500 була допущена технічна помилка при зазначенні суми грошового зобов’язання прописом «шістдесят тисяч шість гривень 32 копійки», тоді як правильною є сума «шістдесят тисяч сімсот шість гривень 32 копійки», що й відповідає сумі грошового зобов’язання за штрафними санкціями в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні, визначеній у таблиці цифрами.

Суд також наголошує, що окремі дефекти оформлення податкового повідомлення-рішення не можуть бути підставою для визнання його протиправним та скасування, адже жодним чином не впливають на права та обов’язки платника податків та не змінюють суті виявленого перевіркою порушення вимог податкового законодавства.

Щодо твердження позивача про порушення Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області п. 58.1 ст. 58 ПК України у зв’язку з не направленням ТОВ «Флеш+» розрахунку нарахованих зобов’язань та штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 12.09.2016 №0000441500, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок №1204).

Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку №1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою «Р» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Кодексом, за наслідками таких перевірок (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 2).

Згідно з п.9 розділу ІІ вказаного Порядку №1204 до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Отже, додатком до податкового повідомлення-рішення є складений контролюючим органом розрахунок сум податкового зобов'язання та/або штрафних (фінансових) санкцій. Вказаний документ повинен надсилатись платнику податку разом із податковим повідомленням-рішенням.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив про те, що з Додатку 2 до Порядку №1204 вбачається, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» не передбачає такої складової як розрахунок податкового зобов’язання, а тому, на думку відповідача, надіслання позивачу податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 12.09.2016 №0000441500 без розрахунку податкового зобов’язання є правомірним.

Проте, суд не приймає до уваги вказані твердження податкового органу, оскільки Додаток 2 до Порядку №1204, яким визначена типова форма податкового повідомлення-рішення форми «Р», містить окремий абзац наступного змісту : «Розрахунок податкового зобов’язання та/або штрафних (фінансових) санкцій додається».

Отже, надсилання податковим органом розрахунку податкового зобов’язання з податковим повідомленням-рішенням форми «Р» є обов’язковим, у зв’язку з цим, суд вважає, що не надіслання відповідачем такого розрахунку разом із спірним податковим повідомленням-рішенням не відповідає вимогам чинного законодавства.

Проте, на думку суду, вказана обставина не свідчить про протиправність самого податкового повідомлення-рішення та не є підставою для його скасування, а лише вказує на порушення відповідачем порядку надіслання платнику податків такого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 №0000441500, на підставі висновків, викладених в акті перевірки.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність документально підтверджених витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відсутністю клопотань з цього питання, судові витрати присудженню з позивача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.